21/10

Результати соціологічного дослідження “Бібліотека як звичка” (2022)

У опитуванні взяли участь: громадські організації, школи, ліцеї, гімназії, університети, молодіжні центри, благодійні організації, органи місцевого самоврядування, інклюзивно-ресурсний центр.

Розробник дослідження: Паянок Наталія Василівна, провідна бібліотекарка науково-методичного відділу, соціолог ДБУ для юнацтва.

55,2% респондентів — це фахівці з досвідом роботи з юнацтвом/молоддю понад 9 років.

Спеціалісти, котрі працюють з юнацтвом/молоддю мали позитивний/плідний/результативний досвід співпраці з бібліотеками для юнацтва/молоді, а саме:

  • організація спільних заходів, зокрема національно-патріотичного спрямування;
  • бібліотека для юнацтва як платформа для проведення інтелектуальних ігор, тренінгів, майстер-класів, презентації, фотовиставок тощо;
  • запрошення фахівців бібліотеки для юнацтва яктренерів;
  • надання методичних консультацій;
  • поширення інформації через ресурси бібліотеки для юнацтва;
  • використання сайтів бібліотек для юнацтва.

Фахівці використовують інформаційні матеріали, підготовлені бібліотекою для юнацтва/молоді у своїх регіонах:

  • методичні матеріали, які формують та видають юнацькі бібліотеки;
  • статистичні дані про юнацтво/молодь;
  • матеріали, представлені на сайті бібліотеки: результати соціологічних досліджень;
  • бібліографічні списки літератури до ювілейних дат письменників, рекомендаційні списки літератури;
  • відеоролики, презентації, виставки, книги;
  • сайт бібліотеки та комп’ютерний зал;
  • використання електронного каталогу бібліотек для юнацтва.

42,9% респондентів зазначили, що існує потреба у розміщенні документів (звітів, програм, проєктів) організацій, які працюють з юнацтвом/молоддю в електронних базах даних юнацьких бібліотек.

Існує запит від організацій щодо довготривалої інформаційної підтримки кваліфікованих фахівців бібліотеки. Актуальні напрями, теми:

  • молодіжні проєкти, ґранти (67,9%);
  • бібліотеки та розвиток читання (59,4%);
  • розвиток креативного потенціалу молоді (56,6%);
  • онлайн-заходи (47,2%);
  • освіта, в т. ч. для внутрішньопереміщених осіб та біженців (38,7%);
  • професійне визначення юнацтва/молоді (37,7%);
  • законодавство (32,1%);
  • воркшопи (32,1%);
  • стартапи (31,1%);
  • соціальне підприємництво (17%).

 

Види інформаційної допомоги, які необхідні від фахівців бібліотеки: розробка інформаційно-аналітичних матеріалів для фахівців, які працюють з молоддю (52%); проведення соціологічних опитувань щодо важливих молодіжних питань (43,1%); написання сценаріїв заходів (40,2%); розповсюдження/реклама інформації щодо молодіжних заходів організацій (37,3%); здійснення науково-методичного супроводу молодіжних соціальних проєктів (32,4%).

Респонденти також зазначили індивідуальний спосіб отримання необхідної інформації котрим надають перевагу, зокрема: онлайн-довідка (66,7%); консультаційна допомога з пошуку і відбору джерел (43,8%); фахове дистанційне консультування (40%).

У межах діяльності на цей час, респонденти зазначили в яких саме аспектах стане у пригоді юнацька бібліотека:

  • бібліотечний простір (для проведення молодіжних заходів; дозвілля, відпочинок і для молоді, і молодіжних фахівців; підвищення професійноїкомпетенції молодіжних працівників) — 76,4%;
  • національно-патріотичне виховання молоді — 66%.