Увійти
Друзі бібліотеки
Молодь – це той прошарок людської спільноти, котрий може робити революції, міняти напрям течії, ламати режими, створювати нові вектори розвитку, нові грані суспільства та держави. Молодь знаходиться і буде знаходитись в авангарді суспільного прогресу.
Для спілкування, реалізації власних інтересів і потреб, розв’язання будь-яких проблем, зокрема суспільних, молодь завжди об’єднувалася в молодіжні організації – соціальні структури суспільства, які регулюють відносини молоді з державою та усіма елементами її політичної системи. Найефективнішим механізмом взаємодії молоді із суспільством є молодіжний рух як форма вияву соціальної активності молодого покоління. У рамках молодіжного руху молода людина проходить соціалізацію, здобуває необхідний досвід, самореалізується.
Під молодіжним рухом, як правило, розуміють масову організовану соціально-політичну активність, спрямовану на реалізацію як специфічних вимог і цілей молодого покоління, так і цілей інших громадських груп, об’єктивні інтереси яких, відповідають інтересам молоді. Організована політична активність виявляється у формі участі молоді у широких соціальних рухах. Зазнаючи впливу провідних політичних рухів і партій, вони являють собою самостійні ідейно-політичні утворення.
Молодіжні рухи класифікують за характером діяльності :
– молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами;
– молодіжні релігійні організації;
– благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди; національні молодіжні організації;
– студентський рух;
– громадсько-політичні організації молоді;
– молодіжні філії політичних партій;
– молодіжні партії.
Молодіжний рух пройшов свої стадії становлення в Україні і твориться в цей момент. Періодизацію українського молодіжного руху запропонували фахівці УкрНДІ проблем молоді. Так, історія українського молодіжного руху умовно поділена на чотири періоди:
– перший – з часу появи молодіжних об’єднань і до кінця ХІХ століття. У цей час молодіжний рух в Україні лише зароджувався;
– другий – з кінця ХІХ століття до середини 20-х років ХХ століття. Це період становлення молодіжного руху України, що складався тоді з десятків молодіжних об’єднань, різноманітних за політичними та іншими уподобаннями;
– третій – з кінця 20-х до початку 80-х рр. ХХ століття. Протягом цього періоду молодіжний рух Радянської України був представлений лише комсомольською та піонерською організаціями. Більш різноманітним він був до 1939 року на території західних областей України. Традиції українського молодіжного руху частково розвивалися в українській діаспорі;
– четвертий – з середини 80-х і до сьогоднішнього дня. Це період відродження молодіжного руху України, його становлення як складного явища, різноманітного за політичними, структурними ознаками, формами роботи з молоддю.
Молодіжні рухи несуть в собі довгу історію зміни та розвитку. Вони стали практичними засобами самореалізації багатьох молодих поколінь.
Відділ періодичних видань пропонує вам огляд літератури про молодіжні рухи в Україні.
Юзич, Юрій. Легенди і факти про Пластову Присягу / Юрій Юзич // Пластовий шлях. — 2017. — Ч. 3. — С. 18-23.
Садовий, Богдан. Наші цінності – християнство, нація, сім’я та братерство / Богдан Садовий // Пластовий шлях. — 2020. — ч. 3. — С. 21-23.
Санторе, Христина. Пласт проти ворожнечі та дискримінації / Христина Санторе // Пластовий шлях. — 2021. — ч. 2. — С. 23.
Заїка, Ольга. Посвята в джури [Текст] : Свято / Ольга Заїка // Школа. — 2021. — № 6 (188). — С. 100-107.
Сідєльнікова, Тетяна. Система військово-патріотичного виховання в закладах освіти засобами Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри “Сокіл” (“Джура”) / Тетяна Сідєльнікова // Освіта на Луганщині.— 2020. — № 2 (59). — С. 69-73. — Бібліогр. в кінці ст. (11 назв).
Шафраньош, О. Підходи до трактування феномену контркультури: спроба типологізації [Текст] / О. Шафраньош // Грані. — 2019. — Том 22. — № 3. — С. 52-61. — Бібліогр. в кінці ст. (13 назв).
– молодіжні рухи середнього класу; шістдесятники; хіпі; бітники; субкультури, нові ліві; культурна опозиція; контркультура, яка виникла в 50-70-ті рр. ХХ ст. в США та Західній Європі;
– Ч. Рейч (американський соціолог) описав нове покоління, “Свідомість ІІІ” – контркультуру, нову культуру, яку він ідентифікує з молоддю.
Андрійчук, С. Про реалії та перспективи Пласту в Україні [Текст] / С. Андрійчук // Пластовий шлях. — 2019. — Ч. 4. — С. 8-9.
Багрій, М. Просвітницько-виховна діяльність молодого покоління Західної України у товаристві “Пласт” (ІІ половина ХІХ століття) [Текст] / М. Багрій // Історико-педагогічний альманах. — 2018. — Вип. 1. — С. 13-16. — Бібліогр. в кінці ст. (7 назв).
Вовк, С. Чи Пласт є справді скавтською організацією? [Текст] / С. Вовк // Пластовий шлях. — 2018. — Ч. 3. — С. 8-9.
Молодіжні рухи: тема номера [Текст] // Український тиждень. — 2017. — № 29. — С. 14-25.
Колесник, Д. Пласт – стиль життя чи провайдер послуг? [Текст] / Д. Колесник // Пластовий шлях. — 2017. — Ч. 2. — С. 14-15.
