“На току розстріляних ілюзій”. Василь Седляр / книжкова виставка відділу мистецтв

Основні матеріали, що були зібрані в рамках підготовки виставки «БОЙЧУКІЗМ. Проект «великого стилю» зафіксовані в цьому виданні. Каталог відображає сучасний стан наукової розробки тематики бойчукізму в контексті мистецтвознавчих, історичних та культурологічних студій. Він вибудуваний відповідно до тематичної структури експозиції.

Дане видання становить фундаментальну унікальну колективну шеститомну працю українських науковців «Історія українського мистецтва », яка була видана Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії в 1966-1970 роках і досі залишається найповнішим викладом історії поступу українського мистецтва від найдавніших часів до 1967 р. У 7 книгах аналізується творчий процес і художні явища в Україні від сивої давнини до 1967 р. Пропоноване видання демонструє багатство мистецької, культурологічної й філософсько-парадигмальної спадщини. У праці подано в хронологічнму порядку детальний аналіз української архітектури, живопису,графіки, скульптури,народного зодчества і різьби по дереву,декоративного розпису, кераміки і гутного скла,ткацтва і вишивки, художньої промисловості (фаянсу і порцеляни).”Історія українського мистецтва” і до сьогодні залишається найповнішим комплексним дослідженням, присвяченим історії розвитку та становлення українського мистецтва.

До однотомника включено понад 6,5 тис. статей – коротких біографічних довідок про українських митців, а також діячих культури інших народів, життя і діяльність яких повязані з Україною. В комплексі довідник через творчі біографії митців висвітлює історію українського мистецтва, усіх його жанрів і галузей, різних епох і часів. Розрахований на фахівців та широке коло читачів.

Альбом “Національний художній музей України” виходить у світ напередодні славетної дати. Сто років, тому 1904-го року, музей було освячено та офіційно відкрито. Не один раз змінювалася його назва, відокремлювалися частки колекції, даючи початок новим київським музеям.

Стан культури в країні завжди тісно пов’язаний з процесами, що відбуваються у суспільстві. Тому й непроста історія Національного художнього музею України – відбиток минулого сторіччя, повного бурхливих та драматичних подій. Але й численні реорганізації, й лихі для українського мистецтва часи не змогли згасити творчий дух, що завжди панував у цих стінах. Це було сто років самовідданої праці й творчості, польоту наукової думки і великого подвигу тих, хто створював, оберігав та примножував величезну скарбницю нашої культури.

Альбом репрезентує вибрані твори з колекції Національного художнього музею України. Вони яскраво віддзеркалюють й ті засадничі процеси, що були притаманні культурі XIX – початку XX сторіччя, й характер самого зібрання, яке за своєю художньою вагомістю є найзначнішим в Україні.

Видання являє собою антологію малодоступних зараз текстів тридцяти чотирьох представників українського авангарду: художників, які виступають як критики і науковці; арт – критиків, які виступають як аналітики і концептуалісти; поетів і письменників, які виступають як створювачі й аналітики сучасних їм мистецьких форм. Читач отримує тематичне, особистісне та світоглядне розмаїття поглядів на творче “впорядкування” художньої форми в українському візуальному мистецтві 1910 -1930 – х, зможе поринути у вир творчих суперечок, боротьби амбіцій і залагодження підходів, калейдоскоп різноскерованих пошуків мистецької правди й усамітнення в соціальній невідворотності історичних подій. Жанровий набір презентованих текстів – од певної пасторальності публіцистичних статей до різкості маніфестів й іноді гнівної відчайдушності дискусій – формує стереоскопічний замальовок тодішніх течій та угруповань у всій складності, непослідовності, а відтак зворушливості прокламованих позицій.

До видання включено близько 4 тисяч стататей – біографічних довідок про українських живописців, скульпторів, графіків, мистецтвознавців, народних майстрів, які працювали й працюють в Україні та за її межами.

У виданні репрезентується творчий шлях одного з найвидатніших українських мистців Розстріляного Відродження Михайла Львовича Бойчука (1882–1937) – творця двох мистецьких шкіл (першої – паризької, чи франко-польської, другої – київської), члени яких згодом за його ім’ям отримали назву бойчукістів. Серед них такі видатні мистці, як Іван Падалка, Василь Седляр, Софія Налепинська-Бойчук та інші. Ця плеяда художників, які фізично або психологічно-соціально були знищені сталінським режимом, створили унікальні роботи, просякнуті національно-монументальним духом, побудовані на відчутті величі візантинізму, магії ранньоренесансних сентенцій Заходу та наповнені розумінням глибинних пластів народного мистецтва. Бойчукісти відіграли виняткову роль у становленні та розвої національного художнього процесу України першої третини XX ст., стали непересічною складовою у контексті європейського та світового культурологічних просторів.

У виданні репродуковано твори майстрів, які збереглися, та констатується факт катастрофічного знищення більшості оригіналів. Бойчукізм як унікальне явище українського мистецтва вимагає подальшого вивчення, деталізації та узагальнення.

Видання розраховане на спеціалістів та широке коло читачів.

«Лицарі голодного Ренесансу» — це унікальна збірка портретів діячів українського авангарду: Богомазова, Єрмилова, Екстер, Малевича та інших, створена Дмитром Горбачовим, мистецтвознавцем і хранителем фондів Національного художнього музею України. Ця людина власноруч доклалася до популяризації постатей українського авангарду. Тож це не лише збірка текстів про мистецьке явище, а й цінні мемуари автора про долю авангардних полотен і визнання цього феномену на Заході. Книжка подає контексти формування українського авангарду, його проблеми, цінні особисті й архівні свідчення про окреслене коло митців. (УІК)

Явище “український авангард” вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді там вперше були виставлені роботи світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю та національними традиціями пов’язаних із Києвом, Харковом, Львовом, Одесою. Окрім зазначених, у книжці один за одним зринають портрети «найвірнішого сина України» Давида Бурлюка; поляка, який мав себе за українця, Казимира Малевича; професора Київського художнього інституту і бандуриста Володимира Татліна; засновниці української школи конструктивістської сценографії Олександри Екстер; митців «Культур-Ліги»; феноменального скульптора Олександра Архипенка. Доповнена розлогими культурологічними студіями й особистими спогадами автора книжка покликана представити читачеві цілісну картину витоків і формування українського художнього авангарду.

У виданні всебічно репрезентовано розвиток авангардного мистецтва в Україні. У ньому подано репродукції понад 300 творів українських майстрів-авангардистів, що нині зберігаються в музеях і приватних зібраннях багатьох країн світу. Серед них праці В. Єрмілова, О. Богомазова, В. і Д. Бурлюка, К. Малевича, О. Архипенка, О. Екстер, В. Меллера, В. Пальмова, М. Синякової, А. Петрицького та багатьох інших художників. У виданні охоплено всі напрями авангардистського руху в Україні – від загальноєвропейьских форм (кубізм, футуризм, експресіонізм, сюрреалізм та ін.) до суто національних (народний футуризм селянки Собачко, супрематизм сіл Вербівка та Скопці). В альбомі подано також текстові матеріали – доповіді, виступи, спогади українських художників-авангардистів.

Автор видання – Дмитро Горбачов, провідний український мистецтвознавець, професор, який багато років присвятив дослідженню феномена українського авангардного мистецтва.

Видання розраховане на спеціалістів та широке коло читачів.

Перше видання про художника Василя Седляра (1899-1937) за авторством історика мистецтва Артура Рудзицького розповідає про одного із найяскравіших представників бойчукізму, видатного українського майстра першої третини ХХ століття, творча та життєва доля якого склалася трагічно.

У книзі з максимальною повнотою репродукуються живописні та графічні роботи художника, зокрема, шедеври української книжкової графіки – ілюстрації Василя Седляра до “Кобзаря” Тараса Шевченка 1931 та 1933 років, які майже вісім десятиліть залишалися невідомими та недоступними любителям мистецтва.

Видання побудоване на використанні широкого кола архівних документів, авторських замальовок, ескізів, фотографій, листів , які зберігаються в державних та приватних збірках.

Великий масив матеріалів та документів оприлюднюється вперше.

Книга про художника Василя Седляра (1899–1937) розповідає про одного із найяскравіших представників «бойчукізму», видатного українського майстра, творча та життєва доля якого склалася трагічно.

Художники-бойчукісти та їх доля доля: більшість з них репресували. Вбили у катівнях НКВС, когось ув’язнили, і вони через якийсь час вийшли на волю… Одного з найталановитіших – Василя Седляра – розстріляли в Києві в будинку колишнього Інституту шляхетних панянок 12 липня 1937 року.

Доробок художника – монументальні композиції, графічні аркуші, живописні полотна – знищили: твори митця зафарбували, виламали зі стін, спалили, пошматували. Його “Кобзаря” вилучили з бібліотек і книгарень, а Седляреве ім’я викреслили з історії української та світової культури.

Ця книга є виданням-білінгвою вибраних творів з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Усі вміщені тут переклади їдишем були зроблені впродовж 1920–1930-х років відомим єврейським поетом Давидом Гофштейном (1889–1952). Книга проілюстрована малюнками «бойчукіста» Василя Седляра (1899–1937), якими було оформлено унікальне видання «Кобзаря» 1931 р.