Державна бібліотека України для юнацтва
Про нас у пресі

Анонси
Новини
страница о насБібліотеки для юнацтва

страница о насПро бібліотеку

Історія
Міссія

Правила бібліотеки
Керівництво
Тендер
Про нас у прессі
Як нас знайти
Звітуємо перед читачами
Вакансії

Послуги бібліотеки
Фонд бібліотеки
Віртуальна довідка
Обговорюємо книгу
Фахівцям
Спонсори і партнери

Державна бібліотека України для юнацтва: фахівцеві
Читання
Мені є що сказати! (творчість)
Щоб пам'ятати: історія України
Здоровий спосіб життя
Суспільство
Відкриття
Інформаційна культура
Нетикет: культура мережевого спілкування


Встанови наш банер!
 Державна бібліотека України для юнацтва

<a href="http://www.4uth.gov.ua/" target="_blank"><img src =”http://www.4uth.gov.ua
/images/4uth_gif.gif” alt="Державна бібліотека України для юнацтва" width="88" height="31" border="0"></a>
 

БІБЛІОТЕЧНА СЕРІЯ: РЕАЛІЇ І ПЕРСПЕКТИВИ

Формування фондів книгозбірень нині, поповнення їх кращими вітчизняними і зарубіжними сучасними творами поряд з неперебутньою класикою - одне з важливих сьогоднішніх завдань. Від нього залежить, яку духовну їжу споживатимуть громадяни, яким буде їх світогляд.

Ще у радянські часи започатковано бібліотечну серію, справді корисну справу.

Нещодавно прийнято ряд важливих державних документів, спрямованих на продовження цього починання. Це, зокрема, і постанова Кабінету Міністрів України Від 1 липня 2002 р. "Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року", і Наказ по Міністерству культури і мистецтв про реалізацію книговидавничої програми "Українська бібліотечна серія" від ЗО травня 2002 р. та інші.

Про те, який стан справ з цією серією, які пробмеми через призму цієї теми постають у сфері комплектування книжкових фондів, розповідають і коментують бібліотекарі, науковці, посадовці Міністерства культури і мистецтв.

"Молодим користувачам бібліотек не вистачає творів українських авторів, що увійшли до начальних програм загальноосвітніх шкіл, технікумів, ПТУ, видань та книг письменників, котрі були заборонені в роки застою, сучасних українських літераторів.

На жаль, но можуть поправити становища навіть видання "Української бібліотечної серії". Репертуар її потребує більшої оріснгації на конкретні пропозиції бібліотек. До того ж, бібліотекарі не мають навіть уявлення про кількість видатних книг у цій серії, ні про їхні назви. Тому, на нашу думку, необхідно налагодити отримання книг згаданої серії в обласних юнацьких та районних закладах, через те що багато з цих видань вони не отримують; надавати інформацію у професійних періодичних виданнях про книги, що виходять у цій серії; формувати репертуар серій, виходячи з даних соціологічних досліджень бібліотек, що грунтуються переважно на вивченні читацького попиту".

(З пропозицій обласних бібліотек для юнацтва за результатами Всеукраїнського соціологічного дослідження "Діагностика фонду української художньої літератури в юнацьких бібліотеках України").

Тамара НІКІТІНСЬКА, головний бібліотекар науково-методичного відділу Державної бібліотеки України для юнацтва:

- Щорічно ми подаємо пропозиції до української бібліотечної серії в Національну парламентську бібліотеку, яка очолює процес формування цих видань. Але, на жаль, сама серія складається з книг, котрі вже побачили світ, а багато закладів замовляють твори, які не вийшли, але видати їх необхідно. Та все упирається в кошти. Немає нормального фінансування української серії. Наші заклади придбали б усі потрібні книги, якби у них були гроші на комплектування. Зараз ситуація просто катастрофічна. В обласних закладах ще тримається рівень, а в сільських забезпечити сприяння освіті, шкільним реформам - практично неможливо.

Але ж, що викликає подив, - навіть президентська серія "Духовні першоджерела України" - також не фінансується. Вже давно не з'являлася друком жодна книга з цієї серії.

Ніна КИКОТЬ, заступник директора з науково-методичної роботи ДБУ для юнацтва:

- Розділили фінансування на державний і місцевий бюджети і ось нам нещодавно телефонували колеги з Черкас, з обласного закладу. Вони в шоці: "Наші керівники прочитали державну програму поповнення фондів і нічого з коштів бібліотекам не обіцяють. Це - обласна адміністрація" . Та хіба ж таке діється лише в Черкасах? По всій Україні прикладів буде більше, ніж достатньо. Та й навіщо далеко ходити? Ми, працівники столичної державної бібліотеки для юнацтва, вже півроку без жодної нової газети чи журналу. Чи нам дали гроші на передплату у цей рік культури в Україні? Ні. Маємо кілька примірників подарованих видань. Тобто, вже і бібліотекарі обмежені в користуванні книгами, періодикою. З 1 липня минулого року у нас на неї - голод. А про читачів я вже й не кажу.

А потім усе пояснюють тим, що всі кошти пішли на вибори. Що ж нас чекає у 2004-му році?

В державі немає добре обгрунтованого документу про меценатство. І ніхто не знімає податків з потенційних спонсорів.

Ми декларуємо, що молодь - наше майбутнє, а для неї навіть газети нема в бібліотеці. Це - шкідництво на державному рівні.

Анатолій КОРНІЄНКО, директор Національної парламентської бібліотеки України:

- Бібліотечна серія була задумана, як засіб відбору кращих книг, які готували видавництва України для поповнення фондів книгозбірень - масових, публічних. Але цю схему виробили, коли було державне фінансування, ще у 1980-х роках. І комісія з провідних фахівців відбирала книги за рейтинговим принципом. Держава виділяла кошти, закуповувала, надсилала бібліотекам для користувачів. Вдосконалювалось це шляхом не просто відбору з того, що уже видано, а через рекомендації творів певних авторів на державне замовляння визначених видавництв.

Нині йде процес трансформації суспільства, який спричинив розподіл бюджету на державний і місцевий. Першого стало недостатньо для вирішення цих проблем. Пам'ятаю, у 1998 чи 1999-му роках фінансування по цій серії виконувалося тільки частково.

Мені було доручено цим займатись у 2001-му році. Виділена була певна кількість коштів, і очолювана мною комісія відібрала книги, які отримали згодом наші заклади. Для проведення такої роботи є положення про бібліотечну серію, склад Ради з питань формування її видань. Туди входять такі відомі і провідні фахівці нашої галузі, як Тетяна Прокошева, Володимир Бурбан, Надія Кобзаренко, Софія Лісовська, Ніна Гудимова та інші.

Але ми працювали тільки один раз - залучили 28 видавництв, відібрали 43 назви книг тиражем 40 тисяч примірників на суму 216 тисяч гривень для масових бібліотек. Це було у листопаді 2001-го року. Відтоді кошти не надходили і ми не працювали. Хоч гроші й закладені у державний бюджет, навігь у кошторис нашого закладу, але вони не виділяються.

Зараз масові бібліотеки особливо потерпають від нестачі коштів, і навіть київські.Наш заклад, як головний, має обов'язковий безкоштовний примірник усіх видань, котрі з'являються на світ а Україні. Крім того, видавництва нерідко дарують книги. Часто вони змушені це робити, щоб якось розвиватися. Є, наприклад, програма соціально значущих книг, введена Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіо-мовлення. Є редакція, комісія з відбору книг, які вони видають. І багато примірників дарують нам. А ми беремо на себе функцію розповсюдження, бо у них нема кому цим займатися. Цю роботу ми виконуємо в Парламентській бібліотеці не маючи коштів, спеціальних приміщень, вантажників. Я ще якось умовляю людей великою ідеєю, значимістю цієї справи, необхідністю допомогти колегам, адже надлишок подарованих нам видань іде в обмінно-резераний фонд - 200 тисяч примірників щороку. Це - дублетна література, яку ми передаємо безкоштовно іншим бібліотекам, для яких нерідко наші дарунки - єдине джерело комплектування. Протягом року біля півтисячі закладів користуються такими послугами. Це - шкільні, районні, публічні, вузівські бібліотеки, військових частин, ізоляторів, книгозбірні нашої діаспори в Росії, Білорусії...

І оце, по суті бібліотечна серія вимушено трансформувалася у такий благодійницький рух видавництв і нашої бібліотеки по безкоштовному перерозподілу, даруванню літератури найбіднішим бібліотекам.

А були б зараз кошти, ми б виконали і додаткову місію - закупили літературу і передали б її знову нашим закладам.

Василь РОМАНЧИШИН, заступник Державного секретаря Міністерства культури і мистецтв:

- Перспективи фінансування української бібліотечної серії дуже примарні. Я кажу щиро і відверто, так, як воно є. Ми профінансовані десь на 60 відсотків від запланованого, а заплановане складає лише третину від потреб. Хочемо того чи ні, мусимо миритися. Через це згортаються багато нормальних, перспективних програм.

Якщо йдеться про Національну парламентську бібліотеку і про інші установи, підпорядковані безпосередньо Міністерству культури і мистецтв, то тут перспективи більш-таки райдужні. Ми не можемо залишити нашу головну бібліотеку чи інший державний заклад без того необхідного мінімуму літератури, який має бути. І вишукуємо можливості з тим, щоб це було здійснено і в тому числі й стосовно видань "Української бібліотечної серії".

Що стосується закладів на місцях, там питання чітко залежать від можливостей самих цих місцевих влад.

Хочемо ми того чи ні, але в державі нині розглядається питання оптимізації мереж бібліотечних установ, а також клубних і театральних. Я, можливо, висловлюю думку, яка комусь не сподобається, але це не лише моя думка, а думка нового уряду, який нещодавно приступив до виконання своїх обов'язків.

Ми маємо за рахунок зменшення кількості тих бібліотек, які ледь животіють або суто умовно вважаються такими, але не зменшення обсягів фінансування на галузь, зробити так, щоб ті заклади, які залишаються працювати і діяти активно і довели своє право залишитися в мережі, мали все для того, щоб вважатися повноцінними бібліотечними установами. Зокрема - незастарілий осучаснений книжковий фонд, комп'ютерну мережу Інтернет, технічне забезпечення, щоб будь-який читач мав усе необхідне. Як, наприклад, у селі Парутино на Миколлївщині. Там є господар, і за рахунок успішної діяльності агропромислового комплексу збудував чудовий Палац культури, і тамтешній бібліотеці виділяє щорічно 6 тисяч гривень на комплектування. Це - мрія багатьох київських бібліотек.

Сучасні підходи до культурної політики підказують, що прерогатива буде у керівників на місцях. Бачимо, де є лад у виробництві, там іде на лад і робота в культурі. І навпаки, що не раз доведено практикою. Ми все ж таки радіємо з того, що кожного року загальна кількість валового продукту зростає на 4-5 відсотків. Може, це не та цифра, яка нам потрібна, але процес, як кажуґь, іде по висхідній, це вже тенденція, і вона обнадіює, що зростання валового продукту дасть можливість і культурі трішки зміцніти.

Валентина МЕДВЕДЄВА, проректор, завідувач кафедрою книгознавства та видавничої діяльності КНУКІМ:

- Нині "Бібліотечна серія" - один із чинників реалізації української державної політики не лише щодо реформування бібліотечної галузі, а найперше щодо нарощування інтелектуального капіталу задля нової якості життя десятків мільйонів людей, які мають почуватися комфортно в бібліотеці отримувати інформацію цивілізованим шляхом.

Будемо відверті і справедливі - за радянських часів держава покладала на себе повною мірою відповідальність за формування книжкових фондів усіх типів, видів, рівнів. Попри цензурні утиски, і читач, і бібліотека відчували соціальну підтримку держави, фінансову також.

Сьогодні, поки в Україні триває етап перерозподілу влади і ресурсів, вже й цей конкретний механізм культурної комунікації - Українську бібліотечну серію - практично втрачено. Втрачено хороший досвід. Надзусилля Національної парламентської бібліотеки України підтримали її авторитет і реноме результатів поки що не дали. Нібито все справно на папері: положення, експертна рада, з'явились прекрасні видання, щорічні рейтинги, книжкові ярмарки... Але донині так і не з'явилися такі бажані асигнування для формування фондів бібліотек у Мінкульїури України.

Не кращий стан і щодо реалізації замовлень за Національною програмою випуску соціально необхідних видань, якою опікується Державний комітет інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України.

Обидві згадані програми є сьогодні віддзеркаленням суспільних процесів, що відбуваються в культурі України.

11 років незалежності Української держави стали роками незалежності від самої держави. Як бібліотеки, так і читачі, поступово вчаться жити самостійно, шукають книги, спонсорів, меценатів, виграють гранти тощо.

Добре це чи погано - визначить час. Але очевидним і принциповим є те, що відбувається сильна диференціація в українському суспільстві, що новий читач став більш вимогливим і розбірливим, він різний за рівнем культури, інтересів, потреб, очікувань, освіти, і слово за ним.

Підготовлено відділом
Бібліотек "УК",
"Украінська культура",
2003, №1, с.11

 
 

НЕ ТІЛЬКИ ШЕЛЕСТ СТОРІНОК...

Як проводять свій вільний час сучасні юнаки та дівчата? Нічні клуби, дискотеки, тусовки... Хіба це може задовольнити духовні потреби молодої людини? Звичайно ж, ні. Творча особистість має свій світ, що значно відрізняється від матеріального буття, далекий від світу фізичного, де панує закоханість у мрію, потяг до неземних переживань, до прекрасного і вічного. Як знайти свій шлях у земному житті такій людині; де і як реалізувати себе, у якій сфері діяльності, особливо, коли вона тільки-но стала на шлях самостійного формування своїх думок та вчинків; коли глибина почуттів її внутрішнього світу переповнюється і рветься назовні? Творча енергія не може існувати сама для себе і у собі, їй потрібен вихід. І тоді людина починає творити. Хтось з самого малечку, а хтось, усвідомивши своє призначення, у більш зрілому віці починає писати вірші, малювати, грати на гітарі... А дехто просто проводить своє дозвілля насолод-жуючись плодами прекрасного.

Справжнє, істинне, прекрасне не потребує реклами. Воно вічне за часом і за якістю. Воно існує з давніх давен і надійшло до нас у спадщину, яка потребує дбайливого ставлення.

Щоб зберегти і передати нащадкам мудрість віків, красу безсмертного слова, дивні світи людських творінь, необхідні такі установи як бібліотеки. Зараз, нажаль, вони не забезпечуються достатнім фінансуванням з боку держави: на зарплату бібліотекарям виділяються мінімальні кошти, на поновлення фондів - ще менше, а про заміну старого обладнання на нове - нема про що й казати - зовсім нічого. Все це проблеми, вирішенням яких займаються сучасні бібліотеки.

.Звичайно, такі проблеми перешкоджають розвитку діяльності бібліотечних установ. А працівники Тх по-справжньому люблять свою професію і самовіддано служать цій справі. Для них найголовніше - задовольнити потреби користувачів не лише інформаційні, а й духовні. Тому важливим аспектом у роботі бібліотекарів є спілкування їх з користувачами.

Є в Києві Державна бібліотека України для юнацтва, що знаходиться у Голосіївському районі. Ця бібліотека унікальна не лише тим, що головний контингент - юнаки та дівчата віком від 14 років. Передусім, тут працюють фахівці, яким не байдуже підростаюче покоління, його інтереси та проблеми. Саме для користувачів цієї бібліотеки діє молодіжний клуб "Своя думка". Він об'єднує творчих ініціативних молодих людей, яким близькі гострі питання сучасності, соціальні, політичні, мистецькі явища, що відбуваються в нашому суспільстві. Старшокласники та студенти збираються за круглим столом і обговорюють найцікавіші для них теми. На зустрічі з ними запрошуються досвідчені фахівці з різноманітних галузей як науки так і мистецтва: археологи і художники, поети і майстри сучасної авторської пісні...

Існує у ДБУ для юнацтва виставковий зал "Палітра натхнення". Тут часто міняються експозиції художніх творів сучасних митців, відбуваються презентації їхніх робіт. Жорж Шанаєв, Надія Лопухова, Віктор Кірдо - з цими іменами досвідчених майстрів молоді шанувальники мистецтва вже мали змогу познайомитися саме у бібліотеці. Митці розповіли багато цікавого про свої творчі доробки.

Державна бібліотека для юнацтва в першу чергу надає підтримку молодим талантам, які тільки починають свою творчу діяльність, тим, які давно працюють в галузі мистецтва.

Були представлені неординарні роботи зовсім юної художниці Олександри Карсім, яка цього року закінчила художню школу, широкий спектр кольорів, різноманітність у техніці виконання робіт розкривають духовний світ дівчинки, яка стає на шлях самопізнання.

Молоді талановиті художники Гліб Гржабовський, Олег Сьомін, Роман Чудновський розкрили перед юними відвідувачами незвичайний, самобутній світ своїх вражень, поділилися мріями, думками. Так, графіка Гліба Гржабовського вразила філософською глибиною тем. А Олег Сьомій представляє дивізіонізм, або понтивізм у живописі. Чудові акварелі та жіночі портрети Романа Чудновського зачаровували неземними образами.

Хочеться окремо відзначити молодіжний клуб сучасного моделювання "Едельвейс". Дівчатка демонструють одяг, який створили самі. Це костюми, розмальовані фарбами і розшиті бісером. Представили картини і панно в цій же техніці. Основні елементи їх моделей запозичені з традиційних костюмів Київської Русі.

Унікальний відділ мистецтв, де не лише зберігається цінна література з цієї галузі, а й грамплатівки, аудіо - та відеокасети, СD-RОМи. Працівники відділу організовують цікаві та змістовні заходи з діячами сучасної української культури. Наприклад, у лютому ц. р. була організована виставка колекції писанок членів Національної спілки майстрів народного мистецтва Зої Сташук та Оксани Білоус. У квітні - до Дня пам'яток історії та культури з переглядом відеофільму "Храми України" відбулася зустріч з Вікторрм Васильовичем Печерським, провідним спеціалістом з питань охорони пам'яток та архітектури Головного управління містобудування Київської міської держадміністрації, кандидатом архітектури. У червні пройшла презентація книги журналістки, члена Спілки письменниківУкраїни Зірки Мензатюк "Наші церкви. Історія. Дива, легенди". Експозиції творів Наталії Чернової (майстрині станкового живопису, члена Спілки художників), Тетяни Капустенко (майстрині живопису, іконописця), Віри Іванівни Кулеби-Баринової (заслуженого діяча мистецтв України, члена Спілки художників України, професора) надали змогу відвідувачам більше взнати про традиційне українське образотворче мистецтво.

Не байдужі працівники бібліотеки і до державної мови. Разом з Управлінням у справах національностей та міграції, Головним управлінням освіти і науки Київської міської держадміністрації, з якими ДБУ співпрацює чотири роки, проводиться київський загальноміський конкурс "Квітни мово, зірнице слова", в якому беруть участь представники різних націй і народностей, члени громадських товариств. Раз на рік, 1-го грудня, в річницю Всенародного референдуму на підтвердження Акту незалежності України відбувається цей мовознавчий турнір знавців української мови та писемності. Конкурсанти читають власні твори, демонструють національний одяг. Мета конкурсу - сприяння патріотичному вихованню молодого покоління, прищеплення любові і поваги до державної мови, українського слова, культурних набутків українського народу та усіх націй і народностей.

Багатогранність роботи працівників бібліотеки допомагає підростаючому поколінню усвідомити своє духовне коріння, встановити громадянські позиції в сучасному українському демократичному суспільстві. Власні думки, переживання людини формуються у середовищі, де існує дух нетлінного творіння предків паралельно із сучасним тендітним світом мистецтва.

ГОПЧАК Н.
"Культура і життя",
2002, №48, с.4

 
         
 
Назад статті
 
Далі статті
 
Останнє поновлення:
05.09.2017 14:22

????? ??????????????????????? ????????

Copyright © 2002-2016. Державна бібліотека України для юнацтва

  Цена 4uth.gov.ua Яндекс цитирования Яндекс.Метрика