Увійти
Друзі бібліотеки
Іван Франко – це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості. …Франко живе в народній пам’яті як великий Каменяр…
(М. Рильський)
Іван Франко – відомий не лише як художник слова, а й як публіцист, фольклорист, філософ, перекладач, літературознавець. Він належить до найвидатніших діячів української культури другої половини ХІХ – початку ХХ століть. За своє недовге життя учений написав близько шести тисяч художніх та публіцистичних творів й наукових досліджень. У вісімдесятих роках ХХ ст. видано його праці у 50-ти томах. Твори митця перекладено шістдесятьма мовами народів світу.
Майбутній письменник народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля.
Початкову освіту здобув в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867).
У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію.
Восени 1875 року вступає до філософського факультету Львівського університету.
Перші літературні твори – вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг».
За активну громадсько-політичну та видавничу діяльність і листування з Михайлом Драгомановим письменник був заарештований за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства.
У 1880 році його вдруге заарештовують, звинувачуючи в підбурюванні селян проти влади.
У 1881 році став співвидавцем часопису «Світ», після закриття якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».
У 1888 році деякий час працював у часописі «Правда». Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника. У 1890 році за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.
З 1908 року стан здоров’я поета значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя.
Помер Іван Якович 28 травня 1916 року. у Львові.
Іван Якович Франко – знакова постать вітчизняної та світової історії й культури [Текст] // Соціальний захист сьогодні. — 2019. — № 7-8. — С. 71-72.
Франко: Наживо / FRANKO: LIVE : Науковці про Івана Франка “без прикрас” : Тема номера [Текст] // Українська мова та література. — 2019. — № 9 (913). — С. 30-44.
Авторський науково-просвітницький проект подружжя Наталі та Богдана Тихолозів, мета якого популяризація постаті, творчої спадщини та ідей І. Франка як нац. символу, бренду України.
1. Хто такий Джеджалик? : Таємниця Франкового псевдоніма.
2. Франко у вишиванці.
3. Виховання любов’ю : Із секретів пані Франкової.
Веремійчик, Ольга.
Іван Франко – це розум і серце нашого народу [Текст] / Ольга Веремійчик // Українське слово. — 2019. — № 33-34. — С. 6.
Генералова, А.
Іван Франко і французька література: точки дотику [Текст] / А. Генералова // Дивослово. — 2019. — № 6. — С. 5-9. — Бібліогр. в кінці ст. (4 назви).
Гнатюк, М.
Іван Франко і “Просвіта” [Текст] / М. Гнатюк // Дзвін. — 2019. — № 11-12. — С. 245-249.
Головецька, О.
“Небезпечне оружжя – жіноча краса” [Текст] / О. Головецька // Жінка. — 2017. — № 11. — С. 10-11.
Про кохання і коханих в житті Івана Франка
Громовенко, Лідія.
Іван Франко [Текст] / Л. Громовенко // Чумацький шлях. — 2016. — № 2. — С. 4-7.
с. Нагуєвичи – батьківщина Івана Франка
Зорівчак, Р.
Іван Франко як перекладач і перекладознавець. Частина перша: “З чужих звільників” [Текст] / Р. Зорівчак // Всесвіт. — 2016. — № 3-4. — С. 178-192.
Ільницький, М.
Був цілим чоловіком: або ж двопівкулний Франко [Текст] / М. Ільницький // Слово і Час. — 2016. — № 8. — С. 17-23. — Бібліогр. в кінці ст. (9 назв).
Кобель, Л.
Іван Франко про мету і завдання народної освіти і виховання [Текст] / Л. Кобель // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. — 2008. – Серія “Педагогічні науки”. – Випуск 6. — С. 256-263.
Легкий, М.
Проза Івана Франка як психобуттєвий та соціокультурний феномен. Загальні зауваги [Текст] / М. Легкий // Слово і Час. — 2019. — № 2. — С. 12-25. — Бібліогр. в кінці ст. (24 назви).
Липчанский, Максим.
Камни судьбы Ивана Франко. Неизвестная сторона жизни известного писателя [Текст] / Максим Липчанский // Аргументы и факты в Украине. — 2019. — 34-35. — С. 18.
Ровенчак, О.
Іван Франко – епоха в розвитку публіцистики [Текст] / О. Ровенчак // Буковинський журнал. — 2018. — № 3 (109). — С. 115-121. — Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).
Іван Франко як сатирик та публіцист
Терещенко, Ю.
Несподіваний перегук: В‘ячеслав Липинський та Іван Франко [Текст] / Ю. Терещенко // День. — 2018. — № 165-166. — С. 21. — Поч. Закінч. у № 170-171.
Тихолоз, Богдан.
Франко лежав без пам’яті, без сил. Урятував його від голоду старий служитель готелю [Текст] / Б. Тихолоз, Н. Тихолоз // Країна. — 2015. — № 14. — С.46-50.
