Київський період Михайла Врубеля.
17 березня виповнюється 165 років від дня народження українського та російського художника-символіста Михайла Олександровича Врубеля. Найголовніший і найсвітліший період творчості живописця припадає на його київський період. Саме в Києві Михайло Врубель сформував свій стиль, визначив свій шлях у мистецтві, створив єдині в житті сакральні монументальні роботи – розписи Кирилівської церкви, Софійського та Володимирського соборів.
У 1860 році під час ремонтних робіт у Кирилівській церкві в Києві стали змивати побілку, в результаті чого виявилися фрески ХІІ ст. У 1880-х роках професор Адріан Вікторович Прахов почав у храмі реставраційні роботи. Незабаром він зрозумів: для того, щоб впоратися із відновленням фресок, йому потрібен художник, який був би грамотним стилістом. У пошуках такого художника Прахов звернувся до Павла Петровича Чистякова, під керівництвом якого навчався Михайло Врубель. Той рекомендував професору Врубеля. У квітні 1884 живописець приїхав до Києва. Адріан Прахов познайомив його із візантійським мистецтвом, про яке до того Михайло Олександрович, що зростав на суворих принципах класицизму, не мав ніякого поняття. Візантія його підкорила, наклала відбиток на всю його подальшу творчість як монументаліста, декоратора, ілюстратора.
Першою роботою живописця в Києві стала фігура архангела Гавриїла на стовпі північної частини Кирилівської церкви. Від початкової фігури залишився один контур, нанесений стилосом на штукатурку. Врубель заповнив його фарбами, дотримуючись канонів візантійського живопису. Вийшло так, ніби розпис нікуди не зникав. Пізніше Врубель створив розпис «Вхід Господній у Єрусалим», «Успіння Богородиці» і ще 150 ескізів відновлення втрачених фрагментів живопису. Найбільш грандіозною роботою Михайла Олександровича в той період стало «Зішестя Святого Духа» – робота, розташована на хорах храму. Оригінальний розпис на цій ділянці склепіння храму був повністю знищений часом. І тут у всій потужності проявився талант Врубеля. Без ескізів художник створив грандіозну монументальну композицію. У ликах апостолів вгадуються риси сучасників Врубеля. Митець писав їх із представників інтелігенції та духовенства Києва, з якими спілкувався під час свого перебування в нашому місті. Там же, на хорах, він створив композицію «Ангели з лабарами», образи Соломона, Мойсея. «Ангелів із лабарами» зобразити було вельми непросто. Простір капели, де знаходиться розпис, вкрай тісний. Тому художнику довелося, стоячи на риштуванні, спочатку зробити верхню частину ангелів, а потім, лежачи в дуже незручній позі, дописувати нижню частину композиції. Ікони з іконостасу – Спасителя, Богородиці, святих Кирила і Афанасія – були створені Врубелем у 1884-1885 роках у Венеції, де він одночасно вивчав сакральні твори старих майстрів.
Останньою роботою, зробленою художником у Кирилівській церкві, став «Надгробний плач». Також живописцем були створені фігури трьох ангелів у головному куполі Софії Київської. Чотири ангела – чотири пори року. Один – мозаїчний, інші – виписані під мозаїку Врубелем.
У 1887 році митцем були створені також ескізи до розписів Володимирського собору. Однак вони настільки вибивалися із загального ритму робіт інших художників, які працювали над оформленням храму, що не були затверджені до виконання. Таким чином, у Володимирському соборі було здійснено тільки один проект художника – орнаменти. Інші ескізи залишилися в Києві, і тепер є окрасою колекції творів художника. А перлина її – «Дівчинка на тлі персидського килима» – була створена в 1886 році. До від’їзду 1889 р. до Москви, під заступництво Сави Мамонтова, художник напружено працював над образом «Демона», малював – «вів любовну бесіду з натурою» і, писав, за його висловлюванням, «для прожитку», адже постійно потребував коштів.
Більша половина робіт художника, що зберігаються у Національному музеї «Київська картинна галерея» – це замальовки з альбомів майстра, ескізи, начерки, серед яких – безліч сюжетів сімейного життя родини А. В. Прахова, в чий будинок Врубель був постійно вхожий.
Михайло Врубель покинув Київ у 1889 році. Сповнений потреби здійснювати відкриття у мистецтві, відчувши себе майстром саме в Києві, митець часто відчував себе незатребуваним. Злети змінялися відчаєм, пригноблювала проза життя. Відвідавши Київ через десяток років разом із дружиною – музою художника, талановитою оперною співачкою Надією Забілою, Михайло Олександрович сказав: «Как хорош, однако ж, Киев! Жаль, что я здесь не живу! Я люблю Киев!».
Дізнатись більше про таємниці біографії та творчості Михайла Врубеля можна вивчаючи книги із фонду відділу мистецтв!
Врубель і Київ [Текст] : [каталог / авт.-упоряд. І. Марголіна та ін.]. — Київ : Київський національний музей російського мистецтва : Фенікс, 2013. — 421 с. — Укр., рос та англ. мовами.
Хто такий Врубель?
Це репрезентативне видання присвячено творчості одного з найвидатніших художників кінця XIX – початку XX століття, визначному представнику світового неоромантизму, символізму, російського та європейського модерну Михайлу Олександровичу Врубелю і місту Києву, де живописець розпочав свій творчий шлях і створив перші шедеври. У творчості майстра дослідники виділяють цілий період, який названо “київським”. Крім того, ім`я художника в свідомості численних шанувальників його творчості асоціюється з Київським національним музеєм російського мистецтва, який неможливо уявити без зали Врубеля й унікальної колекції його творів.
Врубель Михаил [Текст]. — Ленинград : Аврора, 1989. — 263с
Жестокая к Врубелю судьба, оставила потомкам наследие, которое – пусть без лучших, ненаписанных его картин – обречено на бессмертие не просто потому, что оно – совершенно, но потому, что изначально обращено будущему. Конечно, в нем противоречий более, чем достаточно, споры со временем нередко кончались уступкой вкусам эпохи, прозрения сменялись заблуждениями, поиски порой не приводили ни к чему. Не это, однако, существенно, ибо, как справедливо писал Достоевский: ” Человек не из одного какого-нибудь побуждения состоит, человек – целый мир”. А для того, чтобы обогатить искусство – и безмерно, – достанет и части огромного мира, сотворенного Врубелем.
Врубель: Переписка .Воспоминания о художнике [Текст]. — Ленинград : Искусство, 1976. — 384с.
Сборник включает переписку Врубеля с родными, женой, Н. И. Забелой – Врубель, художниками и художественными деятелями – И. С. Остроуховым, В. А. Серовым, С. И. Мамонтовым и др., а также воспоминания о Врубеле его сестры и жены, художников М. В. Нестерова, А. Я. Головина, Н. И. Мурашко, поэта В. Я. Брюсова и др.
Врубель [Текст] : Альбом / Текст М.Алленов. — Москва : Белый город, 2000. — 64 с. : ил. — (Мастера живописи).
С веком наравне [Текст] : рассказы о картинах. Т.1. — Москва : Мол. гвардия, 1989. — 283 с.
В эту книгу вошли рассказы о картинах художников России XIX века. На ее страницах вы прочтете о том, как рождались ” Последний день Помпеи ” Брюллова, ” Явление Христа народу ” Иванова, ” Запорожцы ” Репина, “Боярыня Морозова” Сурикова, пейзажи Левитана, узнаете о драматических судьбах русских художников, великое искусство которых дорого нам и сегодня.
Боулт, Д.
Художники русского театра 1880-1930 [Текст] : Собрание Никиты и Нины Лобановых-Ростовских / Д. Боулт. — Москва : Искусство, 1990. — 112с.
Театрально – декорационное искусство – ярчайшая страница в истории русской культуры первой трети XX века – сфокусировало и по-своему преломило усилия крупнейших мастеров всех художественных направлений того времени. Блистательные дебюты художников Русских сезонов, вызванных к жизни гением Дягилева, щедро одарившие мир великолепием форм и роскошью красок; феерически якие эксперименты футуристов; смелые сценические находки конструктивистов; камерные “изыски” оформителей кабаре и маленьких театриков… Со всем этим и многим другим познакомит читателя предлагаемый альбом, состоящий из 200 цветных иллюстраций. Прославленные шедевры Л. Бакста, А. Бенуа, Н. Гончаровой, М. Ларионова, Эль Лисицкого, К. Малевича, М. Шагала соседствуют здесь с менее известными, но не менее значительными произведениями С. Делоне, Н. Пуни, С. Судейкина, П. Челищева, С. Чехонина, А. Экстер и других русских художников. Вошедший в альбом изобразительный материал – лишь часть огромной, не имеющий аналогов в практике современного частного собирательства коллекции театрально-декорационной живописи. Эта коллекция – итог тридцатилетних поисков и исследований тонкого знатока и собирателя русской сценографии, американца русского происхождения князя Никиты Лобанова-Ростовского и его жены Нины.
Вступительная статья к альбому написана видным американским ученым, известным специалистом по истории русского искусства XX столетия, профессором Лос-Анджелесского университета Джоном Боултом . Альбом сопровождает увлекательный рассказ-интервью Н. Д. Лобанова об истории его собирательства.
Герман, М. Ю.
Михаил Врубель. 1856-1910 [Текст] / М. Ю. Герман. — С.Пб. : Аврора, 2001. — 159с. — (Великие мастера живописи).
Никто в России не сделал так много для становления символизма, для открытия и реализации принципиально новых пластических идей, как Михаил Врубель. Ему удалось завершить немногое. Слишком часто его гордые замыслы ломались о реальность, как тело Демона о каменистую землю. И все же он в “воистину жестокий век” жил воспоминаниями о золотом веке и надеждой на его возвращение. Только для собственного времени он не сумел стать своим. Суровая к художнику судьба оставила потомкам достаточно скупое наследие. Но оно столь значительно и столь долговечно прежде всего потому, что изначально обращено в будущее.
Даниэль, С. М.
От иконы до авангарда. Шедевры русской живописи [Текст] / С. М. Даниэль. — Санкт-Петербург : Азбука, 2000. — 368 с. : ил.
Альбом – путеводитель охватывает пять веков развития русской живописи от рассвета средневековой иконописи до авангарда XX века. Оригинальный ракурс видения известных полотен дополняется рассказом о творчестве художников, репродукциями картин и их фрагментов. Живой и образный текст, принадлежащий перу известного русского искусствоведа С. Даниэля, дает возможность по-новому увидеть и понять давно знакомые работы.
Марголина, И. Е.
Ангелы Врубеля: Творчество Михаила Врубеля в Кирилловской церкви Киева [Текст] : [монография] / И. Е. Марголина. — Київ : Горобец, 2009. — 56 с. — (Бібліотека “Cофії Київської”).
Монография является первым исследованием, посвященным творчеству выдающегося художника М. Врубеля в киевской Кирилловской церкви. В яркой, образной форме рассказывается о связанном с древней святыней важнейшем, но малоизвестном периоде жизни Врубеля, о хранящихся в ней его художественных шедеврах. Автор знакомит читателя с историей Кирилловской церкви, глубоко характеризует монументальные композиции и иконы, выполненные М. Врубелем в храме и навсегда вошедшие в сокровищницу мировой культуры.
Адресована широкому кругу читателей, интересующихся историко-культурным наследием.
Марголіна, І.
Київська обитель Святого Кирила [Текст] / І. Марголіна, В. Ульяновський. — Київ : Либідь, 2005. — 352с.
У книзі вперше представлена повна історія Кирилівської обителі упродовж XII – XVIII ст. Пропонуються нові гипотези щодо часу та обставин заснування храму, його посвяти Св. Кирилу Александрійському, архітектурних особливостей та системи фрескового розпису. На підставі нововіднайдених архівних документів детально змальовано духовне та побутове життя монастиря – його ігуменів, братії, прочан, як і систему господарювання та боротьбу за землі і рухоме майно, принципи й обставини прийняття послушників і монахів, звязки обителі з козацтвом і Січчю. Показана роль меценатів монастиря в його розвитку – кн. К. К. Острозького, Є. Гулевичівни, Б. Хмельницького, М. Ханенка, І. Мазепи та ін. Розлого відтворена історія відкриття давніх кирилівських фресок на початку 80-х років XIX ст. А. Праховим та М. Врубелем. Глибоко аналізується “світ Врубеля”, його стінописи і ікони. Здійснено реконструкцію Кирилівського некрополя в самому храмі, на монастирському подвір`ї та окремому Кирилівському цвинтарі.
Для широкого читацького загалу.
Марголіна, І. Є.
Ангели Врубеля [Текст] / І. Є. Марголіна. — Київ : Либідь, 2012. — 144 с.
Ця книжка відкриває для читача новий, незвичайний аспект творчості Михайла Врубеля “київського” періоду – ангельську тематику. Йдеться про підготовку та створення кирилівських ікон і монументальних композицій, а також ескізів до розписів собору Святого Володимира. Подаються цікаві подробиці, пов`язані з перебуванням художника в Києві, інших містах України, колом його спілкування. Своєрідним історично-біографічним тлом оповіді про київські шедеври Врубеля є численні спогади сучасників, листи, свтлини того часу. Яскравий акцент книжки – репродукції творів генія модерну.
Для широкого читацького загалу.
Панкратова, Е. А.
Театральный портрет конца XIX – начала XX века [Текст] / Е. А. Панкратова. — Ленинград : Аврора, 1973. — 5
Русские художники создали на рубеже XIX – XX веков много прекрасных актерских портретов. Они запечатлели прославленных мастеров сцены, представив их и в жизни, и в сценических образах. Внимание портретистов привлекали и другие деятели театра, творчески связанные со сценой, – режиссеры, драматурги, декораторы, музыканты.
Театральный портрет является лишь частью богатого наследия русского портретного искусства рубежа XIX – XX для развития которого тогда сложились благоприятные условия. Эпоха небывалого революционного подъема, резких противоречий и контрастов, больших открытий, сдвигов в науке и искусстве нуждалась в могучих творческих личностях. Россия дала их миру.
В лучших произведениях из числа театральных портретов художники ярко отразили время, раскрыли своеобразие творческих личностей, их сложный внутренний мир. В этом особая значимость театрального портрета как замечательного памятника русской духовной культуры того времени.
Суздалев, П. К.
Врубель. Личность. Мировоззрение. Метод [Текст] / П. К. Суздалев. — Москва : Изобразительное искусство, 1984. — 479с.
Книга является завершением трилогии (“Врубель и Лермонтов”. М., 1980; “Врубель. Музыка. Театр. М., 1983), посвященный творчеству замечательного русского художника М. А. Врубеля (1856 – 1910). В ней прослеживается жизненный путь художника, обстоятельства его драматической судьбы, анализируются его философские, эстетические взгляды, нравственные убеждения, исследуются сложнейшие закономерности его творческого метода и мировоззрения.
Суздалев, П. К.
Врубель: Музыка. Театр [Текст] / П. К. Суздалев. — Москва : Изобразительное искусство, 1983. — 368с.
В книге анализируется роль музыки и театра в жизни и творчестве Врубеля, его отношение к Римскому-Корсакову, раскрывается взаимообщение искусства художника и композитора. Автор разрабатывает важнейшие проблемы искусства Врубеля в связи с историей русской художественной культуры конца XIX – XX века. Книга задумана как часть монографии о художнике и является продолжением ранее изданной – “Врубель и Лермонтов” (М., 1980).
Ульяновський, В. І.
Диво й дива київського Володимирського собору [Текст] / В. І. Ульяновський ; [голов. ред. С. Головко]. — Київ : Либідь, 2016. — 432 с. : іл. — На авантит.: 120-річчю освячення київського Володимирського собору із молитовною вдячністю присвячується.
Заснована на широкому документальному та іконографічному матеріалі, книга розкриває чимало цікавих сторінок понад 120-літньої історії Володимирського собору в Києві, перипетії його будівництва та оздоблення, пов`язані з іменами видатних церковних діячів, архітекторів, художників. Собор постає уособленням ідеї християнізації Русі – України, символом незборимого духовного потенціалу українського народу.
Для широкого загалу.