Принципи прийняття до фонду та вибуття книжок, періодичних видань та ін

Основними завданнями формування бібліотечних ресурсів є:

 забезпечення передумов наукового формування бібліотечних ресурсів;
 суворе дотримання принципів та напрямків формування бібліотечних
ресурсів;
 першочерговість формування ядра фонду: офіційно-документальними,
науково-популярними, інформаційно-довідковими та галузевими виданнями, що
відповідають профілю Бібліотеки та запитам користувачів;
 визначення основних якісних та кількісних показників зростання фонду
бібліотеки.

Постійними завданнями формування бібліотечних ресурсів є:

 чітке уявлення про цінності та ступінь необхідності видань для користувачів
Бібліотеки під час їх відбору, замовлення та включення до фонду;
 першочергова увага до видань, що є профільними для Бібліотеки;

 визначення як тематики, так і окремих видань, які будуть користуватися
попитом у перспективі;
 пріоритетне значення видань навчального та довідково-інформаційного
напрямку, а також до видань з усіх галузей знань, що відповідають профілю
Бібліотеки;
 використання при комплектуванні художньої літератури індивідуального
підходу до кожного видання, врахування його змістової цінності, наявності у
фондах інших видань даного твору, його бібліографічних та поліграфічних
особливостей, накладу, запитів користувачів тощо;
 комплектування лише тими виданнями дитячої літератури, що призначені для
вивчення в вищій школі, для задоволення потреб викладачів; довідкових,
бібліографічних запитів спеціалістів (письменників, видавців, викладачів та
студентів вищих навчальних закладів та вчителів і учнів середніх навчальних
закладів);
 особлива ретельність у комплектуванні універсальними та галузевими
енциклопедичними і довідковими виданнями.

Основним змістом роботи є:

 реалізація і постійне коригування тематико – типологічного профілю
формування бібліотечних ресурсів Бібліотеки.

Забезпечення:

 оптимальної повноти комплектування видань з усіх галузей знань;
 здійснення комплектування фонду вітчизняними і деякими закордонними
друкованими виданнями та іншими носіями інформації;
 врахування даних вивчення укомплектованості фонду та даних аналізу
відмовлень в структурних підрозділах Бібліотеки, що обслуговують користувачів.

Форми і методи формування бібліотечних ресурсів

7.1. Знання спеціалістами формування бібліотечних ресурсів Бібліотеки в
цілому, профілю комплектування основних, підсобних та спеціалізованих
підсобних фондів, структури читацького контингенту, можливостей розширення
кола користувачів, стану використання фонду і перспектив координації
комплектування з універсальними та спеціалізованими бібліотеками м. Києва,
ступеню розвитку МБА, умов функціонування повинно бути досконалим.
7.2. Практика формування регламентується усім комплексом
упорядкованої для службового користування нормативно-регламентуючої
документації, яка постійно удосконалюється, уточнюється та узгоджується згідно
вимог до даного напрямку роботи.
7.3. Поточне формування бібліотечних ресурсів базується на
оперативному ознайомленні з потоком друкованих видань та інших носіїв
інформації шляхом виконання комплексу робіт з державними бібліографічними
посібниками („Нові видання України”), прайс-листами та іншими
інформаційними матеріалами.
7.4. Ретроспективне формування бібліотечних ресурсів здійснюється для
заповнення прогалин у поточному формуванні бібліотечних ресурсів за минулі
роки, заміни втрачених і зношених документів. Основою ретроспективного
формування бібліотечних ресурсів є постійний аналіз відмов у підрозділах, що
обслуговують користувачів та відображення їх у картотеці доукомплектування;
аналіз фонду з метою виявлення прогалин.
7.4.1. Доукомплектування фонду здійснюється через використання обмінно-
резервних фондів бібліотек Міністерства культури та туризму, Міністерства
науки та освіти та бібліотек м. Києва; ознайомлення з приватними зібраннями
тощо.
7.5. При відборі документів для включення їх до фонду першочергова
увага приділяється цінності та публікацій, значимість визначається у наступній
послідовності:
 серед типів видань:
– за цільовим призначенням і характером інформації: підручники, навчальні
посібники, енциклопедії, довідкові видання, громадсько-політичні видання,
науково-популярні видання, літературно-художні видання та інші;
 серед видів видань:
– за носієм: паперові видання – книги, ноти, брошури, журнали, газети тощо;
документи на не паперових носіях інформації – аудіовізуальні документи,
компакт-диски, касети тощо;
 неперіодичні видання, періодичні та видання, що продовжуються:
– повні зібрання творів, зібрання творів, вибрані твори, окремі твори,
хрестоматії тощо.

11
7.6. Кількість примірників документів визначається запитами різних груп
користувачів Бібліотеки та відповідно до профілю підсобних фондів в діапазоні
від 1 до 5 примірників.
З метою максимального задоволення запитів користувачів та запобігання
передчасного зношення видань довготривалової інформаційної значимості для
фонду основного книгозберігання та підсобного фонду відділу абонементу і
абонементу філії комплектується додаткова кількість примірників видань
підвищеного попиту та інформаційного навантаження.
7.7. Наукове обґрунтування кількості примірників для комплектування
фондів різними типами і видами літератури детально визначено в „Тематико-
типологічному плані формування бібліотечних ресурсів Бібліотеки”.