Увійти
Друзі бібліотеки
У розпал будь-якої революції тільки
люди з крайніми гаслами при
відомому щасливому збігові подій
ставали вождями і мали успіх
П. Скоропадський
Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Ця постать перебуває під перехресним вогнем істориків, публіцистів, літераторів різних політичних таборів. Здається, є лише один факт, який не викликає суперечок. Це походження гетьмана зі знаної в українській історії родини, котра з честю служила своїй батьківщині у битвах та на адміністративних посадах, була причетна до усіх історичних подій ХVІІ-ХІХ ст.
Скоропадський Павло Петрович (1873 – 1945) – визначний український державний і політичний діяч, останній гетьман України (1918 р.). Нащадок гетьманського роду, шанувальник козацької слави.
З проголошенням Павла Скоропадського гетьманом України відбулися великі зміни в політичному та економічному житті. У «Грамоті до всього Українського Народу» від 29 квітня 1918 р. гетьман заявляв, що він «відкликнувся на поклик трудящих мас Українського народу і взяв на себе тимчасово всю повноту влади». Він став засновником і командиром Першого Українського військового корпусу, спираючись на багнети якого, Центральна Рада могла проголосити незалежність України в IV Універсалі.
За часів правління гетьмана Скоропадського був здійснений цілий ряд кардинальних реформ у багатьох сферах, покликаних закріпити незалежність молодої Української держави.
За сім з половиною місяців гетьманування П. Скоропадського в Україні було створено новий адміністративний апарат, встановлено дипломатичні відносини з 12 державами світу. Також було ухвалено близько 400 державних актів. Гетьман домігся стабілізації фінансової системи і створення повноцінного державного бюджету Української держави. За його правління почали працювати поліція, пошта і залізниця, було затверджено державну символіку й ухвалено закон про українське громадянство.
Почалося формування постійної армії, що склалася з 8 армійських корпусів, а також військово-морського флоту та авіації. Павло Скоропадський виявився не лише вправним офіцером, а й непоганим педагогом: його солдати швидко осягли ази військової грамоти, верхової їзди, володіння різними видами зброї.
По всій країні відкрилися школи з українською мовою викладання. Було відкрито Академію наук, Національний історичний музей, засновано Національну бібліотеку Української Держави (нині – Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського). Розпочалося академічне видання творів Тараса Шевченка та Івана Франка. Він зміг відродити національні традиції, створивши моду на все українське. Скоропадський зумів зробити з України сильну, самодостатню державу, на яку вимушені були зважати сусіди як на Заході, так і на Сході.
У грудні 1918 року через політичні розбіжності владу Скоропадського було повалено, сам він змушений був зректися гетьманства і емігрувати. Відтоді безжальна доля назавжди розлучила цю людину з Україною, яка з дитинства була йому миліша за всі Петербурги й Відні. І хоча він більше ніколи не бачив Батьківщини, всі свої сили віддавав боротьбі за її волю й незалежність. Велика й незалежна Україна була метою й сенсом життя Павла Скоропадського.
Відділ періодичних видань підготував для вас віртуальну виставку літератури про цю непересічну людину і пропонує вам для ознайомлення.
Прус, Ф. А. Життя та діяльність гетьмана П.Скоропадського / Прус Ф. А. // Історія та правознавство (Основа). — 2020. — № 16 – 18 (584 – 585). — С. 60-63.
Гирич, Ігор. Історик Руслан Пиріг: спроба професійного портрету [Текст] / Ігор Гирич, Віталій Тельвак // Часопис дослідження війн та революцій. — 2021. — № 1. — С. 125-163. — Бібліогр. в кінці ст. (64 назви).
науковий доробок вченого Р. Пирога, його архівознавчі публікації, джерелознавчі студії, праці про Голодомор, грушевськознавчі дослідження, дослідження Української Держави гетьмана П. Скоропадського
Левик, Богдан. Національна армія Павла Скоропадського в задумах та реальності (квітень-грудень 1918 рр.) [Текст] / Богдан Левик // Наша спадщина. — 2021. — № 3. — С. 43-47. Поч. закінч. № 4.
Кравчук, Микола. Особливості міжнародних відносин за гетьмана П. Скоропадського / Микола Кравчук, Ірина Марціясь // Актуальні проблеми правознавства. — 2019. — Вип. 3. — С. 12-18. — Бібліогр. в кінці ст. (14 назв).
Правоохоронні органи Української Держави (квітень – грудень 1918 р.): хроніка основних подій [Текст] / Чисніков Володимир Миколайович, Лелет Сергій Миколайович, Кобець Марина Петрівна, Алєксєєва Ольга Василівна, Кожухар Оксана Володимирівна, Якубчик Тетяна Василівна // Наука і правоохорона. — 2021. — № 2(52). — С. 7-20. — Бібліогр. в кінці ст. (20 назв).
Любовець, Олена. Українська народна громада – організатор державного перевороту 29 квітня 1918 р. [Текст] / Олена Любовець // Етнічна історія народів Європи. — 2021. — Вип. 64. — С. 52-56. — Бібліогр. в кінці ст.
Рум’янцев, В. Витоки, природа влади та правові засади української держави гетьмана Павла Скоропадського [Текст] / В. Рум’янцев // Право України. — 2020. — № 1. — С. 225-241. — Бібліогр. в кінці ст. (22 назви).
Хліборобський конгрес, що відбувся 29 квіт. 1918 р., проголосив Укр. Державу й обрав на посаду гетьмана України П. Скоропадського
Діячі Української революції: До сторіччя української революції 1917-1921 років історики визначили десятку ключових діячів [Текст] // Чумацький шлях. — 2019. — № 1. — С. 8-11.
Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Павло Скоропадський, Євген Коновалець, Михайло Омелянович-Павленко, Євген Петрушевич, Петро Болбочан, Нестор Махно, Микола Міхновський;
За матеріалами спілкування ВВС Україна з українськими істориками Юрієм Шаповалом, Михайлом Ковальчуком та Кирилом Галушко
Савченко, Віктор Анатолійович. Павло Скоропадський [Текст] / Віктор Анатолійович Савченко. — Харків : Фоліо, 2019. — 123 с. — (Знамениті українці).
ISBN 966-03-8833-8
Павло Скоропадський (1873—1945) — останній гетьман України, діяльність якого пов’язана з бурхливими подіями епохи громадянської війни. Він активно сприяв розвитку економіки, науки, культури та освіти в Україні, виступав за відродження гетьманської держави. Проте його боротьба за вільну Україну позначена багатьма трагічними подіями. Лев Троцький називав Скоропадського українським Бонапартом, генерал Денікін — другим Мазепою. Ким же він був насправді? Відповідь на це запитання допоможе знайти книжка, при написанні якої автор використав архівні матеріали, документальні джерела, спогади учасників подій.
Терещенко, Ю. Державницький вимір Павла Скоропадського: Про політичну модель Другого Гетьманату [Текст] / Ю. Терещенко, Т. Осташко // Український тиждень. — 2018. — № 52. — С. 54-57.
