Увійти
Друзі бібліотеки
Видатна українка, письменниця-модерністка, громадська діячка з Буковини Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року у м. Гура-Гумора (нині Румунія) в сім’ї дрібного службовця.
Свою літературну діяльність майстриня слова почала всередині 80-х років XIX ст. Першими літературними спробами юної Кобилянської були вірші, казки, легенди, написані німецькою мовою.
Більшість своїх оповідань Кобилянська писала німецькою, а потім власноруч перекладала їх українською. Ольга багато писала, але свої перші літературні спроби Кобилянська ретельно від усіх приховувала, бо вважала їх чимось майже гріховним.
Творчий шлях О. Кобилянської був складним і суперечливим. У своїх кращих творах вона порушувала питання, які хвилювали народні маси.
У творчості мистикині знайшли відображення події першої світової війни. Вона писала антивоєнні оповідання, нариси, новели.
Письменниця займалася не тільки літературною діяльністю, але також брала активну участь у громадській та політичній роботі. Ольга Кобилянська стала ініціаторкою феміністичного руху на Буковині, про що розповіла у свої брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Ідеї дослідження жіночої душі, соціальної несправедливості та інтелігенції притаманні всій творчості Кобилянської. Вона була людиною прогресивних поглядів і дещо випереджала свій час. Героїні її творів вирізняються інтелігентністю, емансипованістю та нескінченними пошуками ідеалу. Її подруга, Леся Українка, називала Ольгу «українською Жорж Санд» – настільки її твори були глибокими та прогресивними.
Крім художніх творів Ольга Кобилянська займалася написанням публіцистичних статей та статей-спогадів про видатних людей України.
В 1940 р. стала членом Спілки письменників України.
В умовах соціального і національного гніту Буковини Ольга Юліанівна займала прогресивні позиції, спілкувалася з передовою студентською молоддю, підтримувала зв’язки з чернівецьким журналом «Промінь» та львівським «Нові шляхи».
Її життя – це приклад того, коли в людині, закутій у консервативному середовищі, зароджується вогонь прогресивності.
Життєве кредо письменниці: «Кожний вечір закінчуйте книгою». Навіть коли Ольга була немічною і паралізованою, вона все одно дотримувалася цього правила. Їй тоді читала донька Олена.
Померла О. Кобилянська через хворобу 21 березня 1942 р. в Чернівцях.
Герегова, Світлана. Деякі аспекти громадянської діяльності Ольги Кобилянської [Текст] / Світлана Герегова // Вісник Центру буковинознавства. — 2018. — Т. 2. — С. 164-166.
Модерна українська проза : Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Василь Стефаник і Володимир Винниченко // Українська мова та література. — 2019. — № 11 (915). — С. 14-89. — Бібліогр. в кінці ст. (33 назви).
Рудько, Іванна. Ольга Кобилянська у світлі вітчизняної бібліографії (до 155-річчя від дня народження письменниці) [Текст] / Іванна Рудько // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. — 2019. — № 2. — С. 30-31. — Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).
У статті охарактеризовано опубліковані бібліографічні джерела інформації та персональні бібліографічні посібники про видатну українську письменницю Ольгу Кобилянську.
Василишина, Наталія. Своєрідність світу природи в творах Ольги Кобилянської / Наталія Василишина // Буковинський журнал. — 2018. — № 2 (108). — С. 138-143. — Бібліогр. в кінці ст. (10 назв).
Вознюк, Володимир. Українство Ольги Кобилянської [Текст] / Володимир Вознюк // Буковинський журнал. — 2021. — № 4 (122). — С. 141-173. — Бібліогр. в кінці ст. (22 назви).
Сорока, Г. Урок за новелою Ольги Кобилянської “Valse melancolique”. 10 клас [Текст] / Г. Сорока // Дивослово. — 2020. — № 1. — С. 9-14. — Бібліогр. у кінці ст. (11 назв).
– образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у “Valse melancolique” (“Меланхолійний вальс”) Ольги Кобилянської.
Ковалів, Ю. Ольга Кобилянська [Текст] / Ю. Ковалів // Слово і час. — 2019. — № 11. — С. 84-85. — Бібліогр. у кінці ст. (2 назви).
Антофійчук, В. Параболічна структура нарису/новели-притчі Ольги Кобилянської “За готар” [Текст] / В. Антофійчук // Слово і Час. — 2019. — № 3. — С. 65-69. — Бібліогр. в кінці ст. (6 назв).
Голик, О. “Загадкова сила музики”. Образи нових жінок-інтелектуалок у творі О. Кобилянської “Меланхолійний вальс” [Текст] / О. Голик // Українська мова і література в школах України. — 2018. — № 11. — С. 24-28. — Бібліогр.: с.28 (7 назв).
Приходько, І. Актуальні акценти в осмисленні творчості Ольги Кобилянської (1863-1942) [Текст] / І. Приходько // Педагогічна думка. — 2017. — № 2. — С. 7-11. — Бібліогр.: с.11(4 назв).
Мельничук, Я. Ольга Кобилянська та її оточення [Текст] / Я. Мельничук // Дивослово. — 2017. — № 2. — С. 54-57. — Бібліогр.: с.57 (12 назв).
Мельничук, Ярослав. Ольга Кобилянська у зв‘язках з “людьми чину” – українськими діячами першої третини ХХ ст [Текст] / Я. Мельничук // Українська мова і література в школах України. — 2014. — № 9. — С. 9-12.
