Костомаров М.І. – 205 років від дня народження

У розрізі історичного часу багатогранна постать Миколи Івановича Костомарова (1817-1885) – визначного українського інтелектуала, одного з фундаторів Кирило-Мефодіївського брат­ства, речника українства XIX ст. становить незаперечну ціка­вість. Більше того, М. Костомаров є найвизначнішим україн­ським істориком XIX ст.

Загалом постать М. Костомарова вражає багатством духовних обширів і сфер діяльності, незвичайним діапазоном наукових і куль­турних зацікавлень, дивовижною пам’яттю, витонченою інтуї­цією, фантастичною ерудицією, знанням ряду європейських і класичних мов, продуктивністю й результативністю творчої праці тощо.

М. Костомаров як інтелектуал жив і творив у часі й просторі кількох культурних світів – українського та загальнослов’янського. Його неймовірний талант історика-художника був настільки яскравим і оригінальним, що сучасники порівнювали монографії М. Костомарова з романами Вальтера Скотта, історичними студіями Огюста Т’єррі, Франсуа Гізо чи Проспера де Варанта, а також із творами цілої плеяди знаменитих учених і мислителів XIX ст.

У світлі нашої сучасності видається, що тексти М. Костомарова мали б цікавити здебільшого текстологів, джерелознавців, археографів-коментаторів і дослідників-інтерпретаторів його праць, або у крайньому випадку поціновувачів романтизованого літературно-художнього стилю. Та це припущення оманливе, позаяк його історичні студії й до сьогодні друкуються великими накладами, котрі обраховуються сотнями тисяч примірників.

Мабуть, найкращою історичною монографією М. Костомарова є його славетна праця про Богдана Хмельницького, котру і нині складно читати без захвату та хвилювання. Спершу М. Костомаров намагався представити цей яскравий і переломний для України час у вигляді історичної драми чи трагедії, але поступово його творчий проєкт трансформувався у велику тритомну монографію при Хмельниччину та її провідника – Великого Гетьмана. Це була одна з перших історичних монографій на полі української історіографії XIX ст. і найвідоміша студія М. Костомарова, котру він доопрацьовував і переробляв практично протягом усього творчого життя. Видається символічним той факт, що примірник цієї книги його близькі друзі й рідні поклали до труни історика у квітні 1885 р.

Утім нині з перспективи двохсотп’ятилітнього ювілею Миколи Костомарова як ніколи гостро постають нагальні питання вивчення та популяризації його життєвої історії і творчої спадщини, передусім створення фундаментальної інтелектуальної біографії й академічного перевидання праць.

                                                                                                                                             / Валерій Смолій/

 

До 200-річчя М. І. Костомарова : добірка статей // Харківський історіографічний збірник. — 2017. — Вип. 16. — С. 4-190

 

 

 

 

 

 Історіографічні дослідження в Україні [Текст] : доп. та матер. Міжнар. наук. конф.; Київ-Прилуки; 16-17 травня 2017 р. : зб. наук. праць. Вип. 28 : Микола Костомаров і Україна / голова редкол. В.А. Смолій. — Київ : Ін-т історії України НАН України, 2018. — 400 с.

 

 

 

 

Штрихи до біографії Миколи Костомарова та його родини [Текст] // Український історичний журнал. — 2013. — № 6. — С. 186-193.

 

 

 

 

 

Бежнар, Г. П.
 Консолідуюче значення концепту релігійності в контексті історіософських студій М. Костомарова [Текст] / Г. П. Бежнар // Нова парадигма. — 2014. — Вип. 120. — С. 65-74. — Бібліогр. в кінці ст. (11 назв).

 Анотація

 

 

Верстюк, В. В.
М. Костомаров – ідеолог Кирило-Мефодіївського товариства / В.В. Верстюк // Збірник наукових праць молодих вчених Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2020. — Вип.11. — С. 22-24. — Бібліогр. в кінці ст. (16 назв).

 Анотація

 

 

Гандзій, О.
 Шевченко сильно розхвилювався, заплакав і почав обіймати мене й цілувати: Микола Костомаров на засланні проводив сеанси магнетизму [Текст] / О. Гандзій // Країна. — 2017. — № 19. — С. 47-50.

 

 

 

 

Дутко, О. М.
Історія розвитку освіти на українських землях у працях М.І. Костомарова / О.М. Дутко // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. — 2020. — Т.3,Вип.19. — С. 97-99. — Бібліогр. в кінці ст. (4 назви).

 

 

 

 

Задорожна, С.
 “Розумно-праведні душі”: Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров / С. Задорожна // Шевченкознавчі студії. — 2014. — Вип. 17. — С. 205-212. — Бібліогр. в кінці ст. (8 назв).

 Анотація

 

 

Козачок, Я. В.
Панорамність висвітлення національного концепту в публіцистиці Миколи Костомарова [Текст] / Я. В. Козачок // Наукові записки Інституту журналістики [Текст]. — 2014. — Т. 54. — С. 20-27.

 

 

 

 

Костомаров, М. І. (1817-1885).
 Історичні постаті [Текст] / М. І. Костомаров. — Д. : Січ, 2008. — 618с.

 

 

 

 

 

Міхно, О.
Травень 2017-го : 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова (1817-1885), українського історика, письменника, педагога [Текст] / О. Міхно // Справи сімейні. — 2017. — № 5. — С. 30-31.

 

 

 

 

Міщенко, М.
Ліберальні та федералістичні концепти інтелектуальної спадщини Миколи Костомарова [Текст] / М. Міщенко // Історія в рідній школі. — 2017. — № 5. — С. 27-29.

 

 

 

 

 

Осьмак, Ніна.
Мотив кохання в повісті “Кудеяр” Миколи Костомарова [Текст] / Н. Осьмак, С. Дика // Рідний край. — 2014. — № 1. — С.107-109.

 

 

 

 

 

Рожнятовська, О.
 Гордість України. До 200-річчя від дня народження М. Костомарова (1817-1885) / О. Рожнятовська // Дати і події, 2017, перше півріччя. — 2016. — № 1 (9). — С. 121-126. — Бібліогр. в кінці ст.

Анотація

 

 

Фаріон, Ірина.
 Костомаров у битві з Валуєвим: мова чи язик? [Текст] / Ірина Фаріон // Дивослово. — 2017. — № 9. — С. 42-46. — Бібліогр. в кінці ст. (11 назв).

Анотація

 

 

Ясь, О. В.
Багатоликий Микола Костомаров [Текст] / О. В. Ясь ; за ред. В.А. Смолія. — Київ : Либідь, 2018. — 304 с.