Сергій Йосипович Параджанов (9.01.1924 – 20.07.1990)

Книга про життя і творчість актора, режисера, сценариста Івана Миколайчука. Його фільми і ролі звично пов’язують із традиціями українського міфопоетичного кіно, хоча насправді це явище є значно об’ємнішим. Воно пов’язане як з магіями екранного мистецтва, так і містеріями самого життя. Уже в перших своїх ролях (фільми “Тіні забутих предків” та “Сон”) актор сягнув світових вершин. Подальша доля була складнішою, однак завжди пов’язаною з історичними драмами народу та його культурою. Рання смерть митця увиразнила сюжет його долі, на берегах якої лишились непроминущі фільми і потужний авторський міф. Той міф, який і прагне розшифровувати автор книги.

Книжка грунтована на публікаціях у часописі КІNО–КОЛО (1997-2008). Вона представляє читачеві визначні постаті української й, послідовно, світової кінокультури. Від режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Леоніда Осики, Сергія Буковського, Олександра Коваля, сценариста Богдана Жолдака, операторів Вілена Калюти, Миколи Топчія, Сергія Михальчука до акторів Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Костянтина Степанкова, Маргарити Кринициної та інших. Ці постаті, ще дехто з них відійшов до кращого й тихого світу, тримають на своїх плечах таланотом, запалом, небайдужістю та волею кінематографічну сферу, тримають наше буття. З їхніх слів, премог та сумнівів, їз їхніх сподівань дізнаємося, що було, що є, ва також очікує, і від чого ми стаємо кращими.

Книга Івана та Марти Дзюбів складається з текстів (мемуарні нариси, статті та інтерв’ю), які є своєрідними коментарями до життя і творчості Сергія Параджанова, одного з найвидатніших і найоригінальніших митців України та світу. Його образ складають міфи та міфологеми, перважно витворені самим Праджановим. Тексти авторів книги розширюють цей образ у найцікавіший спосіб – доповнюючи життєвими подробицями, сюжетами й концептуальними інтерпретаціями вчинків кіномитця, котрі однаковою мірою дотичні як до життя побутового, так і власне художнього. А ще ця книга дарує читачеві уявлення про те, як складався мистецький космос Параджанова, яким чином відбувся перехід від режисера,що працював з традиційними міфами комуністичної ідеології, до художника, що заговорив мовою національних міфологій в їхній авангардовій, напрочуд сучасній іпостасі.

Для людей, залюблених в культуру і її геніїв. Геніїв, що витворюють не тільки себе, а й світ, який формує людину і людство як субстанцію творчу, спрямовану у безмір історико-культурного часо-простору.

Книжка ґрунтована на публікаціях у часописі КІNO -КОЛО (1997 -2008). Вона представляє читачеві визначні постаті української й, послідовно, світової кіно – культури. Від режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка, Леоніда Осики, Сергія Буковського, Олнександра Коваля, сценариста Богдана Жолдака, операторів Вілена Калюти, Миколи Топчія, Сергія Михальчука до акторів Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Констянтина Степанкова, Маргарити Кринициної та інших. Ці постаті, що дехто з них відійшов до кращого й тихого світу, тримають на своїх плечах талантом, запалом, небайдужістю та волею кінематографічну сферу, тримають наше буття. З їхніх слів, перемог та сумнівів, із їхніх сподівань дізнаємося, що було, що є, а також очікує, і від чого ми стаємо кращими.

Читачам пропонуються чотири сценарії та кіноповісті видатного поета і кінодраматурга лауреата премії Т. Г. Шевченка Івана Федоровича Драча (1936–2018). За деякими з них знято повнометражні фільми, зняті за сценаріями митця визнані знаковими сторінками вітчизняного та світового кінематографа. У виданні вміщено також поезію, статті та інтерв’ю Івана Драча, примітки й коментарі.

Книга надасть можливість поцінувати творчість Івана Драча та продемонструє еволюцію українського кіномистецтва протягом останніх десятиліть.

Нариси ознайомлять читача із українською культурою, живописом, скульптурою, малярством, музичною та театральною культурою, а також кіномистецтвом. Характеристика основних культурних періодів та стилів супроводжується аналізом найвідоміших мистецьких пам’яток, музичних і театральних творів, численними ілюстраціями. Велика увага приділена видатним особистостям, які творили багату та різноманітну українську художню культуру.

Для поціновувачів української культури, усіх не байдужих до багатої мистецької, музичної, театральної спадщини.

Сергей Параджанов (1924-1990) – личность незаурядная во всем, начиная с происхождения (в энциклопедическом словаре его называют “грузинским и украинским режиссером армянского происхождения”) и заканчивая всей его жизнью. В середине 1960-х он ворвался в мировой кинематограф фильмом “Тени забытых предков”, и с тех пор о нем не прекращают говорить. Эксцентричный, непредсказуемый, эпатажный Параджанов не хотел и не мог жить “по правилам”. Понятно, что многим это не нравилось. Как сказал сам режиссер, власть вычеркнула его из жизни на 15 лет – его то сажали в тюрьму, то просто не давали работать. И все-таки он выжил и продолжил творить.

У книзі кінематограф розглядається як окреме своєрідне явище у цивілізаційному розвитку людства. Це дослідження широкого діапазону, в якому висвітлені ключові постаті українського й російського кіно, чиї фільми подано в історичному контексті. Особлива увага – творам Довженка, Ейзенштейна і Мальро. В поле зору потрапляють і окремі фільми, такі, як “Макар Нечай”, що показує пригнічення науки в сталинські часи, режимні кінокомедії 1930-х, стрічки про Кубань тощо. Вони інтерпретуються як симптоми суспільних негараздів в тоталітарному суспільстві. До збірника увійшли статті, нписані впродовж останніх 20 років. Ці роздуми розраховані на вдумливого інтелектуального читача.

До книги включено дані про життя і творчість діячів культури, мистецтва та освіти: філософів, педагогів, письменників, поетів, художників, артистів, співаків, композиторів, які зробили значний вклад у своїх царинах, а отже і популярізацію України в світі від найдавніших часів до наших днів. Серед них Петро Могила, Максим Березовський, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Боровиковський, Богдан Ступка, Анатолій Солов`яненко, Христина Алчевська та інші.

Сергій Параджанов залишив яскравий слід у світовому кіно. 3 1952 по 1973 рік він з невеликими перервами жив і працював на Київській кіностудії ім. О. Довженка, де був лідером незалежного мистецтва, що сформувалося в часи «відлиги». В наукових дослідженнях автори розглядають своєрідність творчого стилю постановника «Тіней забутих предків», «Саят-Нови» та нездійсненого фільму «Київські фрески», тогочасний мистецький контекст, роль образотворчого мистецтва в його режисурі. Ті, кого цікавить доля Параджанова та причини його арешту, зможуть познайомитись із розсекреченими архівами КДБ, а також сторінками «Щоденника» Святослава Іванова, Голови тогочасного Держкіно України. Цінними є спогади Марти Дзюби, Івана Дзюби, композитора Мирослава Скорика та інших людей, які спілкувалися з режисером. Завершують книгу думки Параджанова, висловлені в Києві після прем ‘єри в Києві фільму «Ашик-Керіб».

Сергій Параджанов – особистість непересічна в усьому, починаючи з походження (в енциклопедичному словнику його називають “грузинським і українським режисером вірменського походження”) і закінчуючи усім його життям. У середині 1960-х він увірвався в світовий кінематограф фільмом “Тіні забутих предків”, і з того часу про нього не припиняють говорити. Ексентрични, непердбачуваний, епатажний Параджанов не бажав і не міг жити “за правилами”. Зрозуміло, що багатьом це не подобалось. Як сказав сам режисер, влада викреслила його з життя на 15 років – його то саджали до вязниці, то просто не давали працювати. І все таки він вижив і продовжив працювати.

Запропонований читачеві анотований каталог кінофільмів у повному обсязі Національної кіностудії імені Олександра Довженка, створених багатьма поколіннями великого талановитого колективу за 83 роки. З цього унікального каталога читач дізнається, що більш як за вісім десятиріч довженківці створили понад 1000 фільмів, що кожен четвертий фільм відмічався на різних вітчизняних і міжнародних кінофестивалях високими нагородами. Анотований каталог через призму лаконічних даних про сотні кінотворів введе читача в чарівний, загадковий, багатобарвний кіносвіт, проллє світло на творчу історію провідної кіностудії України.

Постать всесвітньо відомого українського актора, сценариста й кінорежисера Івана Миколайчука оповита легендами та романтичним ореолом. У цьому виданні вона оживає у світлинах, спогадах друзів, колег і соратників, а також рядках, написаних самим Іваном. Книжка-альбом представляє найбагатшу добірку фото незабутнього митця, котрий став символом цілого покоління. Навіть знавці українського кіно відкриють тут нові для себе сторони творчої особистості Миколайчука. Видання цікаве широкому колу читачів і стане окрасою будь-якої домашньої бібліотеки та публічної книгозбірні.

Сергей параджанов – личность чрезвычайно незаурядная, начиная от своего происхождения (в энциклопедическом словаре он значится как “грузинский и украинский режиссер армянского происхождения”) и заканчивая всей своей жизнью. Он ворвался в мировой кинематограф фильмом “Тени забытых предков” в серединке 1960-х годов, и с тех пор о нем не перестают говорить. Эксцентричный, непредсказуемый, эпатажный, Параджанов не хотел и не мог жить по “правилам”. Понятно, что многим это не нравилось. Как говорил сам режиссер, власти вычеркнули его из жизни на 15 лет – его то сажали в тюрьму, то просто не давали работать. И все же он выжил и продолжал творить.

Жанрове і тематичне багатство української культури, витоки української писемності, історія літератури, театру, кіно- і фотомистецтва, церковне і прикладне мистецтво, живопис та архітектура

Фотохудожники Юрій Бусленко, Олесандр Іванов, Віталій Машков. Документальні фото з архівів.

У збірнику вміщено аналітичні статті, присвячені загальним проблемам вивчення такого явища, як українське поетичне кіно: його місця у світовому контексті, ролі в піднесенні українського кіно до європейського рівня та в зупиненні асиміляції української культури.

Теоретичні розвидки присвячено специфіці поетичного бачення в кіно, синтезу в ньому сучасного і вчного, культурній аурі середовища дії фільму, адаптації народної традиційної культури, питанню національного і транснаціонального в сучасному кіно. Конкретніші теми стосуються різних аспектів творчості Миколи Гоголя, Олександра Довженко, Сергія Параджанова, Леоніда Осики, Юрія Іллєнка, Івана Миколайчука.

У книжці висвітленно багатогранну творчість Юрія Іллєнка – кінооператора, режисера, сценариста, теоретика, кінодіяча, неодноразового переможця мсіжнародних кінофестивалів, лауреата Національної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1991), Державної премії ім. О.Довженка за внесок у кіно (2005), педегога, викладача з операторського мистецтва та кінорежесури, завідувача кафедрою кінорежисури в КДІТМ ім. Карпенка-Карого. Йдеться про вагомий внесок в українське та світове кіно його операторських, особливо у фільмі “Тіні забутих предків”, і режисерських робіт. У книзі аналізується текст, підтекст і контекст його фільмів, що належали до своєрідного напряму поетичного кіно, а також обставини та причини їх заборони. Доповнює книгу довідковий апарат – фільмографія, перелік нагород, список використаної літератури. Кожна книжка розрахована на фахівців та широке коло шанувальників кіно.

У цій книзі, створеній групою ентузіастів, вперше подано бібліографічні відомості про людей усіх кінематографічних професій, які збагатили своєю працею вітчизняне кіно і телебачення XX – XXI століття. Згадуються кінодіячи інших народів, які зробили свій внесок у кіномистецтво України, кінематографісти українського походження, що працюють за кордоном. Подаються також відомості про найпопуляніших письменників і деяких прототипів героїв, оскільки їх твори і особистості втілено на екрані.

Пропонуються дані про 5500 осіб.

Книга доктора філософії, кандидата мистецтвознавства, професора Ольги Петрової містить теоретичні статті та есеї, писані протягом того тридцятиліття, коли офіційне мистецтвознавство оминало творчість художників, які виламувалися з норм “соціалістичного реалізму” або свідомо творили йому альтернативу. Теоретичні розробки автора торкаються найскладнішої та ще досі не вичерпаної проблематики сучасного українського мистецтва. Видання стане в пригоді фахівцям з естетики, теорії, історії та критики модерного мистецтва, а також студентам спеціальних художніх закладів.

Основу даної книги становлять тексти лекцій, читаних впродовж 1995-2003 рр. для студентів Київського національного університету культури і мистецтв авторм – доктором філософських наук, завідувачем відділу кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильского НАН України, професором Безклубенком С.Д. У відповідності з принципами наукової об`єктивності, в ній, на фоні соціально-політичних подій епохи, висвітлюються найважливіші факти та яаища столітньої історії українгського кіномистецтва. Книга може слугувати посібником для студентів вузів культури й мистецтва, які професійно вивчають кіномистецтво, викладачів, аспірантів та всіх тих, хто цікавиться непростою історією вітчизняної художньої культури.

У книзі подається поліфонічна, об’ємна картина унікального мистецького явища – українського поетичного кіно 60-х – 70-х років, яке залишило яскравий слід в історії не тільки українського, а й кіно світового, вплинуло на кіно інших країн. Аналізуються фільми цього напряму, починаючи з “Тіней забутих предків”, розглядається сам напрям насамперед як мистецький феномен, а також як вираз самобутнього національного мистецтва, як протест проти тоталітаризму. Крім рецензій і дискусійний статей, друкуються і документи, а також надана можливість висловитися самим митцям, чиї погляди на мистецтво кіно і на власну творчість становлять неабиякий інтерес і для дослідників, і для широкого кола шанувальників десятої музи.

До книги увійшов творчий портрет відомого українського кінорежисера, народного артиста України, лауреата Державної премії імені Т.Г. Шевченка Леоніда Осики, написаний кінокритиком Ларисою Брюховецькою. Розділ “Леонід Осика про Леоніда Осику” містить різні матеріали, пров`язані з творчістю режисура, зокрема низку інтерв`ю, в яких ідеться про роботу над тим чи іншим фільмом, про його творчі засади, думки про режисуру. В окремі розділи – розповіді Леоніда Осики про колег: Сергія Параджанова, Івана Миколайчука, Борислава Брондукова. Завершується книга фільмографією та спогадами сестри режисера Ніни Осики про дитинство, яке випало на роки війни і повоєнний час і яке значною мірою сформуало характер творчості Леоніда Осики. У книзі є багато ілюстративного матеріалу.

Імя Сергія Парадажнова ще за житя стало легендарним не лише серед кінематографістів, а йсеред людей найрізноманітніших професій. Діячи культури різних країн, а також прості люди, відвідуючи Київ, прагнули зустрітися з “Маестро Параджановим”, кінорежисером зі світовим імям, диваком, містифікаторм, авантюристом, великим дотепником.

Після смерті про нього багато написано, знято кілька документальних фільмів, в яких переважно аналізувалася творчість митця і майже не висвітлювались його людські риси. А відтак його образ дещо не повний. Автор пропонованої книги працював з Маестро у фільмі “Тіні забутих предків”, близько знав його протягом десяти років, тому наважився опубліковати деякі мало відомі матеріали, що стосуються особистого життя, його творчості й повсякдення. Та, мабуть, найцікавіше тут – розкадровки, зроблені рукою С.Й. Параджанова до фільму “Тіні забутих предків”, теж досі невідомі.

Параджанов в Україні – ось тема цієї книги. Це перша спроба розповісти про радісні, гіркі, а часом трагічні сторінки життя геніального режисера, чия творчість впродовж двох десятиліть була пов`язана з Україною. На сторінках видання вперше друкуються унікальні архівні матеріали, які розповідають про драматичний перебіг його долі. Вперше читач ознайомиться з документами вражаючої трагедійної сили – листами Сергія Параджанова до рідних і друзів з таборів, куди він був кинутий за брехливим доносом. Вперше широко представлені рідкісні фотоматеріали, репродукції картин, малюнків, колажів Параджанова. І знову ж таки вперше зібрані спогади людей, які близько знали талановитого митця, що став гордістю українського поетичного кіно і всього світового кіномистецтва.

Книга рассказывает о неосвещенном до недавнего времени в литературе плодотворном направлении в украинском кинематографе, которое возникло в 60-годы и получило название поэтического кино.

Почему такой мощной оказалась эта поэтическая волна? Как она возникла? Где ее истоки? Ответы на эти вопросы и ищет кинокритик Л. Брюховецкая. Автор раскрывает значение фильмов “Тени забытых предков”, “Каменный крест”, “Вечер накануне Ивана Купала” и др. в обновлении эстетики киноискусства.