Увійти
Друзі бібліотеки
Усі ми зараз перебуваємо в ситуації великого стресу, який впливає на кожну людину в усьому світі. І тема емоцій, почуттів зараз підіймається на одне із перших місць у процесі усвідомлення подій тут і зараз.
Сьогодні ми поговоримо про базові емоції, які є основою для формування нашого емоційного інтелекту. В першу чергу потрібно зрозуміти: що для мене гнів, страх, печаль, радість? За яких обставин я відчуваю ці почуття? Визначення за теорією транзакційного аналізу:
- Гнів – природня реакція на незадоволення ваших бажань або потреб.
- Страх – природня реакція на усвідомлену фізичну чи емоційну небезпеку.
- Печаль – природня реакція на втрату людини, речі або взаємовідносин (реальних або видуманих)
- Радість або щастя – природня реакція задоволення отриманням бажаного або необхідного чи ефективне виконання чого-небудь. Деякі люди не знають, що можуть бути ефективними і щасливими.
Це лише перший етап усвідомлення своїх емоцій, далі можна запитати у себе: що я думаю, коли відчуваю гнів, печаль, страх, радість?
Поділюся практичними рекомендаціями, які екологічні способи можна застосовувати в процесі управління почуттями:
- коли ви відчуваєте гнів, переляк чи роздратування, розкажіть про це і попросіть інших про те, чого бажаєте (приклад: я злюсь, коли ти на мене кричиш і відчуваю роздратування,…мені було б спокійніше, якби наступного разу ти звернувся до мене іншим способом);
- використовуйте свої почуття в якості допомоги в прийнятті рішень (приклад: коли я перестану реагувати криком на крик, я зможу чіткіше сформулювати свої психологічні та фізичні кордони);
- визначте кожне почуття окремо. Не використовуйте одне для блокування іншого
(приклад: я відчуваю велику печаль в зв’язку з війною в моїй країні, і я відчуваю гнів на те, що мені вимушено потрібно змінити спосіб свого життя);
- володійте своїми почуттями і візьміть на себе відповідальність за ваші почуття (приклад: тільки ви можете відповідати за свої почуття, батьки та інші люди мають вже другорядне відношення до переробки ваших почуттів);
- зрозумійте, що ви можете думати і відчувати одночасно, і робіть це (адже важливо, щоб Ви могли керувати своїми емоціями, а не емоції керували Вами. Відчуваєте різницю?);
- розпізнайте свої «скандальні» почуття і не використовуйте їх для маніпуляції іншими людьми (приклад: я знаю, що мої батьки звертають на мене більше уваги, коли я опечалений (-а) і я буду показувати їм ще більше свою печаль, хоча насправді її не відчуваю. Натомість ви можете сказати батькам про те, що вам не вистачає уваги і ви би хотіли проводити більше часу разом);
- відразу проявляйте свої почуття і не накопичуйте їх (приклад: я так радію, що сьогодні ти мене обійняла і поцілувала перша (-ий);
- формуйте відношення до ваших почуттів як до друзів і союзників, а не як до ворогів, яких потрібно уникати (приклад: мені страшно, коли я відчуваю гнів – значить відчувати гнів ненормально. Натомість можна сказати собі: нормально, що я боюся свого гніву. Можливо мені страшно, тому що я ніколи не відчував (-ла) такого гніву раніше. З ким я можу про це поговорити?);
- дозволяйте собі переживати свої почуття, коли вони проявляються, якомога ширше (описуйте різними словами, пов’язуйте з відповідними діями, розказуйте близьким людям);
- не забувайте, що немає «поганих почуттів», і для кожного з них є важлива причина.
Якщо маєте запитання – напишіть мені.
З повагою і вірою в людей, психолог Марина Луценко.
Волонтер Державної бібліотеки України для юнацтва Психолог Марина Луценко – Член Української асоціації транзакційного аналізу, Української спільноти транзакційного аналізу, Європейської асоціації транзакційного аналізу, Національної психологічної асоціації.
Більше про Марину Луценко читайте тут
