22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни. Це день початку війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.
День скорботи встановлено в Україні «…з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, їх подвигу та жертовності … на підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань…» згідно з Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000 р. № 1245/2000.
У День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни українці згадують усіх тих, хто поліг на полі брані, кого замучили у концентраційних таборах, кого розстріляли у в’язницях і таборах НКВС, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Найжорстокіша та найкривавіша війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Щодня гинуло майже 14100 радянських людей, кожну годину – 588, кожну хвилину – 10. Слід зазначити, що Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Не менш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.
Війна і міф. Невідома Друга світова [Текст] / [за заг. ред. О. Зінченка, В. В‘ятровича, М. Майорова]. — 2-е вид. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. — 272 c.
Видатні українські історики розвінчують міфи радянської пропаганди!
Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни?
На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша [Текст] / уклад. й передм. В. Кіпіані. — Харків : Vivat, 2018. — 299 с. — (Бібліотека “Історичної правди”).
Книжка складається з реальних сімейних історій, переказаних зі слів батьків, бабусь і дідусів. Автори статей, зібраних завдяки науково-популярному виданню «Історична правда», розповідають про найстрашнішу війну ХХ століття, про долі тих людей, чиї життя назавжди розділилися на до і після.
Зокрема, ви дізнаєтесь про:
• Українців, які воювали в різних арміях;
• Життя депортованих;
• Долі вивезених на примусові роботи;
• Чоловіків і жінок, що назавжди лишилися молодими.
Одна війна — різні долі.
Знати та пам‘ятати: Нацистська окупація і трагедія радянських військовополонених, 1941-1943 рр [Текст] : наук.-докум. вид. / уклад. С.М. Сикварова, І.А. Корнацький. — Київ : Друкарський двір О. Федорова, 2018. — 264 с.
Видання містить статті, документальні свідчення та спогади очевидців про трагедію радянських військовополонених на території Донеччини в роки Другої світової війни.
У жорнах історії [Текст] : [спогади, хроніка, публіцистика / упоряд.: А. Музичук, С. Романюк]. — Київ : Фірма “Гранмна”, 2017. — 392 с.
Збірник базується на спогадах і свідченнях очевидців – уродженців Холмщини про депортацію українців у 1944-1946 роках у cхідні та південні області Радянської України на спецпоселення у колгоспи, без права повернення на батьківщину, варварське руйнування польською владою православних церков, спалення українських сіл, убивство їх мирних мешканців.
До збірника увійшли матеріали про діяльність Київського ветеранського товариства “Холмщина” імені Михайла Грушевського, яке об’єднує депортованих українців, збереження холмщанами історичної пам’яті, а також про сучасні українсько польські відносини.
Українська Друга світова [Текст] : Матер. міжнар. наук. конф. до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні; м. Київ; 5 травня 2015 р. / [упоряд. В.М. Яременко]. — Київ : КІС, 2015. — 208 с.
Матеріали конференції присвячено проблемам історії періоду Другої світової війни та формуванню історичної пам’яті в Україні про цю подію. Видання адресоване науковцям, викладачам, студентам, учителям, учням та усім, хто цікавиться історією України.
Щоб не забули. Пам‘ять про тоталітаризм в Європі [Текст] : читанка / [П. Шрайбер, Т. Гііо, М. Маріпуу та ін.]; ред. Д. Певез. — Київ : К.І.С., 2015. — 319 с.
Читанка для учнів старших класів середньої школи в усіх європейських країнах. Книжку створено в рамках спільного проекту організацій та установ, що працюють разом у Платформі європейської пам’яті та сумління. Збірка містить 30 дивовижних історій людей з 16 європейських країн, що зазнали тоталітаризму. Це розповіді про сміливців, які протистояли тоталітаризмові та загинули, а також про тих, кому пощастило вижити. Ці розповіді сповнені надзвичайного суму через незмірні страждання, що їх завдали фанатичні орударі, поборники та підсобники тоталітаризму таким же людям, як і вони. Але водночас вони оспівують любов до свободи, людську гідність, несхитність, сміливість, віру та відданість головним людським цінностям.
В‘ятрович, В.
Україна. Історія з грифом “Секретно” [Текст] / В. В‘ятрович. — 3-є вид. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. — 512 с.
Кривава правда з архівів КҐБ! Автор книжки — екс-директор архіву Служби безпеки України — відкриває документи, які було засекречено!Ви дізнаєтесь жахливу правду про історію України ХХ століття!- Нові та старі міфи про Степана Бандеру.- Радянський «бліцкриг» 1939 року.- КҐБ і останній командир УПА.- Приховування правди про Голодомор. Як писали історію УПА.- ГУЛАГ. Кінець імперії терору.- Вибух на ЧАЕС: трагедія, якої можна було уникнути.
Історії людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Разом вони складають образ українського ХХ століття: часу, коли світ по-справжньому відкрив для себе Україну та українців, століття, коли творилося обличчя України.
Карамаш, С. Ю.
Бабин Яр – у трагічних подіях 1941-1943 років: історія і сучасність [Текст] : історико-архівне дослідження / С. Ю. Карамаш. — Київ : КММ, 2014. — 256 с.
Сергій Карамаш – історик, києвознавець і архівіст, Почесний член Спілки архівістів України, член Ради Шевченківської районної організації УТОПІК та Київської міської організації цього товариства, Ради Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”. С.Ю. Карамаш автор понад 540 публікацій з різних тем історії Києва, а також декількох десятків досліджень в наукових збірниках та ін. виданнях, кількох книг. Багато років автор збирає матеріали про Бабин Яр і трагічні роки нацистської окупації Києва, опрацьовує архівні джерела і проводить екскурсії територією, де нині зведені меморіальні пам’ятники і пам’ятні знаки. Виступає з доповідями перед школярами, студентами, киянами і гостями Києва, вивчаючи сторінки історії війни. Його дослідження, а також методологічна розробка екскурсії, вміщена у додатках, друкуються вперше і можуть слугувати основою побудови екскурсій для різнобічного висвітлення теми трагедії Другої світової війни, яка відбулася у Бабиному Яру. Автором проаналізовані і новітні публікації цієї трагічної історії на які автор завжди посилається. У книзі — досліджені всі пам’ятники Бабиного Яру. Багато документів з архівів, виявлені автором, публікуються вперше. Кожен розділ книги може становити окрему екскурсію з історії Бабиного Яру. А також у книзі є матеріали про оборону Києва, окупаційний період та визволення міста від нацистської навали. Вміщена картосхема дає змогу киянину, або гостеві столиці України самому пройтися маршрутом Пам’яті Бабиного Яру. У виданні є ще карти з позначенням місць масових страт невинних людей, а також ілюстративний матеріал, зроблений або дібраний автором.
Ковба, Ж. М.
Людяність у безодні пекла. Поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки “остаточного розв‘язання єврейського питання” [Текст] / Ж. М. Ковба. — Вид. 4-е, випр. і допов. — Київ : Дух і Літера, 2019. — 296 с.
На матеріалах архівних джерел, мемуарів, записаних авторкою усних спогадів корінних галичан: українців, поляків, євреїв – свідків подій, розглянуті соціальні, економічні умови життя трьох народів у міжвоєнні роки, в час Другої світової війни. Основна увага приділялася поведінці місцевого населення в роки так званого «остаточного розв’язання єврейського питання».
Вперше публікуються імена галичан: поляків та українців, котрі були знищені фашистами за допомогу євреям. Більш повно, ніж у попередників, представлено дані про галичан – Праведників народів світу.
Становить інтерес для істориків, соціологів, українознавців, тих, хто цікавиться історією, сучасністю, перспективою міжнаціональних взаємин.
Лібер, Ю.
Тотальні війни: творення модерної України в 1914-1954 роках [Текст] / Ю. Лібер ; [пер. з англ. А. Дейнеки]. — Харків : Vivat, 2019. — 528 с. — (Історія та політика).
Завдання кожної нації — примиритися зі своєю пам’яттю, навчитися дивитись у майбутнє, враховуючи уроки минулого. Довга тінь війни, яка тяжіє над Україною, повсякчас повертає її до модернізації проектів і водночас до проживання травматичного досвіду.
Автор переконливо доводить, що дві світові війни, революції, голод, геноциди й чистки, які протягом першої половини ХХ століття спустошували Європу, руйнували і заразом творили українську націю й відіграли важливу роль у формуванні сучасної України. Ця книжка — важливе дослідження масштабів і парадоксальних наслідків масового насильства, яке допомагає зрозуміти складну всторію ХХ століття.
Мизак, Нестор Степанович.
Українська Голгофа. Чортківський розстріл 1942 року [Текст] / Нестор Степанович Мизак. — Чернівці : Друк Арт, 2020. — 220 с. — (Додаток до серії “За тебе, свята Україно” ; кн.18).
Досліджуються обставини розстрілу німецьким гестапо 56-ти патріотів України на полі Чортків – Стара Ягільниця 27 листопада 1942 року. Характеризуються причини переслідування нацистами членів Організації Українських Націоналістів, жорстокого поводження з ними у тюрмах Коломиї і Чорткова, висвітлюються життєписи приречених на смерть, спогади про них. Розповідається про довголітній пошук місця розтрілу борців за волю України, їх ексгумацію та перепоховання тлінних останків героїв на Меморіалі Слави цвинтаря м. Чортків. У книзі розвінчуються сучасні фальсифікації ідеологів “русского міра” про співпрацю оунівців з німецьким нацизмом.
Рекомендовано науковцям, учителям, молоді та всім патріотам України, хто закоханий у рідну історію та героїчне минуле українського народу.
Плохій, Сергій.
Забуті покидьки Східного фронту [Текст] / Сергій Плохій ; [пер. з англ. Н. Коваль]. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. — 320 с.
“Захопливо про знаковий етап Другої світової війни
The New York Journal of Books
Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті
На основі розсекречених архівів
Сергій Плохій – професор, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, провідний фахівець з історії Східної Європи, член наукової ради “”Українського історичного журналу””, автор дев’яти книжок, лауреат Шевченківської премії 2018 року.
Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму “”ленд-ліз””, відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею – “”Залізною завісою””, що розрізала навпіл повоєнну Європу.
Запитання “”Що сталося не так?”” і “”Хто відповідальний за початок Холодної війни?”” лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела – архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?”
Стяжкіна, Олена.
Рокада: чотири нариси з історії Другої світової [Текст] / Олена Стяжкіна. — Київ : Дух і Літера, 2020. — 272 с. — (Друга світова).
У книжці «Рокада: чотири нариси з історії Другої світової» йдеться про необхідність українського погляду в історієписанні війни. У тому числі, й про формування європейської перспективи для аналізу подій, й про повернення суб’єктності спільнотам і людям, які були привласнені чужими історичними наративами.
В першому нарисі розглядаються проблеми зміни методологічної оптики дослідження Другої світової війни. Другий нарис відображає стан безперервної війни як складової політики радянської влади в 1920–1930-ті роки. Третій представляє аналіз схожості та відмінності окупаційних режимів на українських землях кінця 1930–1940-х рр. У четвертому прослідковуються взаємини між радянською державою та різними спільнотами після війни, коли влада формувала запобіжники для усіх видів соціальних та національних солідарностей.
Для істориків, студентів та усіх зацікавлених проблемами дослідження Другої світової війни.