Увійти
Друзі бібліотеки
Що є свобода? Добро в ній яке є?
Кажуть, неначе воно золоте є?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
De Libertate – Про свободу (лат.)
Григорій Сковорода
«Протягом двох з половиною століть наша духовна самосвідомість, національна культура, думка і мораль невіддільні від Григорія Сковороди,розвиваючись і збагачуючись під благотворним впливом його філософсько-етичного вчення, морального прикладу його життя, пізнання ним істини з життям в істині. Від Тараса Шевченка, який ще хлопчиком «списував Сковороду», до Павла Тичини з його поетичною симфонією «Сковорода» і до нашого часу з його соціально-економічними потрясіннями та політичними пристрастями Григорій Савич Сковорода стояв на сторожі морального здоров’я нації, був виразником народної демократичної ідеї – і, безсумнівно, заслуговує на глибоку вдячність і широке пошанування сучасної незалежної України» Іван Дзюба.
У 2022 році на національному рівні Україна відмічає 300-річчя з дня народження Григорія Савича Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, музиканта, педагога.
Науково-методичний відділ Державної бібліотеки України для юнацтва, враховуючи важливість постаті Григорія Сковороди в часи гострої
національно-визвольної війни за власну державу, свободу та права, провів Всеукраїнське соціологічне опитування «Світ ловив мене, та не впіймав…» (до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди).
Соціологічне опитування проводилось з метою виявлення обізнаності про життя та творчість Григорія Сковороди; спонукання молоді до сприйняття, сучасного переосмислення текстів відомого філософа, письменника, музиканта та мандрівника, педагога; ціннісної оцінки спадку мислителя.
Розробник дослідження: Паянок Наталія Василівна, провідна бібліотекарка науково-методичного відділу, соціолог ДБУ для юнацтва.
Опитування здійснено впродовж серпня-жовтня 2022 року, респонденти користувачі бібліотек України для юнацтва/молоді.
Територіально долучились Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська області та місто Київ.
Загальна кількість респондентів – 802, з них жіночої статі 74,7 %, чоловічої статі – 25,3 %. За віковим критерієм респонденти розподілились таким чином:
- 14–17 років – 29,1 %;
- 18–23 років – 23,8 %;
- 24–30 років – 15,2 %;
- 31–35 років – 31,9 %.
За сферою діяльності дані анкетування: 21,6 % респондентів навчаються в школі; 13,6 % коледж, ліцей; 14,9 % опитаних здобувають вищу освіту; 48,6 % – молодь, що працює; тимчасово безробітні, молоді мами – 1,3 %.
Отже, із задоволенням зазначимо, що сучасна молодь добре орієнтується щодо епохи життя Григорія Сковороди. А саме 75 % респондентів знають, що письменник жив у ХVIII столітті. Частина респондентів були іншої думки (діаграма 1).
За даними анкетування 91 % респондентів вірно/справедливо зазначили, що Григорія Сковороду називають мандрівним філософом (діаграма 2).
6 % користувачів юнацьких книгозбірень вважають Сковороду «мандрівним музикантом», варто сказати, що він насправді мав талант прекрасно співати та грати на музичних інструментах, а от «каменярем» називали відомого письменника Івана Франка (3 %).
Переважна більшість, а саме 93,2 % опитаних користувачів відмітили, що видатний мислитель навчався у Києво-Могилянській академії (діаграма 3).
Це дійсно так, Григорій Сковорода з певною циклічністю навчався в Академії. Студенти поважають і до нині вітають з днем народження філософа та зберігають традиції «миття ніг» винятковому «вічному студенту».
За даними соціологічного опитування 42,6 % респондентів зазначили, що відома збірка «Сад божественних пісень» написана Григорієм Сковородою (діаграма 4).
Проте, молодь помірно знайома з такими творами як: «Байки Харківські» (29 %), «De Libertate» (21 %), та «Вчення про душу» (4,4 %), які теж належать Григорію Сковороді. Проте, «Fata Morgana» це повість, яку написав Михайло Коцюбинський (1,6 %), а «Чорна рада» роман, котрий написав Пантелеймон Куліш (1,2 %).
Щодо книги, з якою Григорій Сковорода не розлучався ніколи, то це Біблія, саме так зазначили 72 % респондентів (діаграма 5). У своїх творах він спирався на Біблію і на ті філософські висновки, що випливали зі сторінок цієї Книги.
Григорій Сковорода завжди мандрував із сопілкою, про цей музичний інструмент знають 60 % респондентів. Хоча мислитель грав на флейті (27 %) і за деякими інформаційними джерелами Григорій Савич мав при собі саме цей інструмент, і на скрипці (8 %), і на бандурі (6 %). Проте сопілка компактна, а для «мандрівного філософа» це те, що потрібно.
Цікаво було дізнатися наскільки юнацтво та молодь знайомі з більш детальною інформацією про Григорія Сковороду, тому було поставлене питання «Які таланти мав філософ?».
Отож, філософ був талановитою особистістю, зокрема майстерно грав на скрипці, флейті, сопілці, бандурі, цимбалах саме так зазначили 30 % респондентів (діаграма 7). Також легко давалось Сковороді засвоєння іноземних мов (27 %), він мав прекрасний голос (22 %), створював музику на власні вірші (14 %), чудово малював (5 %) і навіть мав практику диригування (2 %). Окрім цього, респонденти зазначали, що Сковорода був поліглотом, талановитим педагогом.
Окрім того, що Григорій Сковорода — відомий філософ, педагог, ще він започаткував в українській літературі такий жанр як байка, 87 % респондентів так і зазначили в анкеті.
Крім того, запитавши у юнацтва/молоді, «Як Ви вважаєте, кому присуджують Міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» отримали наступні дані:
- українським письменникам 34,2 %;
- журналістам 19,5 %;
- науковцям – 18 %;
- перекладачам – 13 %;
- вченим – 8 %;
- зарубіжним письменникам 7,3 %.
Насправді це питання було своєрідною пасткою для респондентів, оскільки Премію присуджують усім перерахованим категоріям, адже Сковорода був дотичний до усіх цих сфер.
«Сад божественних пісень» це відома збірка віршів Григорія Сковороди, яка є своєрідним ліричним щоденником, в якому відображалися життєві події, роздуми, ліричний настрій автора. Збірку письменник створював упродовж 1757-1785 рр. Сам він вказав, що його «Сад» проріс «із зерен священного писання». Вперше вірші були видані у 1861 році. Запитавши у юнацтва/молоді скільки пісень входить до збірки Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», дізнались, що 78 % респондентів обізнані щодо кількості пісень 30 (діаграма 9).
Відомо, що Григорій Сковорода займався викладацькою діяльністю в Переяславському та Харківському колегіумах. Сучасна молодь про це знає, оскільки за даними анкетування 42 % респондентів відзначили що Григорій Савич викладав поетику (діаграма 10), богослов’я (30 %) та етику (22 %). Проте, не мав практики викладання математики та географії.
Григорій Савич Сковорода сповідував принципові погляди щодо виховання молодого покоління, основою яких є ідеї гуманізму (50 %), демократії (14 %) та патріотизму (36 %). Також респонденти зазначили, що філософ дотримувався високої моральності, духовності, народності, людяності, любові до Бога та самопізнання.
На питання «Чи вважаєте Ви когось із сучасних моральних авторитетів, лідерів громадської думки та культурних діячів подібними за ідеями до Григорія Сковороди» найбільше користувачі юнацьких книгозбірень вказували: Ліну Костенко, Сергія Жадана, Любомира Гузара, Віру Вовк, Андрія Кузьменко.
На думку респондентів, на формування сковородинського світогляду вплинули: по-перше, навчання в Києво-Могилянській Академії (31 %); мандри за кордон (20 %); історичні події (зміцнення самодержавної політики Петра І та Катерини ІІ, репресивні заходи проти українських козаків, нищення автономії Гетьманщини тощо) – 18 %; козацьке коріння поета (13 %); викладання у вищих навчальних закладах (10 %); викладання в поміщицьких маєтках (8 %).
Отож, бачимо що усі вище зазначені фактори мали певний вплив на формування способу життя, погляди щодо місця людини у світі та відношення до світу Григорія Савича. Окрім цього, респонденти відзначили, що сімейне виховання, знайомство та спілкування мислителя і з високоосвіченими професорами, і з простим українським народом водночас, мали важливий вплив на формування особистості Григорія Сковороди.
Поцікавившись у молодих користувачів юнацьких бібліотек, дізналися, що наразі найбільший вагомий вплив на розвиток їхньої особистості та формування самосвідомості має російсько-українська війна.
Отже, результати Всеукраїнського соціологічного опитування дозволяють стверджувати, що сучасна молодь добре обізнана щодо життєвих принципів і творчості Григорія Савича Сковороди; респонденти вважають філософа прикладом вольової особистості.
Зараз, саме у воєнний час, юнаки, дівчата і молоді люди чітко усвідомлюють цінність «свободи» для власної української нації, яку сповідував Григорій Сковорода.
«Кожний повинен знати свій народ, а в народі пізнати себе. Якщо ти українець, то будь ним. Чи француз? Будь французом. Чи татарин? Будь татарином. Все добре на своєму місці і в своїй мірі, і все прекрасно, що чисте, природне…». Григорій Савич Сковорода.
