Увійти
Друзі бібліотеки
Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик — український письменник,визнаний майстер сучасної української прози, Герой України (2009) народився 21 березня 1929 р. в с. Веркиївці (нині Вертіївці) на Чернігівщині (на Поліссі), в сім’ї сільських активістів. Батько був учителем, мати очолювала колгосп.
Дитинство майбутнього письменника було тяжким… спочатку голодомор, потім Друга світова війна. Особисті враження про ті драматичні часи згодом ляжуть в основу повісті «Вогні серед ночі» (1959), знайдуть відображення в ряді воєнних новел.
Після закінчення середньої школи навчався на філологічному факультеті Київського університету, а потім в аспірантурі при кафедрі української літератури.
Першу повість «Семен Палій» Юрій Мушкетик написав, коли був студентом. Працював над книгою ночами на кухні і підвіконні студентського гуртожитку.
Після закінчення аспірантури при Київському університеті, Ю. Мушкетик працював заступником редактора журналу «Дніпро». А потім став головним редактором журналу «Дніпро» (1958 по 1972).
У ті роки цензура була суворою, але йому вдавалося друкувати під псевдонімами твори Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Івана Дзюби і навіть тих, хто перебував в ув’язненні в радянських таборах. Зрештою, його звільнили, звинувативши в «українському буржуазному націоналізмі».
15 років очолював Національну спілку письменників України.
Юрій Мушкетик дуже багато працював. За життя написав понад 150 повістей, романів та оповідань.
За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією імені М. Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980),а за роман «Рубіж» – відзначено Державною премією СРСР.
Відділ періодичних видань ДБУ для юнацтва підготував добірку літератури на допомогу вивченню творчості Юрія Мушкетика та пропонує вам для ознайомлення.
Запрошуємо до Бібліотеки і читання!
Ромас, Людмила. “Дух хліба і дух криці одвіку ходять у парі”: хліборобська і військова тематика в романі Юрія Мушкетика “Яса” / Людмила Ромас // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. — 2020. — Вип. 52. — С. 84-88. — Бібліогр. в кінці ст. (8 назв).
Павлюк, Н. Співвідношення історичної та художньої правди в повісті Ю. Мушкетика “Семен Палій” [Текст] / Н. Павлюк // Питання літературознавства. — Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2013. — Вип.87. — С. 106-118.
Жулинський, М. Весна Патріарха: Юрію Мушкетику – 90! [Текст] / М. Жулинський // Літературна Україна. — 2019. — № 13-14. — С. 6-7.
Жулинський, М. Вірив: світ безсмертний [Текст] / М. Жулинський // Слово Просвіти. — 2019. — № 24. — С. 16.
“Нам потрібно піднесення”: Що підтримувало у часи жорсткої цензури та як виховувати в собі вміння ставити запитання – у розмові з Юрієм Мушкетиком [Текст] // День. — 2019. — № 84-85. — С. 30-31.
Юрій Мушкетик. До верховіть істини, добра і краси [Текст] // Літературна Україна. — 2019. — 22 черв. — С. 14-17.
Про найвидатнішого прозаїка української літератури, письменника історично-правдивого та воістину філософського слова Ю. Мушкетика
Юрій Мушкетик: За перший гонорар купив батькам хату [Текст] // Україна молода. — 2019. — № 1. — С. 14. — Поч. Закінч. у № 2.
– Анотація
Автор майже чотирьох десятків повістей і романів – про “куркульську” батьківську родину, цензуру у радянські часи і ще не видані написані спогади про 89 років життя. З письменником спілкувався Тарас Здоровило
Мушкетик, Ю. М. Біла тінь [Текст] : [романи] / Ю. М. Мушкетик. — Київ : Укр. письменник, 2015. — 640 с. — (Бібліотека Шевченківського комітету).
ISBN 966-579-457-8
До книги Юрія Мушкетика ввійшли три різнопланові романи – «Біла тінь», «Останній гетьман» і «Плацдарм». Це історичні паралелі з козацькою епохою і технократичні алюзії, футурологічні й мілітарні візії. У своїх текстах письменник намагається дати відповіді на найболючіші питання буття українського народу, окреслити його минуле й майбутнє.
Академік НАН України Микола Жулинський:
«Творчість Мушкетика має два крила – історію і сучасність: історія в його романах перехиляється і в наш день, навчаючи і застерігаючи від минулих помилок».
Роман ‘Біла тіль’ уперше був опублікований у журналі ‘Вітчизна’ 1974 року й одразу підданий нищівній ідеологічній критиці. Книгою тоді виданий не був. Тільки після публікацій російською, литовською, болгарською, чеською, німецькою, іспанською мовами його було видруковано в Україні у спотвореному вигляді. Нині твір видається за першорукописом.
У романі автор намагається проглянути в глибінь молодої душі, зрозуміти, що рухає людиною в добрі та злі, кидає її у прірву пристрасті, страждань, возносить. Це історія кохання двох молодих науковців та родинного життя двох старших, це історія самовизрівання характерів з перемогами над собою і поразками в горнилі гострих психологічних колізій.
Павлюк, Надія. Інтерпретація шевченківського заклику до єдності в історичній прозі Ю. Мушкетика [Текст] / Н. Павлюк // Науковий вісник Ужгородського університету. — 2014. — Вип. 1. — С. 175-178. — Сер. Філологія. Соціальні комунікації.
Славинський, Микола. Юрій Мушкетик: “Я не марнославний…”: 21 березня відомому українському письменникові Юрію Мушкетику виповнюється 85 років [Текст] / М. Славинський // Віче. — 2014. — № 5. — С. 66-67.
Мушкетик, Ю. М. Яса [Текст] : [роман]. Т.1. Розділи 1 – 17 / Ю. М. Мушкетик. — Харків : Фоліо, 2012. — 415 с.
ISBN 617-7012-13-8
В центрі роману «Яса» відомого майстра сучасної української прози Юрія Мушкетика, лауреата Державної премії ім. Т. Шевченка, — історична постать, кошовий отаман Запорозької Січі Іван Сірко, який ще за життя став легендою, бо під його проводом запорожці не програли майже ні одного бою. Все своє життя славетний кошовий віддав Україні: заради неї — щоб боротися з ворогами — він покинув домівку, заради її свободи полягли сини Сірка. І той, хто зраджував Україну, вже не був йому ані товаришем, ані бойовим побратимом. Саме тому Сірко не вважав справжнім гетьманом ані Дорошенка, ані Самойловича, яким влада стала дорожча за батьківщину. Він прагнув того, щоб українці, які ніколи не зазіхали на чужі землі, не втратили своєї рідної і жили, не підкоряючись ворогам.
