Увійти
Друзі бібліотеки
Життя триває, навіть під час війни, і це потрібно усвідомлювати. Тому важливо повертатися, по можливості, до звичних для себе справ.
Це стосується і відновлення навчального процесу. Але як навчатися, коли війна? – запитаєте ви. Основне завдання вчителів – навчати, а учнів – вчитися, брати максимум від ситуації, яка складається. Можливо, ви завжди мріяли перейти на дистанційне навчання або вчитися в іншій країні, займатися за іншою програмою або перейти в інший клас, змінити навчальний заклад.
Поверніться до своїх мрій і згадайте, що там написано або нафантазовано. Розумію, що багато з вас сумують за своїми друзями. Співчуваю вам, тому що провідна потреба підлітків – спілкування з однолітками, соціальна комунікація.
Пам’ятайте, коли ми не можемо змінити ситуацію, ми можемо змінити ставлення до неї.
Зустрічаючись з викликами сьогодення, кожен із вас може втратити, так звані, внутрішні опори. Внутрішня опора – це ваші цінності, внутрішні правила, які діяли для вас і передавалися від вашої родини або ви їх створили самостійно.
Як відновлювати такі опори під час різкої зміни місця проживання, колективу, кола спілкування? Поговоримо про це далі.
Пропоную вам розглянути три ключі допомоги для трьох замків тривоги (за матеріалами Ольги Товпенко).
Перший замок тривоги – НАПРУЖЕННЯ: коли нам тривожно, ми не можемо заспокоїтися. М’язи затиснуті й усередині все наче от-от вибухне, ніби хтось стискає велику пружину.
Перший ключ від тривоги – ДИХАННЯ. Уявіть, що всередині вас є якась прозора ємкість, яка заповнюється рідиною вашого улюбленого кольору, коли ви вдихаєте, а на видих – рідина витікає і заповнює все ваше тіло улюбленим кольором і ви відчуваєте, як стає тепло (робіть такі дихальні вправи стільки, скільки вам буде потрібно).
Другий замок тривоги – ВТРАТА БЕЗПЕКИ. І цей замок зараз зачинений найщільніше.
Другий ключ від тривоги – УЯВИТИ ЗАТИШНИЙ БУДИНОЧОК (або будь-яке місце з ваших спогадів, де вам було безпечно. Можливо, це місце під ковдрою з ліхтариком або халабуда з друзями, або коліна мами чи тата, або уявне місце із ваших спогадів). Я вірю, що ви зможете знайти таке місце у своїх спогадах.
Третій замок тривоги – БЕЗСИЛЛЯ (такий стан, коли немає сил, навіть на спілкування з друзями, ігри на гаджетах).
Третій ключ від тривоги – ОПОРА: в добрих словах і допомозі твоїх друзів; у відданих очах твого братика або сестрички (навіть у ваших спільних боях подушками); в теплому какао, яке приготувала твоя бабуся; в суворому зауваженні вчительки, яка заборонила над тобою сміятися; в людях, що тебе підтримують. Коли вони поруч, тривога минає.
Вітаю! Тепер ви маєте всі три ключі від тривоги і можете їх застосовувати, доповнювати своїми індивідуальними способами та залишатися дієздатним.
Почуття тривоги – це нормальне почуття, воно нам говорить про можливу певну небезпеку.
Тривога – це про щось неконкретне, спробуйте звузити це почуття до конкретного розуміння страху: Я боюсь, що (кого)…. Але про страх ми з вами поговоримо наступного разу.
Пам’ятайте: у вас є все для того, щоб вибрати для себе найкращий спосіб будувати своє майбутнє. Вірю в кожного з вас!
З повагою та відкритим серцем, психолог Марина Луценко.
Психолог Марина Луценко – Член Української асоціації транзакційного аналізу, Української спільноти транзакційного аналізу, Європейської асоціації транзакційного аналізу, Національної психологічної асоціації.
Волонтер Державної бібліотеки України для юнацтва
