XVII Всеукраїнська школа керівника

XVIІ Всеукраїнська школа керівника
«Керівник бібліотеки в реаліях війни:
адаптація, відповідальність, визначення пріоритетів»

 

Наталія Боговін,
завідувачка відділу зв’язків з громадськістю
Державної бібліотеки України для юнацтва

  18–19 жовтня 2023 року відбулася XVIІ Всеукраїнська школа керівника «Керівник бібліотеки в реаліях війни: адаптація, відповідальність, визначення пріоритетів». Захід відбувся на платформі Zoom у режимі онлайн-конференції згідно плану роботи Державної бібліотеки України для юнацтва на базі Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка.

Школа об’єднала понад 50 працівників культури та керівників юнацьких та молодіжних бібліотек.

Модерували  Всеукраїнську школу керівника Тетяна Павлівна Сопова, заступниця директора з науково-методичної роботи Державної бібліотеки України для юнацтва та Лариса Миколаївна Савенко, директорка Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка.

Вітальним вступним словом відкрив Школу Георгій Анатолійович Саприкін, кандидат педагогічних наук, доцент, директор Державної бібліотеки України для юнацтва. Він акцентував увагу на темі напрямку діяльності і об’єднанні юнацьких та молодіжних бібліотек, розповів про значення псевдореформ, які дискредитують владу та бібліотеки в цілому. Також висловив щирі слова вдячності бібліотекам за плідну та значущу волонтерську діяльність.

До вітання долучилась Уляна Василівна Соколенко, директорка Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації. Вона розповіла про соціальні функції та напрямки роботи культурних закладів області такі як навчальні, культурні, психологічні та волонтерські. Директорка Департаменту подякувала за значний внесок у Перемогу, долучення до культурного фронту директора Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка.

Долучилась до вітання Катерина Вікторівна Орлюк, начальниця відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики. Вона наголосила на актуальності конференції та роботи з керівниками мережі юнацьких бібліотек, які важливі для нашої держави в допомозі виховання молоді, їх національно-громадської ідентичності, культурного та навчального, психологічного та патріотичного рівня. Було наголошено на важливості роботи бібліотек та проведення заходів, які популяризують читання, дають психологічну підтримку та створюють доступність до документів та приміщень для осіб з інвалідністю. У виступі був зроблений акцент на ряд законів, статей, постанов, норм та нормативів, які прийняті та є важливими для культурної мережі та безпосередньо для бібліотек. Було наголошено, що для подальшої роботи та уникнення об’єднання з дитячими або науковими бібліотеками важливо на початковому шляху реорганізації надавати офіційні листи, звернення та клопотання. Також було зроблено важливий акцент, що під час початку реорганізації необхідно виборювати право на діяльність та обов’язково повинна йти ініціатива та підтримка від місцевої громади.

З цьому питання виникла дискусія. Тетяна Сопова розповіла про реорганізацію та приєднання обласних бібліотек під час війни Харківської обласної бібліотеки для юнацтва та Комунального закладу «Обласна бібліотека для юнацтва Житомирської обласної ради». Значущими були слова Лариси Савенко: «Специфіка наукових і юнацьких різниться». Дійшли висновку, що є необхідність провести в недалекому майбутньому тематичний вебінар.

  Виступ Лариси Миколаївни Савенко «Бібліотека в реаліях війни: внесок у Перемогу» був дуже змістовним та інформативним. Вона представила змістовну слайд-презентацію, розкрила всі напрямки діяльності бібліотеки та поділилась досвідом (бібліотека виконує 60% позапланової роботи). Було повідомлено, що бібліотека має бомбосховище, яке може вмістити тисячу осіб і всього 60 секунд необхідно, щоб туди потрапити. Змістовною була розповідь про діяльність бібліотеки під час війни. Це такі види діяльності, як  всебічна допомога ЗСУ (книги для військових, плетення маскувальних сіток, збір коштів для авто, збір засобів гігієни, продуктів харчування, збір коштів від концертів, допомога бібліотекам, які постраждали під час війни), волонтерська діяльність, співпраця з волонтерами, психологічна підтримка ментального здоров’я та робота проєкту «Вільнохаб». Було проведено 60 заходів і проєктів, своєю діяльністю охопив 1 605 дітей з родин ВПО. За допомогою цього проєкту надається допомога тимчасово переселеним громадянам: працевлаштування та заходи, що підтримують адаптованість і ментальне здоров’я громадян. Були організовані за підтримки партнерів арт-табори, акції, творчі зустрічі, презентації книг від авторів-письменників, майстер-класи тощо.

Виступ Катерини Іванівни Шаповалової, бібліотекарки І категорії науково-методичного відділу Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка на тему «ВільноХаб»: мріяти та діяти всупереч війні» був захоплюючим та змістовним. Бібліотекарка  докладно розповіла про кожний напрямок роботи проєкту. Проєкт працював за підтримки та фінансування агентства США міжнародного концепту «Ясний еді» та виконувався «Айрекс» Міністерства культури та інформативної політики України, на базі 24 шпиталей. Долучились до проєкту 6 бібліотек, 9 молодіжних центрів, 7 громадських організацій. Проводились освітні, навчальні розважальні, інтелектуальні, психологічні заходи. Був організований блок навчань для волонтерів, для досягнення нових рівнів життя, для створення комфортного простору та надання психологічної допомоги. Завідувачка сектору розповіла про заходи, квести, навчально-пізнавальні тренінги з медіаграмотності, риторики, маркетингу, бізнесу, дизайну, навчальних інтенсивів, графічних трактатів, а також про протимінну безпеку, арт-терапію, майстер-класи з квілінгу та акварелі, розвиваючі ігри.

  Тетяна Станіславівна Букач, завідувачка сектору соціокультурної діяльності Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка розкрила напрямки  роботи проєкту для допомоги працевлаштування молоді в своїй тематичній розповіді «ВільноХаб:працевлаштування» або як допомогти молоді з пошуком роботи в сучасному суспільстві». Фахівець бібліотечної справи розповіла про заходи, які проводяться у бібліотеці, та допомагають у майбутньому працевлаштуванні. Були обрані для цього напрямку ряд бібліотек, які для роботи використовували ноутбук, навушники. Працював цей проєкт в умовах, де було відсутнє світло та в бомбосховищах. Відбувались індивідуальні консультації з молодими людьми для пошуку майбутньої роботи та працевлаштування. Надавалась допомога з написання резюме, популяризації своїх навиків, написання супроводжуючих листів, правильного спілкування з роботодавцем та складання презентацій з самореалізації.

Цікавою, змістовною та всебічною була тематична розповідь Юлії Костянтинівни Терещенко, провідної бібліотекарки відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка за темою «Дії, що реалізують мрії». Фахівець розповіла про проєкти, пов’язані в напрямках IT-технологій, які направлені на освоєння нових технологій. Також бібліотекарка запропонувала слайд-презентацію та розповіла про можливості освоєння навиків та реалізації при освоєні нових технічних засобів, наприклад графічних планшетів.

Дарина Сергіївна Матвієнко, головна бібліотекарка відділу абонементу Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка, розкрила тему «Бібліотека як центр соціальної відповідальності: співпраця із соціально відповідальним бізнесом». Розповіла про три типи бізнесу, просто бізнес виробництва товарів та отримання прибутку, соціально орієнтований бізнес та соціально відповідальний. Всі ці види бізнесу направлені на отримання  прибутку та правильне використання. Бібліотекарка розповіла та пояснила, як бібліотека може найкраще використати та працювати з соціально відповідальним бізнесом.  Реалізація може здійснюватися шляхом співпраці двох сторін, популяризації та реалізації спільних програм, реалізації проєктів, проведення фестивалів, лекцій та спільних заходів,  використання матеріальних можливостей.

  Наталія В’ячеславівна Борзенко, головна бібліотекарка відділу інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка, представила інформаційні матеріали  на тему «Проєкти краєзнавчої тематики в контексті діяльності бібліотеки та представлення їх у web-середовищі». Бібліотекарка ознайомила зі слайд-презентацією про творчий шлях, діяльність та напрацювання Євгена Маланюка, в честь якого названа бібліотека. Представлено інформацію про літературну премію імені Євгена Маланюка та митців, які отримали цю премію. Також для ознайомлення була представлена слайд-презентація «Пам’яті сина самостійного народу» з великою кількістю фотоматеріалів та інформаційних матеріалів.

  Тематичний матеріал «Герої Кіровоградщини – борці за незалежність України» для розгляду представила Ганна Лапко, головний бібліотекар з науково-методичної роботи Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка. Матеріал дав можливість отримати змістовну інформацію про відомих героїв-борців Кіровоградщини за незалежність України з 2014 року до лютого 2023 року. В повному обсязі зібраний матеріал про 199 героїв-воїнів. Події повномасштабної війни наповнили бібліотечний інформаційний простір уже понад 100 нових матеріалів. Також було зазначено, що бібліотека має значну кількість нових українських творів про військові події. Це – сучасні твори військової тематики, збірки віршів від учасників-творців військових подій.

З темою «Роль нових медіа у розвитку книговидавничої і бібліотечної справи» виступила Олександра Миколаївна Решмеділова, кандидатка філософських наук, політологиня, авторка і співведуча ютуб-проєкту про книги «Першоджерело». Вона започаткувала проєкт, який охоплює цікавою і сучасною тематикою молодь. Було відзнято більше 50 випусків на ютуб про книги та бібліотеки України. Роль медіа у видавничій та бібліотечній діяльності дуже велика і тому охоплена така кількість у тік-ток, інстаграм, ютуб і саме через них розповсюджується культура. Темами були: «Як живуть бібліотеки у війну?», «Як живуть видавці у війну?», про Наукову бібліотеку імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Науково-технічну бібліотеку ім. Г. І. Денисенка Київського політехнічного університету ім. Сікорського, Книжковий Арсенал, Букфест. Розміщені цікаві відео у соціальних мережах сприяють поліпшенню психологічного стану глядача, зростанню його обізнаності про нові книги та багато іншого. Її бачення: культуру не треба фінансувати за залишковим принципом, а першочергово.

  Тетяна Володимирівна Троцюк, директорка Централізованої бібліотечної системи м. Олександрія Кіровоградської області розповіла про бібліотеки Олександрії – простори відновлення та єднання (про грантові проєкти під час війни). Об’єдналось 16 бібліотек, 4 в сільській місцевості, які працюють саме для людей та з людьми. Бібліотечна та грантова діяльність допомогла вижити під час війни та підвищити свій фаховий рівень. Було дієвих сім грантових проєктів. «Вільнохаб- Олександрія» дав можливість провести понад 150 заходів, які відвідали більше 2000 осіб. Дієвим під час війни став проєкт «Вільнохаб-облаштування», було залучено 164 тисячі гривень для навчання на базі бібліотеки. Проєкт «Волонтер+», який залучив до бібліотеки молодих волонтерів і більше 220 тисяч гривень для закупівлі автомедійної техніки та костюмів для сімей. Проєкт «Спільно простір» дав можливість підвищити рівень медіаосвіти, було залучено більше 60 тисяч гривень та проведено 38 заходів, які відвідали понад 2500 осіб. У «Європейський тиждень кодування» залучено 38 тисяч гривень для створення воркшопів. Стали учасниками проєкту «Батьківський клуб» та «Точка..». Цей проєкт діє, кожного тижня приходять до бібліотеки тимчасово переміщені особи. «Діти України і війна»: проводиться навчання для дітей від 3 років у вигляді гри.

Свою роботу «Волонтерство як донор бібліотечної справи» презентувала Тетяна Миколаївна Пилипець, директорка Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Р. Іваничука. Сьогодні вона основну перевагу віддає волонтерству. В перші дні війни до бібліотеки приходило близько 5 тис. тимчасово переміщених осіб, які потребували допомоги. В Львівській ОБЮ молодь, волонтери плетуть маскувальні сітки, збирають допомогу воїнам ЗСУ та тимчасово переміщеним особам. Бібліотечні фахівці займались допомогою, доправленням українських видань до європейських країн, куди тимчасово переїхали наші громадяни. Попередньо було передано близько 16 тис. книг за кордон. Директорка вважає, що необхідно організовувати продажі, базари, які принесуть кошти, стануть допомогою та наближатимуть очікувану Перемогу. Бібліотекарі працюють над різними бібліотечними проєктами всередині України. Також співпрацюють із західними бібліотечними проєктами  в Польщі, Литві, Німеччині, Франції, Португалії.  Має рішення працювати з авторами, які зараз на фронті. Надається допомагає українськими книгами в містах Ізюм та Херсон і зустрічається для презентацій безпосередньо з військовими, які знаходяться на передових позиціях. Керівниця закликала ставити хештеги та вподобайки біля український видань в соціальних мережах, щоб була робота успішною і  приносила прибутки для допомоги та реалізації різних волонтерських проєктів.

Федір Іванович Пилипенко, в. о. директора Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва ім. В. Симоненка змістовно та захоплююче презентував виступ «Світ єдиний для всіх: інклюзія в бібліотеці». Він розповів, що важливий та основний напрямок роботи бібліотеки – робота з молодими людьми, молоддю з інвалідністю та обмеженими можливостями в сьогоденні. Метою діяльності бібліотечних працівників є привернення уваги громадськості до проблем цих осіб. Фахівці бібліотеки надають психологічну підтримку та прихисток тим «сонячним дітям», які самі можуть завітати до бібліотеки. Також є досвід відвідування особливої «сонячної молоді» за місцем проживання. Для них було проведено різні заходи, проєкти, семінари, творчі зустрічі, арт-години, літературні години, майстер-класи, інтерактивні заходи. Надається допомога, доправляються книги від українських авторів до підшефної школи-інтернату. Наприклад, значущими є спільні заняття та проєкт Петриківський розпис під назвою «Повір у себе», та три майстер-класи «Малюємо Петриківку». Результативним був семінар «Юнацька бібліотека шкільним бібліотекам». На базі бібліотеки було проведено 74 арт-терапевтичних і психологічних занятття «Малюємо Україну». Було проведено спільний проєкт «Повір у себе» разом з Уманським державним педагогічним  університетом, який приніс відзнаку – диплом II ступеня. Захоплюючою та значущою була виставка-конкурс «Бути, як усі». Бібліотека завжди допомагає, організовує заходи та облаштовує простір. Відбулись зустрічі в чотирма військовими ЗСУ та з пораненим воїном-захисником бойового підрозділу «Вовки» з позивним «Борода» для вимушено переселених осіб. Проводяться майстер-класи з виготовлення оберегів, аплікацій та передаються волонтерами для воїнів ЗСУ.

Перший день Всеукраїнської школи керівника було завершено гарними словами від модераторів Тетяни Сопової та Лариси Савенко, які подякували і побажали всім успіхів та запросили до продовження на наступний день.

  Другий день Школи було розпочато актуальною для сьогодення темою «Особливості прийняття управлінських рішень в умовах негативного впливу гібридних загроз», яку презентувала Оксана Олександрівна Карпенко, докторка економічних наук, професорка, професорка Кафедри менеджменту, публічного управління та адміністрування, менеджерка проєкту Erasmus+ КА2 WARN «Академічна протидія гібридним загрозам» Державного університету інфраструктури та технологій. Було висвітлено, як загрози впливають на нашу країну та наше сприйняття. Не найкращий час війни, коли всі знаходяться в стані невизначеності. Щоденно отримується інформація, яка сприймається, аналізується та приймається кінцеве рішення. В процесі прийняття рішення приймає одна або декілька осіб. Мета управлінського рішення – це отримання інформації, визначення шляхів та прийняття правильного управлінського рішення. Управлінські рішення впливають на кінцевий результат. Скрізь є необхідність, потреба приймати правильні рішення при отриманні будь-якої інформації. Розповідь фахівця була направлена на розкриття теми академічної протидії гібридним загрозам. Є три форми рішень:  класичне, поведінкове та ірраціональне. Важливо, коли є необхідна правильна інформація, яка дає можливість прийняти правильне рішення. Завжди є проблема визначеності. Ворожі фактори завжди негативно впливають на рішення. Місія проєкту – підвищити національну безпеку та подолання нестачі сервісів безпеки, яка виникла через появу гібридних загроз. Гібридна загроза – це скоординована та синхронізована дія, яка свідомо  спрямована на системні вразливості демократичних держав та інститутів за допомогою широкого спектру засобів. Суттєвим ознакам гібридних загроз важко протидіяти. Важливим є те, щоб вплинути на прийняття рішень та правильно використати в своїй роботі. Важливо, щоб була забезпечена академічна протидія гібридним загрозам та щоб приймались максимально правильні управлінські рішення в умовах негативного впливу гібридних загроз. Є 13 різних сфер, які взаємопов’язані та впливають на кінцевий результат: інфраструктура, кіберсфера, космос, економіка, військово-оборонна, культурна, соціально-суспільна, юридично-правова, дипломатична, політична, розвідка, промислове шпигунство, інформація, що має вплив на результат рішень. Ворожі загрози, які діють на різні сфери шляхом втручання, впливу, операції та в кінці призводять до війни. Ті, хто стоять за ворожими загрозами, вони впливають, рушать та знищують. Необхідність бути пильними та стійкими до гібридних загроз.

  Леся Любомирівна Костенко, завідувачка науково-методичного відділу Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара, презентувала тематичний матеріал «Законодавчі новації-2023 у роботі публічних бібліотек». Вона ознайомила та розшифрувала ряд важливих законодавчих актів, які були прийняті Верховною Радою, Президентом України в період від листопада 2022 р. по жовтень 2023 р. Законодавчі проєкти безпосередньо впливають на роботу публічних бібліотек та організовують правильну роботу. Важливими є також акти та накази, які прийняті за останній рік.

Корисну та важливу інформативну тему «Роль бібліотек як мовного форпосту в умовах воєнного стану» висвітила Лариса Степанівна Нікіфоренко, начальниця Управління державного контролю та забезпечення дотримання законодавства Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови. Доповідачка наголосила, що бібліотеки роблять великий внесок у нашу перемогу на культурному фронті. Бібліотека – центр знань та інформації, що впливає на розвиток людини. Саме бібліотеки роблять, щоб наші люди були прогресивними та ми були нацією. Випробування, війна і ворог хоче знищити націю. Мова відіграє важливу роль для нації. В Конституції (ст. 10) прописано, що державна мова є українська. Держава сприяє та захищає мову. На виконання мав бути прийнятий закон «Про основу законодавства про державну мову», який  був розроблений в 2012 році, який давав можливість використовувати в Україні регіональні мови. Цей закон був скасований завдяки супротиву суспільства. Був розроблений новий закон «Про забезпечення української мови, як державної» у 2018 році. Цим законом був незадоволений 51 депутат. Конституційний Суд прийняв рішення, що закон є дійсним та правильним в Україні. Закон є лояльним та діє на 30 сфер суспільного життя, за винятком релігії та приватної сфери. У липні 2021 р. цей закон був прийнятий та підтверджений судом. Держава підтримує мову за законом. Знати та володіти українською мовою зобов’язання кожного громадянина України. Всі посадові особи, які виходять в публічний простір, повинні володіти українською мовою. Весь споглядальний простір повинен бути оформлений українською мовою: вивіски, роздаткові матеріали, плакати, квитки, публічні записи тощо. Державна мова на радіо та телебаченні в тій частині, яка виходить в інформаційний простір. Друк та книгорозповсюдження контролюється на 50%. Про заходи державного контролю передбачає стаття 27. Електронні ресурси повинні бути завантажені українською мовою. Два органи розглядають скарги щодо порушення: Національна комісія державної мови та Секретаріат уповноваження держаної мови. Заходи державного контролю, тотальна перевірка порушень здійснюється з подальшим адміністративним стягненням та протоколами відповідно до кодексу. Тому є необхідність бути освіченим через мовне питання.

Цікаво та пізнавальною була тема «Мережа бібліотек як важлива частина культурної інфраструктури Праги» від Яни Градіколової, заступниці начальника відділу методологічного обслуговування населення Міської бібліотеки в Празі. Бібліотечний фахівець розповіла про структуру та принцип роботи мережі публічних бібліотек та філій у місті Прага. Було ознайомлено, як працюють бібліотеки та чим займаються. Обслуговуючі відділи бібліотеки займаються консультативною діяльністю, реєстрацією, обслуговуванням читача та видачею книг. Філіал, який займається хабами, де розвиваються креативні здібності молоді. В цьому просторі проводяться різні сучасні заходи. Філіал-майстерня, де реалізуються творчі проєкти, де розміщені різні засоби та інструментарій для полегшення виготовлення ручних поробок. Навчальні філіали здійснюють навчання, проводять різні курси. Спеціальні відділення здійснюють рух сучасних проєктів та відкривають творчі здібності і можливості реалізації. Читацький внесок передбачає невисоку оплату при оформленні, як читач та кошти потрібно оплатити, якщо необхідне бронювання напрямку роботи. Якщо для проєкту необхідні розхідні різнопланові матеріали, то витрати покриває читач. Відділ з організації сучасних заходів проводить зустрічі з  артистами, музикантами, художниками і має свій бюджет. Працює бібліотека 6 днів на тиждень для видачі та читання книг з 9:00 до 19:00  та деякі дні до 18:00, а спеціалізовані філії 6 днів на тиждень приблизно з 9:00 години до 18:00.  Відкриваються нові філіали і в неділю, які  передбачають комерційний напрямок роботи, це розпродаж книг та різних сувенірів.

Від Владислава  Миколайовича Яцука, заступника Міністра молоді та спорту України важливою та корисною була запропонована тема «Молодіжна політика: стан та перспективи розвитку, роль бібліотек у роботі з молоддю». Бібліотека має простір на території, які можна правильно використовувати для молодіжної роботи та навчання, для неформальної освіти. Практикувати та запрошувати до роботи в бібліотеки волонтерів, які будуть проводити на безоплатній основі та організовувати різні інтерактиви, тренінги, заходи, зустрічі. Також розвивати молодіжне та соціальне підприємництво. Розповів  про грантову політику, центри фінансування, фінансові доплати. Наголосив, яким шляхом можна залучити кошти до культури та до бібліотеки. Це в штаті повинні бути психологи, послуги яких оплачуються, обладнані повинні бути молодіжні центри, молодіжні простори та потрібно бути відкритими до співпраці з комерційними, торговими фірмами, з якими спільно організовувати різні проєкти та бути мобільними, щоб працювати на різним сучасних універсальних майданчиках.

Запропонована тема «Літературний простір «Читай. Мрій. Дій»: малими кроками до великої Перемоги» від Лесі Степанівни Гук, директорки Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, була цікавою та корисною інформацією. Мета даного проєкту – залучити найбільше молоді до читання. Переобладнання та створення сучасного простору дає можливість дати нове життя та наповнити новим змістом.  У такому просторі завжди працює бажання, щоб дізнаватись про щось нове, відкрити нові можливості та рухатись уперед. Відкритий доступ для отримання та вибору літератури, виставки, які постійно змінюються, комфортні зони, щоб посидіти, поспілкуватись – усе це засоби для досягнення успішної роботи. Комфортний, сучасний простір піднімає рівень відвідувань. Збільшується також кількість та користь долучень  молоді до переглядів презентацій книг, творчих зустрічей, до участі в проведенні сучасних інтерактивів, флешмобів. Нова цікава українська книга завжди рятує від депресії. Робота різних клубів активує та наповнює новим змістом.

  Цікавою та корисною була розповідь на тему «Поговори зі мною» від Антона Семенова, кандидата соціологічних наук, психотерапевта, соціального психолога, засновника проєкту «Як ти, брате?» Психолог розкрив значення емоцій, незасвоєного досвіду та тривоги. Важливим у розповіді було бачення психолога, як організувати роботу, щоб досягти успіху. Був зроблений акцент та те, щоб працювати не чекаючи оплати  та надавати якісну допомогу.

  Вікторія Юріївна Задорожна, директорка Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва поділилась досвідом роботи під час війни,  розкривши тему: «Хмельницька обласна бібліотека для молоді в умовах війни: нові реалії, нові практики». Ще в 2014 році розпочалась волонтерська робота працівників бібліотеки. Директорка розповіла, що працівники ходять у госпіталі, відвідують воїнів, підписують листівки, виготовляють сувеніри, організовують пункти збору книг та передають книги воїнам, вишивають, малюють. Був створений майданчик «Валіза забав», співпраця з кадетським корпусом, з інтернетом, знайди роботу собі сам, проведи навчання. Організовано кіноклуб щасливого дитинства, реклама та співпраця за запитом, реклама та спілкування з військовими. Працюють над виданням і пошуком та вилученням інформації про героїв для висвітлення.

  Цікаво та змістовно презентувала тему «Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва: навички і стратегії резильєнтності» Світлана Леонідівна Рагімова, директорка Миколаївської обласної бібліотеки для юнацтва. Місто-герой Миколаїв – це прифронтове місто, в якому не просто зараз жити і працювати. Вибудувались нові алгоритми,  рельєфна, психологічна та культурно-просвітня робота. Склалась співпраця, мобільний проєкт «Вільна». Благодійний медичний корпус Миколаївська організація Червоного Хреста. Проводиться арт-терапія для малозабезпечених та з особливим розвитком, тимчасово переселених осіб, та тих хто потерпає від домашнього насилля. Організовано театр «Покоління» – безбар’єрне суспільство українців. Організовано арт-тератевтичну студію, рекреаційні теки малювання, курси англійської мови, цифрової грамотності, ораторське мистецтво. Також відбуваються популяризація книги і читання, літературні стрими з письменниками, «Онлайнові читацькі посиденьки», літній майз – книга під парасолькою, майстер-класи, руханки. Для воїнів ЗСУ збирають книги, надають смаколики. Бібліотека, це місце підтримки, затишку та допомоги, як в книжковій темі, так і в інших інтерактивах.

Тетяна Павлівна Сопова, заступниця директора Державної бібліотеки України для юнацтва надала дуже важливу та корисну презентацію-інформацію за темою «Плануємо заради Миру й Перемоги». Важливим є планування на 2024 рік та формування місії юнацької бібліотеки. Фахівець науково-методичної роботи розкрила важливість місії юнацької бібліотеки.   Вона наголосила, що бібліотеки відіграють важливу роль для розвитку суспільства. Також зробила акцент на дуже важливому сприянню формування мотивації молодих користувачів до саморозвитку, самоосвіти шляхом надання необхідних інформаційних ресурсів, сприяти цифровій грамотності, стати територією безпеки, психологічного комфорту і допомоги. Також заступниця директора визначила основні завдання: активізувати читацьку активність молоді, поповнювати фонди, підвищувати якість та доступність інформації, якість обслуговування читачів, формувати естетичну та екологічну культуру, інтерес до здорового способу життя.

Основний акцент був зроблений на основні заходи та соціологічні дослідження Держаної бібліотеки України для юнацтва, видавничу діяльність.

З темою «Бібліотека, книга, молодь крізь призму сьогодення» долучилась до виступів Марина Борисівна Книр, директорка Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. Боротьба відбувається скрізь і на бібліотечній ниві також. Бібліотеки тримають культурний фронт, організовують клуби, гуртки. Працюють нові напрямки роботи, волонтерський рух, допомога тимчасово переселеним особам, інвалідам-переселенцям. Але головною роботою залишається книга, так як збільшується попит на українську літературу. Під час війни бібліотека стала аптекою для душі. Створюються віртуальні зустрічі, виставки, книжкові інсталяції – місце зустрічі. Завданням є відновити користувача, гартувати, об’єднатись та внести внесок у перемогу. Практикується практика – книга без повернення та організовано центр правової інституції. Проводяться майстер-класи з виготовлення різних поробок. Організовано відео про історію, навчання та читання, буккросинг, працює виставкова зала. Популяризується друковане слово, здоровий спосіб життя, поетичні читання. Організовано порятунок книг з під завалів, мовний хаб, літературна студія «Гарт», майстер-класи, лабораторія хенд-мейду. Працює напрямок роботи, щоб розвантажитись та відволіктись: бібліорелакс, бібліотерапія, намалюй зараз та організовано конкурс малюнка. Молодь є і тому бібліотека – основа для культурного розвитку. Бібліотеки – одні із важливих ланок і є освітніми  майданчиками.

Презентація «Роль, місце бібліотеки під час повномасштабного вторгнення росії в Україну» Світлани Ярославівни Шаган, директорки Івано-Франківської обласної бібліотеки для юнацтва відобразила плідну роботу бібліотеки. Розуміючи роль юнацької бібліотеки в регіоні, бібліотека працює та злагоджено працюють фахівці-бібліотекарі. Організовані екскурсії рідним містом, зустрічі-презентації, проєкт «Я українець», презентація про тих, хто воював та воює «Сини України». Відбуваються майстер-класи «Янголятко» та «Листівка». Відбуваються читання в нових умовах «Краща мова єднання – це українська». Відбуваються плідні зустрічі з психологом «Я підліток, я дорослішаю». Працює клуб «Працівники милосердя», творчий клуб «Товариство». Активно працює проєкт «Сонячний простір» для діток з синдромом Дауна тощо.

  Алла Сизонтівна Єфремова, т. в. о. директорки Волинської обласної бібліотеки для юнацтва презентувала розповідь на тему «Співпрацювати, щоб розвиватися: із досвіду партнерської діяльності Волинської обласної бібліотеки для юнацтва». Під час повномасштабної війни активувалась командна робота бібліотекарів. Організовано новий простір з іншими партнерськими організаціями «Партнерська діяльність», підписано меморандум про співпрацю з громадськими організаціями та отримано гранти: Інститут «Мерабе» – грант; Центр розвитку соціального капіталу – отримали 40 тисяч для закупівлі необхідних засобів; Консультативний – спільно з «Мерабе». Працює плідно проєкт «Дизайн мислення в громадському секторі». Результативно працює напрямок – робота з волонтерами. Плідно та успішно працює клуб читання «Не мертві поети».

Катерина Іванівна Тишкевич, завідувачка науково-методичного відділу Державної бібліотеки України для юнацтва презентувала інформацію на тему «Інформаційно-комунікаційні компетентності бібліотек України для юнацтва, молоді». Вона розкрила інформаційно-комунікативні компоненти бібліотек України, зробила аналіз сайтів бібліотек та запропонувала долучитись обласним бібліотекам до розділу «Калейдоскоп новин», в якому буде розміщена інформація про їх діяльність.

На завершення Школи Тетяна Павлівна Сопова підбила підсумки, проаналізувала виступи та подякувала спікерам і побажала всім успіхів та найшвидшої Перемоги.