Всеукраїнське соціологічне дослідження
Організатор: ДБУ для юнацтва (М. Красій)
Термін проведення – 2017 р.
Бази проведення – обласні бібліотеки для юнацтва, молоді.
Мета: визначення параметрів патріотичного настрою молоді.
Об’єкт – патріотизм молоді.
Методи збору інформації: анкетне опитування, аналіз даних.
Висновки. Опитування майже 27 тис. юнаків та дівчат дозволяє дійти висновку про неоднозначність ставлення молоді до патріотизму і багатовимірності її настроїв.
Так, патріотизм, на думку опитаних, повинен виявлятися передусім у любові до Батьківщини (44 %), гордості за свою країну та досягнення її громадян (36 %) й бажанні жити й працювати на користь України (майже третина). Про готовність захищати свою Вітчизну заявили лише 19 % респондентів.
Патріотами вважають себе 83 % молодих людей. Крім того, 8 % респондентів не відносять себе до числа патріотів, а 11 % не визначилися з цим питанням.
50 % респондентів погодилася з тим, що знання минулого країни є корисним для визначення її майбутнього. Така сама кількість пишається минулим. Історію виникнення та значення національної символіки України знає дещо менша частина опитаних – 47 %.
Переважна більшість учасників дослідження ставляться до своєї Батьківщини з надією, любов’ю та гордістю. Вони пишаються її культурою, спортивними досягненнями, мистецтвом, духовністю народу та армією. Одночасно найголовнішою проблемою сьогодення молодь вважає безробіття (60 %). Юнаків та дівчат непокоїть розповсюдженість шкідливих звичок, корупції, злочинності, відсутність підтримки від держави. До того ж респонденти досить добре знайомі з загальнодержавними програмами підтримки юнацтва.
Значна частина молоді з надією дивиться у майбутнє: 56 % респондентів планують його на довгострокову перспективу.
Отже, наведені дані дозволяють переконатися в тому, що, незважаючи на певну суперечливість і непослідовність оцінок, ситуація є сприятливою для посилення патріотичних настроїв молоді. Юнаки та дівчата очікують відповідних дій від держави. Зокрема, на те, що патріотів треба цілеспрямовано виховувати, вказав 61 % респондентів.
Таким чином, позитивним слід вважати факт, що 78 % респондентів упевнені: бібліотеки мають вплив на розвиток патріотизму читачів. Деякі з них запропонували свої методи його підвищення. Це ще раз доводить необхідність та ефективність бібліотек. Адже визнання та довіра користувачів і є головною метою бібліотекарів.
Публікації. Всеукраїнське соціологічне дослідження «Патріотичний настрій молоді» / М. Красій // Бібліосвіт. – 2017. – № 4 (64). – С. 50–62.