Катерина Білокур. До 120-річчя від дня народження

7 грудня виповнюється 120 років від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур, котра своїми полотнами оспівувала дивовижну красу України.

Складно знайти випадок в історії мистецтва, коли бажання стати митцем зустрічає стільки труднощів, скільки довелося подолати Катерині Білокур. Мрія дівчини з простої селянської родини здійснилася не завдяки, а всупереч долі. Майже все життя їй довелося боротися за право малювати, і, незважаючи на це, її картини випромінюють поклоніння і захоплення перед дарами природи. Польові і садові квіти, улюблені художницею, як дзеркало чистої, полум’яної і ніжної душі, відображають погляд на світ зачарованої маленької дівчинки. Навіть у найскрутніші миті мисткиня не відмовилась від свого покликання, невтомно працюючи, породжуючи власний, феноменальний квітковий всесвіт.

Катерина Білокур народилася 7 грудня 1900 р. в селі Богданівка під Києвом в родині селян і ніщо не віщувало їй стати художницею.

Одного разу Катерина взяла однин із зошитів молодшого братика і розмалювала чудовими малюнками. Сподіваючись порадувати батьків, вона розвісила в кімнаті свої казкові картинки. Батько, помітивши таку творчість, спалив їх у грубці. З тих пір батьки не тільки забороняли їй малювати, а карали різками, бажаючи відучити від марного заняття.

«Доля випробовує тих, хто наважився йти до великої мети, але сильних духом не впіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо йдуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва ».

Катерина Білокур

Катерина не провела в школі жодного дня. Читати мисткиня навчилася сама практично за тиждень по Букварику, який дав їй батько. А потім читати улюблені книги дівчині доводилося потайки від матері, яка знаходила все нову роботу для доньки, щоб відвернути її від книг. Відсутність початкової освіти завадила Катерині вчитися у художній школі. У 1920-х вона вирушила до Миргорода вступати до художнього училища, взявши з собою кращі малюнки, але без атестата документи не прийняли.

Популярність Катерині Білокур принесли її квіткові композиції. Мисткиня виписувала кожну квіточку і всі її роботи відрізняються ретельною деталізацією. Над однією картиною майстриня могла працювати рік. Взимку вона писала квіти по пам’яті, зате навесні і влітку вона працювала і в полі, і в саду і навіть могла ходити за 30 км., в сусідній Пирятинський ліс, щоб намалювати конвалії. Відомо, що Катерина Білокур ніколи не зривала квіти. Вона говорила: «Зірвана квітка, як втрачена доля». Можливо, тому її живі букети з півоніями, ромашками, трояндами, мальвами, ліліями мають особливу магію, зачаровуючи глядачів!

Катерина Білокур стала відомою художницею в 40 років, а допоміг випадок. Якось вона почула по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була» у виконанні Оксани Петрусенко.

Чи я в лузі не калина була,

Чи я в лузі не червона була?

Взяли ж мене поламали

І в пучечки пов’язали.

Така доля моя!

Гірка доля моя!

Слова пісні так зачепили мисткиню, що вона написала лист відомій київській співачці. Розповівши про свою особисту драму і мрії, вона вклала малюнок із зображенням калини. Оксана Петрусенко зацікавилася долею талановитої дівчини і показала його своїм знайомим київським художникам. Дуже скоро до Катерини в Богданівку приїхали представники Полтавського будинку творчості. І сталося диво: дивовижні роботи нікому невідомої, але обдарованої художниці відібрали для персональної виставки. Першу виставку її картин провели в Полтаві, а незабаром і в Києві.

Три картини Білокур: «Цар-колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» брали участь в міжнародній виставці в Парижі в 1954 році. Побачивши їх, Пікассо поцікавився їх автором, і коли йому відповіли, що це роботи простої селянської жінки, він сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б говорити про неї весь світ». Мабуть, не тільки Пікассо підкорили картини Білокур, після виставки під час транспортування в СРСР картини були викрадені. І вони до сих пір не знайдені.

Незважаючи на те, що картини  Катерини Білокур купували музеї, постійно проходили її виставки, Катерині було присвоєно звання народної художниці і призначена пенсія, в променях слави вона не купалася. Мисткиня як і раніше жила в старій батьківській хаті, до того ж доглядала за хворою матір’ю, а сама вона вже була хвора на рак. До останнього дня малювала саморобними фарбами і пензлями свої улюблені квіти, адже в душі художниці як і раніше була весна.

Запрошуємо вас до дослідження творчості Катерини Білокур у відділі мистецтв за допомогою книг, представлених у віртуальній книжковій виставці, до 120-річчя від дня народження мисткині.

Білокур, К.
Я буду художником! [Текст] : Документальна оповідь у листах художниці,розвідках М.Кагарлицького / К. Білокур. — Київ : Спалах, 1995. — 368с.

Анотація:

Катерина Білокур (1900 – 1961 рр.) – жінка незвичайна, не од світу цього селянка – художниця, яка все життя присвятила квітам, увічнюючи їх на полотнах, вважаючи їх очима Землі, вінцем краси, своїми дітьми. Наділена унікальним даром бачити і сприймати світ, вона писала квіти, як ніхто до і після неї з сучасних вітчизняних і західноєвропейських майстрів пензля, виявивши в композиціях доста буйної фантазії.

Запропонована книжка – це перше в Україні видання листів художниці, писаних як до працівників офіційних установ, так і до визначних творчих особистостей. Наскрізна ідея листів – подолати найкрутіші бар`єри і стати справжнім художником. Як до цієї святої мети йшла – про все це прочитаєте із щемом у серці.

Разом з розвідками М. Кагарлицького – це документальна оповідь про многотрудний шлях художниці у мистецтво.

Проілюстрована кольоровими репродукціями з кращих робіт К. Білокур, фотографіями, автографами з її листів, ця надзвичайна у книговидавничій справі книжка адресується численним шанувальникам таланту художниці.

 

 

Білокур Катерина очима сучасників. Спогади. Есеї. Розвідки з архіву художниці [Текст] / Упор.М.Кагарлицький. — Київ : Томіріс, 2000. — 432 с. : іл.

 Анотація:

Книжка ” Катерина Білокур очима сучасників” – органічне продовження попередньої – “Катерина Білокур. Я буду художником!” (1995), а разом вони – своєрідний диптих, де художниця самобутньо постає в листах, спогадах сучасників і розвідках автора видань.

У книжці спогадами діляться визначні майстри пензля, різця, слова – М. Дерегус, Т. Яблонська, С. Кириченко, С. Григор`єв, Н. Клейн, І. Гончар, Д. Косарик, І. Білокур… Натхненні есеї присвятили художниці О. Гончар, М. Бажан, Л. Новиченко…

Впадає в очі в цьому, ніби типовому і трохи не типовому, як для жанру мемуаристики, видання те, що заледве не половина спогадів належить односельцям Катерини Білокур – родичам, учетелям, учням, сусідам-загребельцям і взагалі богданівцям.

Окремий розділ книжки присвячений епістолярній спадщині, виявленій у архіві художниці, що понад три десятиліття перебував під сімома замками.

Проілюстрована кольоровими репродукціями з робіт К. Білокур, чорно-білими фотографіями, ця неординарна у книговидавничій справі книжка адресується численним шанувальникам таланту  геніальної художниці.

 

Білокур Катерина: мистецтво та образ крізь призму часу [Текст] : наук. зб. за матер. наук.-практ. конф. до 110-річчя від дня народження К. Білокур / [редкол.: А.Ф. Вялець (голова) та ін.]. — Київ : Адеф-Україна, 2012. — 220 с.

Анотація:

Збірник уміщує 16 статей 15 авторів із провідних музейних, науково-дослідних та освітніх закладів України. Розглядаються: творчість К.В. Білокур у контексті українського і європейського мистецтва XX століття, приклади відтворення образу К. Білокур у музичному, образотворчому, театральному та кіномистецтві, шляхи популяризації творчого доробку художниці. У книзі 63 чорно-білих та 15 кольорових ілюстрацій.

Для науковців, музейників, художників, викладачів і студентів навчальних закладів і всіх зацікавлених творчістю народного художника України Катерини Білокур.

 

 

Білокур Катерина [Текст] / [вступ. сл. О. Гончара; стат. та впоряд. В. Нагая]. — Київ : Мистецтво, 1975. — 70 с. — Укр., рос. та англ. мовами.

Анотація:

Дочка України, Катерина Білокур привернула загальну увагу до своїх полотен, вразивши найвибагливіших знавців та поцінувачів яскравою самобутністю, поетичною силою своїх творів. Вона мовби розповідала світові, який талановитий її народ, як глибоко розвинуте в ньому естетичне почуття, яка сприйнятлива його душа до всього прекрасного в житті.

Твори Катерини Білокур назавжди ввійшли в золотий фонд української культури. Вони з тих багатств, що їх Україна вносить до скарбниці мистецтва світового.

 

 

Білокур Катерина [Текст] : Фотокнига. — Київ : Спалах, 2001. — 126 с.

Анотація:

Ім’я К. Білокур – народної художниці України, геніальної особистості, однієї з визначних постатей XX століття, яка в своїх чудових полотнах втілила невмирущу красу живописної української природи, її неосяжні степові далі, щедрі дарунки родючої землі і розмаїття квітів – символ радості, щастя і духовного життя народу, – назавжди залишиться в історії українського мистецтва.

Видання ознайомить читачів із творчістю мисткині, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, – в Музеї-садибі К. Білокур у с. Богданівка, Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін.

Адресується численним шанувальникам таланту художниці, широкому загалові читачів.

 

 

Топська, Н.
Зачарована квітами. [Білокур К.] [Текст] / Н. Топська. — Київ : Книжкова база “Альфа”, 2017. — 64 с.

Анотація:

Книга розповідає про життя видатної художниці Катерини Білокур, котра своїми полотнами виспівала дивовижну красу України. Її доля не скупилася на випробування. Маючи від народження самобутній талант, майстриня була змушена все життя відстоювати своє право малювати, долати непрості обставини та тяжкий побут, терпіти людський осуд і переживати неприйняття рідних. Утім навіть у найскрутніші миті не відмовилася від свого покликання, невтомно працюючи, породжуючи власний, феноменальний квітковий всесвіт.

Видання адресоване дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.

Видання адресоване дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.

 

 

Музей українського народного декоративного мистецтва [Текст] : [альбом : До 110-ї річниці заснуваня колекції Музею українського народного декоративного мистецтва / упоряд. Л.С. Білоус та ін.]. — Київ : Мистецтво, 2009. — 352с. — Укр., англ. мовами.

 Анотація:

В альбомі представлено всі види народного декоративного мистецтва різних регіонів України – килимарство, ткацтво, вишивку, кераміку, вибійку, скло, фарфор, фаянс, народний іконопис та інші з колекції музею, що становить понад 77 творів XV – початку XXI ст. Серед раритетів музейного зібрання – дерев`яний різьблений хрест у срібній оправі 1576 р., глиняні кахлі XV – XVIII ст., козацькі люльки та порохівниці XVIII – XIX ст. тощо. В альбомі репрезентовано також творчість Катерини Білокур і Марії Примаченко. 2009 рік ЮНЕСКО оголосив роком Марії Примаченко з нагоди 100 – річчя від дня її народження.

Розраховано на мистецтвознавців, музеєзнавців, істориків, широке коло читачів, усіх, хто цікавиться культурною спадщиною України.

 

 

Лаврик, О. В.
Тисяча цікавих фактів про Україну [Текст] / О. В. Лаврик. — Харків : Аргумент-принт : Віват, 2015. — 256 с. — (Корисна книга).

Анотація:

У цій книжці зібрано кілька сотень цікавих фактів про все, що стосується України. Культура, історія, археологія, географія, побут, природа, персони – усе це та багато іншого пропонується до уваги допитливого читача. Видання стане в нагоді і учням, і студентам, і тим, хто просто небайдужий до України.

 

 

Мельник, В. М.
Український декоративний розпис на уроках образотворчого мистецтва [Образотворчий матеріал] : посіб. для вчит., учн., студ. / В. М. Мельник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — 64с.

Анотація:

Навчальний посібник “Декоративний розпис на уроках образотворчого мистецтва” адресується студентам художньо-графічних і художньо-педагогічних факультетів вищих навчальних закладів, учням і вчителям загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій художнього спрямування, керівникам позашкільних дитячих художніх закладів для поглибленого вивчення українського декоративного розпису та живопису.

У посібнику подано вправи на виконання простих елементів розпису і складних завершених композицій.

Посібник не передбачає обов’язкове репродукування певних композицій, а заохочує до формування індивідуального стилю малювання. У посібнику подано інформацію про багатьох визначних майстрів декоративного розпису та живопису, найцікавіші сторінки творчості та репродукції їхніх творів.

 

 

Шаров, І. Ф.
Художники України: 100 видатних імен [Текст] / І. Ф. Шаров, А. В. Толстоухов. — Київ : АртЕк, 2007. — 480с.

 Анотація:

Книга Ігоря Шарова та Анатолія Толстоухова “Художники України: 100 видатних імен” продовжує розпочату 1999 року серію, яка стала популярною серед читачів.

Автори пропонують ознайомитися з біографіями та творчостю відомих українських художників XIX – XX століть, роботи яких правомірно вважаються національним надбанням України.

Книга розрахована на широке коло читачів.

 

 

Кульчицька, О. М.
Цікаві шкільні свята [Текст] : Навчальний посібник / О. М. Кульчицька. — Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. — 176с.

Анотація:

Посібник містить розробки сценаріїв шкільних, родинних свят, конкурсів, вечорів, які цікаво й оригінально розкривають основні теми виховної роботи.

Для вчителів, організаторів виховної роботи та студентів педагогічних навчальних закладів.