Наталія Паянок,
провідна бібліотекарка науково-методичного відділу
Державної бібліотеки України для юнацтва
20 березня ‑ Міжнародний день щастя, який Організація об’єднаних націй (ООН) проголосила в 2012 році.
За визначенням експертів, щастя ‑ це психоемоційний стан цілковитого і глибокого задоволення, відчуття радості, втіхи, вдоволення життям тощо. Оскільки це відчуття внутрішнє, тому у кожного своє уявлення про те, що таке щастя.
Генеральна Асамблея ООН встановила відзначення Міжнародного дня щастя з ціллю нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, бо виключно економічні показники не відображають реальності.
Науково-методичний відділ Державної бібліотеки України для юнацтва у 2022 році провів онлайн-опитування до Міжнародного дня щастя, що мало на меті дізнатися: як змінилося в юнацтва/молоді розуміння осмисленого життя, яке повністю відповідає внутрішньому задоволенню буття.
У онлайн-опитуванні взяли участь 612 респондентів, з них 80 % ‑ жіночої статі, 20 % ‑ чоловічої. За віковим критерієм респонденти розподілись наступним чином: 14-18 рр. – 33 %; 19-25 рр. – 18 %; 26-35 рр. – 49 %.
Територіально опитування зацікавило юнаків/дівчат та молодь з усіх областей України, окрім тимчасово окупованих територій.
За соціальним статусом респонденти: учні/учениці шкіл – 24 %; студенти/студентки ліцеїв, коледжів ‑ 11 %; студенти/студентки вишів – 7 %; молодь, що працює – 55 %; військові, матері у декретній відпустці та тимчасово не працюючі – 3 % (діаграма 1).
Згідно з результатами опитування, 94 % молоді відомо коли відзначають Міжнародний день щастя (діаграма 2).
Респонденти мали можливість задуматися, які ж особисті орієнтири ведуть до щастя та майже в однаковому співвідношенні відмітили зазначені варіанти (діаграма 3). А саме, молодь вважає, що віра самого в себе, бути собою, віднайти свій шлях у житті, реалізувати свої таланти та здібності, створити сім’ю ‑ це важливі орієнтири у відчутті щастя.
За даними опитування, на думку респондентів запорукою щастя людини є, перш за все, свобода (20 %), добро (18 %) та безпека (15 %). Дещо в меншій мірі респонденти відмітили ‑ гідність (13 %), віра (13 %), морально-етичний стан суспільства (11 %) та потрібність іншим (10 %) (діаграма 4).
Запитавши у юнацтва/молоді “Що робить Вас щасливою людиною?” дізналися: найголовнішими цінностями щасливого життя є міцна родина, здоров’я, життя на Батьківщині та надійні друзі (діаграма 5). Результати опитування показали, що матеріальне забезпечення, освіта, робота та вік людини не мають значного впливу на відчуття щастя в житті молоді.
За даними опитування у переважної більшості юнацтва/молоді, а саме 82 % змінилося бачення щасливого життя. Зокрема, респонденти зазначають:
“Змінились часові рамки ‑ бути щасливою тут і зараз, не чекати щастя в майбутньому”;
“У пріоритеті ‑ мир і здоров’я”;
“Через війну, я почала цінувати прості речі, які до цього вважала незначними”;
“Тепер зрозуміло, що щастя ‑ відсутність війни, власна свобода, живі рідні”;
“Щастя це коли поряд рідні, без метушні при тривогах, без думок, чи виживуть рідні”;
“Усвідомила, що до повномасштабної війни не завжди цінувала те що мала: мирне небо, тихе життя навколо, безпека себе та рідних”;
“З початком повномасштабного вторгнення російської федерації змінилися майже всі орієнтири. Зараз просто не уявляєш свого щастя без рідних поруч і в рідній країні”;
“Раніше я оцінювала щастя в речах, а зараз в людях”;
“Щастя для мене це жити у вільній країні, коли рідні та близькі люди поруч”;
“Я почала більше вірити в себе, любити і розвивати свої таланти”;
“Зрозуміла, що щастя це внутрішнє відчуття, незалежне від зовнішніх подій чи оточення”;
“Сьогодні щасливим є той, хто виживе у цій війні”.
Українські письменники та письменниці в усі часи прокламували, зокрема через свої твори ‑ розуміння щастя. Певно, що світочі, проживавши/переживавши реальність українців, кожен у певний історичний період, писали “що є щастя” для українців та українок. Пройшли віки, і в ХХІ столітті своє відчуття / бачення щастя молодь може описати через вислови відомих українських письменників:
“Щастя ‑ це внутрішнє джерело спокою: воно ‑ в наших серцях, у любові до природи, до рідного краю; щастя у цілковитій свободі” (Григорій Сковорода) – 37 %;
“Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь i завжди з нами; як риба в воді, так i ми у ньому, i воно біля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва ‑ вiдхили лише вхiд у душу свою” (Григорій Сковорода) ‑ 17 %;
“… немає щастя без батьківщини, без волі, як немає й самого життя” (Леся Українка) ‑ 22 %;
“Щастя ‑ це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов” (Богдан-Ігор Антонич) – 18 %;
“У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград ‑ красиве і корисне” (Максим Рильський) ‑ 6%.
У важкий період буття нашої країни, молодь намагається отримувати позитивні емоції, відчуття щастя у речах, які можуть відволікти їх хоча би на деякий час (діаграма 6). 32 % респондентів знаходять позитив у спілкуванні з рідними та друзями; 26 % ‑ якщо можливо, вирушають у подорожі; 22 % ‑ читають книги; 12 % ‑ займаються спортом; 8 % ‑ відвідують кінотеатри.
Поцікавившись у респондентів щодо книг, в яких на думку молоді відображається щастя, зрозуміли, що переважна більшість молоді читає в період. Найбільше респонденти зазначали твори: “З любов’ю до життя”, “Матусин оберіг” Світлани Талан, “Проект щастя” Рубін Ґретхен, “Щастя у твоїх руках” Уляни Пас, “Доставка щастя” Тоні Шей, “Поліанна” Елеонор Портер, “Чарлі і шоколадна фабрика” Роальда Дала, “Маленька книгарня щастя” Дженні Колган, “Століття Якова” Володимира Лиса, “Хроніки Нарнії” Клайв Стейплз Льюїса тощо.
Сучасний український журналіст, громадський і культурний діяч, письменник, історик та ідеолог Олесь Доній є автором видання “Українська мрія. 25 сходинок до суспільного щастя”, в якому наголошено, що “метою національної ідеї повинно бути щастя для кожного українця – право на щастя”. За результатами опитування абсолютна більшість – 95 % респондентів погоджуються з тим, що національною ідеєю держави має бути щастя для кожного українця/українки.
Отже, дані онлайн-опитування до Міжнародного дня щастя дають підстави стверджувати, що переважна більшість (88 %) молоді вважають себе щасливими людьми. Відчуття щастя молоді забезпечує міцна родина, власне здоров’я та рідних, життя на Батьківщині та надійні друзі. Це основні цінності сучасного покоління, котре творить історію нашої держави і саме свобода, як зазначають респонденти є першочерговою запорукою щастя людини.