Сонячний імпресіонізм Огюста Ренуара.

25 лютого 2021 року виповнюється 180 років від дня народження знаного французького художника-імпресіоніста та скульптора П’єра-Огю́ста Ренуа́ра (25 лютого 1841, Лімож – 3 грудня 1919). П’єр ОгюстРенуар пройшов шлях від висміяного суспільством імпресіоніста до живого класика живопису, чиї картини скуповували державні музеї. Він створював вражаючі полотна, граючи світлом і тінню, фіксував унікальні види французьких міст, поєднував різні жанри і змінював власний стиль, але в кожній його картині зберігалась безтурботна і трохи легковажна манера майстра. Перемагаючи хворобу, Ренуар малював аж до самої смерті, і його численні роботи тепер прикрашають Музей Орсе, Національні галереї США, Швеції, Бразилії, Англії та інші.

Митець рідко бував на пленері, гра світла і сонячні плями були цікаві йому, коли падали на ніжну жіночу шкіру або на золотисте волосся дитини. Ренуара завжди цікавили люди – і всі головні принципи імпресіонізму він реалізував у портретах своїх рідних, друзів, замовників, улюблених моделей, іноді – відомих і впливових, іноді – випадково зустрінутих.

Особливість творчості художника П’єра Огюста Ренуара: емоційність, скороминущість, швидкий живописний нарис, який створювався по першому враженню, – все це Ренуар вирішував у масштабних багатофігурних картинах і в камерних сімейних портретах. Постійно шукаючи художню істину, він у різні періоди життя кардинально змінює манеру письма і пробує нові колористичні рішення: то зосереджується на чіткості малюнка, то відмовляється від світлої палітри на користь насичено червоної або багатовимірної чорної.

Огюст Ренуар ніколи не пов’язував себе художніми принципами – він писав те, що хотів, і так, як хотів. Він сміливо міняв палітру, скорочуючи кількість кольорів, і в якийсь час він відмовився від імпресіоністичних фігур, які зливаються і розчиняються в навколишньому світі і почав писати графічно точні контури, заповнені рівним шаром фарби, для деяких робіт використовував всього дві фарби. Живописець взяв участь лише в чотирьох виставках імпресіоністів з восьми, а в чистій імпресіоністичній манері працював близько 10 років. Він завжди був вище стилів і теорій.

Тільки в 1890-х роках до П’єра Огюста Ренуара прийшло визнання і слава: персональна виставка художника у Дюран-Рюель викликала захоплення глядачів, а картина «Дівчата за фортепіано» поїхала з виставки прямо в Люксембурзький музей у Парижі. В кінці життя Ренуар побачив свої картини поруч із полотнами великих майстрів: у Луврі, в Національній галереї Лондона і в інших музеях. У сільський будинок Ренуара приїжджали люди, бідні і заможні, європейці і японці, щоб висловити захоплення і побачити метра.

У 1897 році через ускладнення після перелому руки здоров’я живописця різко погіршилося. Художник страждав від ревматизму, але, навіть будучи прикутим до інвалідного крісла, він продовжував створювати нові шедеври. Анрі Матісс, який регулярно відвідував паралізованого Ренуара в його студії, одного разу, не втримавшись, запитав його про доцільність такої наполегливої праці, що супроводжувалася постійним болем. «Біль проходить, краса залишається», – була йому відповідь. Ренуар помер в 1919 році від запалення легенів, до останнього дня він продовжував працювати в своїй студії.

Найвідоміші картини П’єра Огюста Ренуара: «Бал в Мулен де ла Галетт», «Сніданок веслярів», «Портрет Жанни Самарі», «На гойдалці», «Парасольки», «Портрет мадам Шарпантьє з дітьми».

Дізнатись більше про творчість та життя видатного живописця, насолодитись красою його картин можна із книг та альбомів, представлених на віртуальній виставці.

Великие произведения искусства: шедевры архитектуры, живописи, скульптуры [Текст] / [ред. группа А. Голосовская и др.]. — Киев : Букер и Букер, 2011. — 184 с. : ил.

Читати

Вивчати

Діяти

Відвідати

Про бібліотеку

Фахівцям

Державні закупівлі