03/10

До десятиліття української мови: дайджест

Сергій Килимистий
методист відділу зв’язків з громадськісю
ДБУ для юнацтва

31 травня 2018 р. Президент України підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Напередодні підписання, під час візиту до Івано-Франківської області, Петро Порошенко заявив: «До мене звернулися видатні діячі науки для того, щоб я оголосив 2018 рік роком української мови. Я відмовив. Тому, що за один рік ти мову не захистиш. Але я прийняв рішення і підписую указ про те, що з 2018 року ми оголошуємо десятиліття української мови і робимо все можливе для того, щоби мову захистити. Бо головне, що тримає націю, що забезпечує її розвиток – є українська мова».

Указ розроблено з метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції в європейський та світовий культурний простір.

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018–2028 рр., спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.

Також ідеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, зокрема через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.Водночас президент запевнив, що дбатиме про збереження прав національних меншин України.

Наводимо повний текст указу.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 156/2018

Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України

 З метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя та на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір, постановляю:

  1. Визнати за необхідне вжиття невідкладних заходів щодо зміцнення державного статусу української мови та створення єдиного культурного простору України.
  2. Кабінету Міністрів України:

1) утворити у місячний строк із залученням представників державних органів та органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, провідних вітчизняних вчених і міжнародних фахівців експертну групу для здійснення комплексного аналізу сучасної мовно-культурної ситуації в Україні, розроблення за результатами такого аналізу критеріїв оцінки ефективності державної мовної політики і політики у сфері культури та механізмів моніторингу мовно-культурної ситуації на постійній основі;

2) розробити у двомісячний строк з урахуванням пропозицій експертної групи та затвердити державну цільову програму на 2018–2028 роки, спрямовану на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, передбачивши, зокрема, заходи щодо:

  • зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвих механізмів її захисту та розвитку;
  • забезпечення додержання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;
  • розвитку національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів;
  • покращення якості викладання державної мови в закладах освіти, сприяння вивченню української мови іноземцями, розробці дистанційних та онлайн-курсів з вивчення української мови, запровадження в установленому порядку сертифікаційного іспиту з української мови для осіб, які подають клопотання про прийняття до громадянства України;
  • забезпечення підтримки та популяризації української мови за кордоном;
  • підтримки інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, покращення якості україномовного культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографу;
  • проведення конкурсів на створення інформаційної, у тому числі медійної, україномовної продукції для дітей;
  • запровадження освітніх теле- та радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури;
  • подальшої підтримки книговидавничої справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
  • заохочення молоді до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;
  • створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації (пресу), рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном;
  • збереження культурної спадщини як основи національної культури та розширення доступу до неї громадян;
  • підтримки культурного розмаїття, розвитку міжнародного культурного співробітництва, інтеграції української культури у світовий культурний простір;
  • розвитку комп’ютерного забезпечення українською мовою, зокрема відповідного програмного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій;

3) щорічно до Дня української писемності та мови інформувати Президента України про мовно-культурну ситуацію в Україні та заходи, що вжиті для захисту та забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної.

  1. Обласним, Київській міській державним адміністраціям розробити у двомісячний строк після затвердження Кабінетом Міністрів України державної цільової програми на 2018–2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури, відповідні регіональні плани заходів і забезпечити їх реалізацію.
  2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України П. ПОРОШЕНКО

31 травня 2018 року

25 квітня 2019 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», закривши більшість «білих плям» щодо статусу української мови, водночас не обмеживши права національних меншин.

Цей закон відчутно зміцнює статус української мови та багато в чому змінює стан справ у державі.

Згідно з законом українська мовадомінує:

  • у державному секторі та в органах місцевого самоврядування;
  • у комунальному секторі та на підприємствах усіх форм власності;
  • у громадських та інших організаціях;
  • в освіті та науці;
  • у медицині;
  • у сфері послуг;
  • в енергетиці та промисловості;
  • у кіно та театрі;
  • у медіа та на інтернет-сайтах;
  • у діяльності війська та силових структур.

Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно:

  • у приватному спілкуванні;
  • у релігійних обрядах;
  • у сфері вивчення іноземних мов;
  • у наукових виданнях (якщо йдеться про мови Ради Європи);
  • у назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок;
  • у культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон про національні меншини;
  • у роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української.

Українською мають вільно володіти:

  • посадовці та кандидати на посади: зокрема, президент, прем’єр, спікер та віце-спікери, міністри, керівники всіх центральних органів влади та органів Автономної Республіки Крим;
  • особи, які хочуть отримати громадянство;
  • адвокати і нотаріуси;
  • працівники патронатних служб і освітяни;
  • медики;
  • менеджмент державних і комунальних підприємств.

Простих громадян та їхнього приватного спілкування це не стосується, але посадовці повинні знати українську мову.

Громадяни України також зобов’язані володіти українською мовою на базовому рівні, однак за незнання мови немає жодних санкцій. Інша річ, що без іспиту з української на знання її на базовому рівні жоден іноземець чи особа без громадянства не може стати громадянином України.

Що ж до посадовців та представників бізнесу, освіти, медицини чи сфери послуг, то їх перевіряють на дотримання мовного закону. В Україні діють безкоштовні мовні курси для всіх охочих.

З набуттям чинності указу та закону українська мова вважається одним із символів державності (разом із гербом, гімном України і прапором), а відтак за знущання над мовою доведеться відповідати перед законом.

Закон передбачає штрафи або кримінальну відповідальність:

  • за наругу та паплюження державної мови;
  • за спроби запровадження офіційної багатомовності;
  • за незнання державної мови посадовцями та суддями;
  • за порушення чинних мовних квот у кіно та в медіа;
  • за відсутність базової україномовної версії будь-якого сайту;
  • за порушення мовних вимог щодо робочого спілкування та документообігу органів влади, підприємств та організацій.

Закон про державну мову гарантує:

  • безкоштовні мовні курси для посадовців та всіх охочих;
  • захист та розвиток усіх діалектів української мови;
  • вживання мов Ради Європи та ЄС у різних сферах;
  • вживання та вивчення мов національних меншинвідповідно до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України».

Мовний закон вимагає, щоби фільми, які транслюються в Україні (онлайн та на телеканалах), мали український дубляж. У фільмах може використовуватися також іноземна мова без дубляжу (до 15 % тривалості), якщо на неї є субтитри. Тоді як кінотеатрам дозволяють показувати фільми іноземними мовами без дубляжу (з субтитрами), за умови, що в конкретному кінотеатрі таких фільмів  не більш як10 %.

Від 16 січня 2021 р. набули чинності окремі норми Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вони стосуються кожного українця, який користується будь-якими послугами чи купує будь-які товари. Адже від цієї дати всі надавачі послуг зобов’язані обслуговувати та надавати інформацію в Україні українською мовою.

Підприємства, установи та організації усіх форм власності, підприємці й інші суб’єкти господарювання мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари і послуги, зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, українською.

Усі виробники, а також виконавці та продавці зобов’язані надавати споживачам інформацію про свої товари, роботи чи послуги державною мовою.

Українською має подаватися інформація на цінниках, у інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Крім того, суб’єкти електронної комерції, зареєстровані в Україні, зобов’язані забезпечити надання усієї інформації, визначеної законом, зокрема і щодо предмета електронного договору, державною мовою.

Водночас інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися іншими мовами. У такому разі обсяг інформації українською не може бути меншим за встановлений законом про захист прав споживачів обов’язковий обсяг.

Також обслуговування клієнта може здійснюватися не державною мовою, якщо на цьому наполягає клієнт і знайдено прийнятну для обох сторін мову комунікації.

В інформації про товари, роботи чи послуги, наданій державною мовою, закон допускає використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.

Як карають порушників?

Мовних «комісарів» чи якихось особливих уповноважених за дотриманням мовного законодавства немає. Але Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону.

Власники чи керівники закладів, що працюють у сфері обслуговування, маютьпроводити для своїх співробітників роз’яснювальну роботу щодо норм 30-ї статті Закону про мову.

Якщо ж споживач все ж потрапить у ситуацію, коли будуть порушені його права на отримання інформації та послуг українською мовою, то насамперед він має зафіксувати порушення у книзі скарг і звернутися до менеджера або вищої керівної посадової особи установи з проханням виправити ситуацію.

Також кожен громадянин може скласти скаргу на ім’я Уповноваженого із захисту державної мови, надіслати її письмово або електронною поштою.

За даними фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва у 2021 р. зросла частка громадян, які вважають українську мову рідною. Якщо 2021 р. це було 77 %, то за рік вона зросла до 87 %. При цьому українська мовна ідентичність переважає в усіх регіонах України (98 % – на заході України, 93 % – у центрі, 74 % – на півдні та 70 % – на сході).

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57 % 2012 р. до 76 % 2022 р. Російська за 10 років втратила із 42 до 20 %.

Помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012–2016 рр. Ключовими причинами стали:

  • реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці;
  • події Революції Гідності;
  • агресія Росії проти України 2014 р. та тимчасова окупація Криму й окремих територій Донецької та Луганської областей.

Зміни самоідентифікації відбулися через зміну ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході країни.

Спостерігається стале зменшення російськомовного сегменту українців: 2012 р. таких респондентів було близько 40 %, наприкінці 2021 – 26 %, а на початку війни – 18 %. «Перетік» російськомовних відбувається у сегмент «двомовних» (з 15 до 32 %). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно – з 44 до 48 %.

Результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 17–18 серпня 2022 р., свідчать, що зросла кількість громадян, які частіше розмовляють українською вдома,особливо за час повномасштабної війни. Зокрема, 51 % респондентів зазначили, що розмовляють вдома українською (у квітні 2022 р. – 48 %), третина – двома мовами, 13 % – російською. Понад половина жителів Півдня і Сходу України – двомовні, близько чверті– російськомовні. При цьому 76 % опитаних вказали українську мову як рідну, 19 % – російську, але 30 % російськомовних вважають своєю рідною українську. За даними опитування, 86 % вважають, що українська мова має бути єдиною державною мовою, а 10 % підтримують статус російської як офіційної в окремих регіонах, лише 3 % виступають за російську як другу державну мову в Україні. Використання російськоїв побуті зменшилося приблизно вдвічі.

Дослідження 18–19 жовтня 2022 р., яке здійснила GradusResearch на замовлення Суспільного, виявило, що 57 % українцівпочали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни. 42 % українців спілкуються українською більше. 14 % повністю перейшли на українську.

Жителі міст із населенням 50 тис. і менше частіше спілкувалися українською і до повномасштабного вторгнення. Тому збільшення їх спілкування українською не таке виражене, як серед жителів великих міст (54 % проти 60 % у великих містах). Водночас жителі невеликих населених пунктів частіше, ніж жителі великих міст, повністю переходять на українську: 17 % – у містах менше 50 тис. перейшли на українську, а серед міст із населенням 50 тис. та більше таких лише 11 %.

Дедалі більше російськомовних українців відмовляються від мови загарбника і переходять на рідну мову. Склалася парадоксальна ситуація: московити виправдовують своє вторгнення в Україну захистом російськомовного населення, яке нібито утискалося нацистами і бандерівцями, а це населення почало масово вживати українську мову у спілкуванні й чинити опір «визволителям».

Крім того, громадяни України російського походження активно почали відвідувати курси вивчення української мови, бажаючи глибше асимілюватися в українське суспільство.

З огляду на таку динаміку відновлення української мови в усіх регіонах країни, є впевненість, що до кінця десятиліття (2028 р.) мовне питання в Україні буде остаточно вирішене. Щоправда, існує небезпека того, що замість російської нашу солов’їну будуть засмічувати іншомовні слова західних країн. Але цю проблему не порівняти з завданням повернення українців у своє рідне мовне середовище.

Україна повинна стати 100 % україномовною, хоча вивчення іноземних мов має всіляко заохочуватись. Це мають бути мови вільного, демократичного світу.

Нині, коли український народ веде визвольну боротьбу проти російських загарбників, українська мова підтвердила свій статус мови незламності духу, боротьби за незалежність, свободи і демократії.

Всі Бібліотечним фахівцям →