Інновації в обслуговуванні бібліотек України для юнацтва, молоді

ЗА МАТЕРІАЛАМИ Х ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Катерина Тишкевич,
завідувачка науково-методичного відділу
Державної бібліотеки України для юнацтва
e-mail:nmv@4uth.gov.ua

     Новітні суспільні тенденції актуалізують необхідність створення гнучкої та динамічної бібліотечної системи – як світової, так і національної, здатної до сталого розвитку і спрямованої на надання широкого спектра послуг користувачам.

Отже, бібліотечні фахівці мають чітко орієнтуватися у різноманітних і змінних загальнонаціональних і локальних суспільних потребах, прогнозувати та запроваджувати такі напрями і моделі діяльності бібліотек, які б суттєво вплинули на підвищення якості життя громади й окремого індивідуума. Саме з урахуванням цього завдання та потреб професійної спільноти у нових знаннях і вироблення нових концептів бібліотек України для юнацтва, молоді реалізує стратегічний напрям, присвячений впровадженню інноваційних моделей діяльності бібліотек.

Х школу професійної майстерності вітальним словом відкрила заступник директора з науково-методичної роботи ДБУ для юнацтва Тетяна Сопова, яка наголосила на консолідації молодих працівників бібліотек для юнацтва, де майданчиком для ефективних міжособистісних комунікацій є саме Школа професійної майстерності.
Захід проходить щорічно, враховуючи зміни щодо термінів та бази проведення. У 2021 р. базою стала Житомирська обласна бібліотека для юнацтва.

Основною метою Школи є консолідувати та професійно збагатити молодих фахівців бібліотечної галузі, стимулювати їхню інноваційну діяльності та забезпечити трансляцію позитивного досвіду молодих фахівців, підготувати їх для вирішення завдань щодо якісного обслуговування користувачів бібліотек. Тетяна Павлівна наголосила на впровадженні в дію Закону України «Про основні засади молодіжної політики» від 27.04.2021 в якому є позиції, які повністю збігаються з основними засадничими положеннями бібліотек України для юнацтва – створення умов для самореалізації та розвитку молоді; підвищення рівня самостійності та конкурентоспроможності; забезпечення активної позиції в суспільному житті. Т. Сопова акцентувала увагу на роботі Українського молодіжного фонду, який надає гранти молодіжним та дитячим громадським об’єднанням, іншим суб’єктам молодіжної роботи до яких можуть долучитися і фахівці юнацьких бібліотек.

Людмила Гуменна, заступниця начальника управління культури, молоді та спорту, начальник відділу молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Житомирської ОДА у виступі наголосила, що саме поєднання досвіду, креативу та ентузіазму молодого покоління може дати потужний результат.
Діджиталізація всіх сфер життєдіяльності внесли корективи і ми маємо це враховувати. З метою заохочення відвідування молоді бібліотек було запроваджено відкриття молодіжних просторів та хабів на базі книгозбірень. Слід навести приклад Бердичівської міської територіальної громади, як саме у Житомирській області використовується приміщення бібліотек – Молодіжний центр «М–Формація». Зразковий простір та позитивний досвід для наслідування. Згідно з опитуванням, яке проводилося в області щодо дозвілля молоді зазначалося, що не вистачає простору для спілкування, тому необхідно використовувати бази бібліотек для надання молоді можливості для реалізації власних потреб. Отже, запрошуємо всі бібліотеки області до співпраці задля творення загальної справи – підтримка молодого покоління, під загальним гаслом – У єдності сила!

З вітальним словом виступила директорка Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва Олена Люблянська, яка привітала з професійними свята, так як бібліотекарі є також провідниками української мови та культури, тому що ми наповнюємо простір якісною українською продукцією бібліотечними засобами. Школа дасть можливість розширити професійні обрії,почути та поділитися досвідом. До навчання долучаться також представники різних бібліотек області та молодіжних центрів. Запрошуємо вас на гостини до юнацької бібліотеки. Олена Люблянська та Надія Нужда, завідувачка відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю Житомирської ОБЮ запропонували переглянути відеоекскурсію, під час якої презентували успішні проєкти бібліотеки, яку проводила екстравагантна екскурсовод Афанасіївна.

О. Люблянська представила юнацьку бібліотеку, яка позиціонує себе як відкритий доступ для задоволення потреб та самореалізації молоді. Основні напрями роботи бібліотеки, переставлені на різноманітних ресурсах, зокрема: оновлений сайт, сторінка на Фейсбук, Інстаграм, Ютуб. На інтернет-ресурсах можна ознайомитися із методичною та бібліографічною продукцією, зокрема репрезентовано видавничі матеріали за поточний рік (наприклад, ювілейні видання, біобібліографічні видання, рекомендаційні списки, плакати тощо, які є повно-текстово представлені на сайті: http://ylibrary.zt.ua/vydavnycha-diialnist2021.html).

Один із традиційних напрямів, яким займається бібліотека – це зустрічі з письменниками, а також з представниками Спілки письменників Житомирщини. Навіть карантинні обмеження не стали у заваді щодо популяризації книги та митців, наприклад, зустріч з поетесою Людмилою Суворовою; онлайн-зустріч з директором видавництва «Веселка» та багато інших цікавих та підначальних заходів.

Слід виокремити заходи щодо інформаційної підтримки ЄС – бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні, де був присутній посол ЄС, голова представництва Європейського союзу в Україні, було започатковано проєкт «Книжкові куточки з літературою про Європейський союз», які розіслані по бібліотеках для дітей і юнацтва Житомирської області.

Одним із пріоритетних напрямів на сьогодні є медіаграмотність, саме тому бібліографи розробили та підготували тренінги із зазначеного напряму для підвищення медіаграмотності молоді: «Цензура та самоцензура», «Джинса», «Викриття фейків», «Що таке медіа» тощо. Крім того, бібліотекарі залучають до співпраці фахівців з медіа, таким прикладом є майстерклас Сергія Штурхецького, науковця, громадського діяча, медіатренера «Поширення фейків у соцмережах – наслідки та методи протидії».

Слід підкреслити, що фахівці бібліотеки беруть активну участь у навчанні «Молодіжний працівник – нові можливості длянавчання бібліотекарів» за підтримки Міністерства молоді та спорту.

Упродовж останніх чотирьох років бібліотека впроваджує ініціативу – Обласна патріотична акція «Синьо-жовтень» до Дня захисників та захисниць України та Дня українського козацтва. Починання підхопили й інші бібліотеки області, які протягом жовтня проводили різноманітні заходи (акції,презентації, марафон-подяка).

До 150-річчя від дні народження Лесі Українки бібліотечні працівники підготували низку заходів та видавничих проєктів, наприклад, відео на вірші – плейлист «Леся надихає».

З метою популяризації читання на Фейсбук сторонці розміщено огляди книг від бібліотекарів та читачів юнацької, де опубліковано 405 рекомендацій різноманітних книжок у відео та текстовому форматі.

Низка заходів проходила під хештегами, наприклад,#привітЮнацька, #арткарантин, що проходили для досягнення мети – надання послуг та задоволення потреб користувачам бібліотеки під час карантинних обмежень та інші ініціативи.

Цьогоріч провели обласний конкурс творчих робіт «Книга мого формату», якому запропоновано дві номінації: «Моя книга року» та «Книга в кадрі», де перше місце посіла – Валерія Костюченко: https://www.youtube.com/watch?v=EHjt63e0Am4.

Працівниками бібліотек проведено та запроваджено значну кількість ініціатив та акцій, що присвячені різним напрямам життєдіяльності користувачів бібліотеки, культурно-дозвіллєва діяльність та відпочинок, квести, книжкові-пікніки, а також благодійні акції для малозахищених верст населення, зокрема дітей. Співпраця з Житомирською спеціальною школою-інтернатом No 2, відбувається засобами різних заходів, зустрічей, за волонтерської ініціативи у бібліотеці почала функціонувати Школа жестової мови в юнацькій.

І на сам кінець, найуспішніший проєкт бібліотеки це колектив Житомирської обласної бібліотеки для юнацтва – #юнацька_любить_вас!

Про читання і промоції кампанії «Читомо» та можливості для бібліотек, надала інформацію Оксана Хмельовська, керівниця відділу літературної та книжкової справи Мистецького арсеналу, кураторка програм із професійного розвитку, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проєкту «Читомо». Наразі заснування цього медіа було покликане тим, що на той період часу майже не було схожих проєктів. Кожного року додаються та провадяться нові грані, наприклад, стартувала вітрина новинок на сайті, де розміщено всі новинки, які будуть представлені видавцями на Книжковому Арсеналі або на Бук-Форумі. З новинками можна ознайомитися на сайті «Читомо» з анотацією, бібліографічним описом, можливо навіть з цитатою. Ця опція буде у нагоді й бібліотекарям.

З 2016 р. були ініційовані перші спецпроєкти, наприклад з Гете-інститутом та Чеським центром у Києві. За підтримки Українського культурного фонду було проведено масштабне соціологічне дослідження (2018), основної метою було дізнатися, яких письменників читають українці, виявити розріз тауподобання читацької авдиторії. Дослідження виявили, що нам необхідно боротися за читача всіма методами і засобами, зокрема бібліотечними.

У 2020 р. «Читомо» вийшли на видавничий ринок із ініціативою «Купуй у малих», задля підтримки малих видавництв. Ми маємо підтримувати видавничий сектор різними соціальними проєктами та ініціативами.

Від пандемії постраждали не лише малі видавництва, а й сайти, які пишуть про літературу, роблять літературні огляди. Ми робимо акценти на матеріали, які не втрачають актуальність, започатковують тренди й сприяють конструктивним змінам у галузі. Саме тому ми перебуваємо у епіцентрі книжкового та літературного життя – від ініціативи малих міст до найбільших фестивалів країни. Наші цінності – свобода, синергія, долання кордонів, сміливість, якість, бо любимо смак і стиль у текстах.

Щоденне відвідування сайту від 3500 до 8000 осіб, авдиторія поділяється на: читачів, які люблять читати та купують книжки та професіоналів, які створюють екосистему навколо книжки.

«Читомо» спільно з Української бібліотечною асоціацією впровадили спецпроєкт «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги», повну інформацію розміщено на нашому сайті. Крім того, розміщуємо на сайті проблемні статті з бібліотечної справи, інноваційні сервіси бібліотек, впровадження, резонансні події, масштабні події, а також події у календарі як можливості.

Одна з ініціатив це – онлайн трансляція заходів з Книжкового арсеналу у бібліотеці (лекції Ю. Андруховича, О. Забужко та інших видатних митців сучасності), до яких долучилося 35 бібліотек України. Оксана Хмельовська закликала всі юнацькі та молодіжні бібліотеки до активної співпраці, які із задоволенням підтримає «Читомо» всіма можливими засобами.

Юлія Мельник, завідувачка відділу «Інклюзивний читальний зал» Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича, розкрила питання щодо інтеграції дітей та молоді з особливими освітніми потребами в умовах бібліотечного обслуговування. Інклюзивну читальну залу, створено в рамках реалізації проєкту LEAR «Інтернет для читачів публічних бібліотек», в якій продемонстровано апаратні засоби для користувачів з порушеннями зору та незрячих: портативний збільшувач, тифломагнітола, дисплей Брайля, Kason, а також програмні засоби, які дають можливість в 32 рази збільшувати зображення монітору.

Один з проєктів «Вітамінки радості», розважально-терапевтичні заняття з дітьми онкогематологічного відділення ЖОДКЛ, яка проходить за ініціативи співробітників бібліотеки та за підтримки Української біржі благодійності, у нас є можливість купувати необхідні матеріали та організовувати заняття.

Наша бібліотека обслуговує різні категорії користувачів, і кожен знайде для себе заняття відповідно до потреб, наприклад, ігротека з бібліотекою (використання батьками казкотерпії у взаємодії з дітьми, які мають особливі потреби); артмайстерня (арттерапевтичні заняття з дітьми, які виховуються в незрячих та слабозорих родинах).

Один з унікальних проєктів на сьогодні в Україні є – Артмайстерня (арттерапевтичні заняття з дітьми з особливими освітніми потребами), що стартував навесні, який виявився позитивним досвідом спілкування батьків з дітьми з особливими освітніми потребами.

З 2015 р. бібліотека комплектується літературою шрифтом Брайля, має до 100 примірників на рік, що дає можливість у незрячих родинах читати книжки. Багато інших ініціатив щодо групових занять дітей з багатодітних та кризових родин, користувачі з особливими потребами, напрацювання життєвих навиків у соціокультурному просторі.

Ганна Богайчук, головна бібліотекарка відділу читальної зали Житомирської ОБЮ, у виступі продемонструвала урок жестової мови як перший крок до спілкування. Жестовою мовою спілкуються люди з порушенням слуху (нечуюча, слабочуюча та пізньоглухі). З 8 вересня 2021 р. відновила роботу Школа жестової мови, викладач курсу Сергій Загоруйко, основні завдання навчання привернути увага до нечуючих людей задля привернення уваги до проблеми порушення слуху в Україні.

Інна Куліш, куратор молодіжного центру «М-Формація» публічної бібліотеки з філіями Бердичівської міської ТГ, охарактеризувала основні ініціативи та провадження центру, такі як: Вулична акція «Горобинка» (вікторини, майстер-класи, виставки книг); розважальні програми (До Дня Державного Прапора, розважальні програми на центральній площі тощо); Грінзони (відпочинок на природі); співпраця з навчальними закладами (тренінги, тематичні свята, профорієнтаційна робота); вуличні акції (вікторини, подаруночки до нового року; тематичні інформаційні листи); квести, в яких беруть активну участь бібліотекарі; екскурсії містом; екологічні акції; таборування; флешмоб до Дня Незалежності України. Ми відіграємо не аби яку роль у культурно-освітньому житті громади, що підтверджено нашим досвідом щодо впровадження різних заходів ініційованих бібліотекою.

Катерина Тишкевич, завідувачка науково-методичного відділу Державної бібліотеки України для юнацтва у виступі виокремила та наголосила на актуальності онлайн-сервісів бібліотек України для юнацтва, молоді. Новітні суспільні тенденції актуалізують необхідність створення гнучкої та динамічної бібліотечної системи – як світової, так і національної, здатної до сталого розвитку і спрямованої на надання широкого спектра послуг користувачам. Бібліотечні фахівці, які працюють з молоддю мають чітко орієнтуватися у різноманітних і змінних загально-національних і локальних суспільних потребах, прогнозувати та запроваджувати такі напрями і моделі діяльності бібліотек, які б суттєво вплинули на підвищення якості життя громади й окремого індивідуума. Саме з урахуванням цього завдання та потреб професійної спільноти у нових знаннях і вироблення нових концептів бібліотек України для юнацтва, молоді реалізує стратегічний напрям, присвячений впровадженню інноваційних онлайн-моделей діяльності бібліотек.

Вивченню онлайн-сервісів як засобу надання інтернет-послуг, присвячено значну кількість публікацій, а також досліджуються питання використання онлайн-сервісів для бібліотечної роботи. У світі відкритого доступу і бібліотеки знаходять свою нішу, стають необхідними у вирішенні важливих завдань. Бібліотеки є надійним джерелом для отримання достовірної інформації. Через це, їхня діяльність продовжує відігравати ключову роль в освітньо-культурному процесі.

Про підготовлену продукцію, діапазон перспектив функціонування бібліотек, стратегічне планування, нові інформаційні технології, використання електронних мережевих ресурсів варто розповідати, рекламувати. Цільова аудиторія та інші соціальні групи населення повинні знати про діяльність бібліотек, що дасть можливість збільшити кількість бажаючих взяти участь в обміні інформацією.

Сергій Романович, експерт з місцевого самоврядування та розвитку ТГ у виступі «Реформування бібліотек на рівні територіальних громад», зазначив, що, на жаль, з 2015 р. сфера культури та бібліотеки залишилися поза увагою місцевою влади. Він поділився досвідом співпраці з бібліотеками та баченням щодо реформування бібліотек, їхньої ролі і місця у громаді. Світ змінюється і цьому контексті слід зрозуміти, як саме має змінюватися регіональна бібліотека, з новими повноваженнями, новими викликами, новими технологіями тощо. Якщо говорити про обласні бібліотеки, то вони мають формувати політики ТГ та впливати на свідомість спільноти, співпрацювати з депутатами та іншими представниками громади для лобіювання інтересів на рівні ТГ. Успіх бібліотек залежить не лише від матеріального забезпечення, а й від уміння бібліотекарів використовувати сучасні технічні засоби. На жаль, сьогодні багатьом сільським бібліотекарям не вистачає креативності, умінь щодо задоволення потреб користувачів громад. Висновок: влада не помічає бібліотеки тому, що бібіотекарі ні в який спосіб не заявляють про себе, не лобіюють особисті інтереси.

На запитання Т. Сопової, чому у громадах порушується закон щодо закриття бібліотек, на яке не дає згоди Міністерство культури та інформаційної політики, С. Романович, зазначив, що дискусія має бути в іншому аспекті: є запитання до Міністерства, в який спосіб воно вливає на підтримку бібліотек, які конкурси, навчання, гранти було проведено, який зміст тих навчань, що змінилося, які знання здобули бібліотекарі. Необхідно продумати кроки щодо поліпшення становища сільських бібліотек щоб вони стали цікавими центрами для мешканців ТГ. Один із шляхів поліпшення фінансового становища бібліотек – залучення додаткових коштів засобами міжнародних технічних проєктів. Світ змінився і це потрібно усвідомлювати, що написання проєктів – одна із навичок, якою має оволодіти бібліотекар.

Олександр Кириленко, кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу лінгвістичного забезпечення інформаційно-пошукових систем Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, охарактеризував інформаційні сервіси для професійної діяльності бібліотекарів та тезаурус, які розміщені на сайті НБУ ім. Ярослава Мудрого. Основними напрямами діяльності новоствореного відділу є підтримка інформаційно-пошукового тезаурусу та новий напрям – формування авторитетних файлів та надання консультацій іншим бібліотекам. Виокремив та розкрив сутність таких сервісів, як: Українська бібліотечна енциклопедія (https://nlu.org.ua/), де вміщено інформацію про ДБУ для юнацтва; Культура України: електронна бібліотека (https://elib.nlu.org.ua/), запропонував бібліотекам України для юнацтва, надавити матеріали для розміщення на даному ресурсі; Бібліотечному фахівцю (http://profy.nlu.org.ua/); база даних «Авторитетні файли», на ресурсі представлено заклади культури, зокрема бібліотеки. Інформаційно-пошуковий тезаурус, який постійно оновлюються та поповнюється новими надходженнями, що отримує бібліотека, буде корисним для формування баз даних та поповнення інформаційним продуктом.

Валентина Гринько, головний бібліотекар відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара зазначила у виступі «Як зміцнити свій інформаційний імунітет», що саме медіаграмотність на сьогодні є актуальним аспектом щодо формування критичного мислення у молоді. Велика кількість інформаційних потоків, які слідобробляти та вміти вичленувати необхідну інформацію. Критичне мислення – це обмірковані та незалежні рішенні, тому необхідно вміти формувати, аналізувати, перевіряти на достовірність інформацію, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, здатність виробляти власну позицію та бачення. Ці навички потрібно виробляти. На прикладі продемонстрованого відео дійшли висновку, що інформацію подано у пропагандистських цілях, використано маніпулятивні технології: створення ілюзії громадської думки; залякування на основі людської емоції – це страху за дітей; нагнітання засобами тривожною музикою та темним кольором; використання наче достовірних фактів у періодичній пресі, але представлено різні роки, різні газети, а також ілюстративного матеріалу, який не стосується теми сюжету; підміна понять; заклик до дії – знищити, зупинити загрозу. На справді, це був навчальний фільм, який створено у Швеції для навчання дітей медіаграмотності у школах. Тому необхідно підкреслили, якщо у вас викликає певні емоції сюжет, тоді зупиніться, дайте час собі подумати, перевірити факти, перш ніж поширювати ту чи іншу інформацію; приймати безпечну дистанцію від медіа, адже на сьогодні медіаграмотність – це безпека держави.

Катерина Романенко, керівниця освітньої агенції KUBpsychology, психологиня, конфліктолог, виокремила деякі аспекти щодо комунікації в команді, дала певні характеристики спілкування в колективі, якщо навіть у відділі 2-3 людини. Отже, комунікація в команді – це процес спілкування з певною метою. Для комунікації використовуються різноманітні навички спілкування, які необхідно постійно удосконалювати (спілкування в команді, ораторське мистецтво тощо).

К. Романенко на основі запропонованої вправи, як працювати в команді бібліотек, що заважає плідній роботі, запропонувала певні шляхи подолання труднощів комунікації в колективі. Отже, для того щоб працювати у команді необхідно, розуміти та знайти точки дотику.

Наталія Кривда, доктор філософських наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. У виступі «Герої чи команди: постгероїчне лідерство в ХХІ ст.», запропонувала слухачам визначитися із лідерами думок в Україні та переглянути світове дослідження цінностей «Хто в країні викликає найбільші довіру» (http://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2020/11/WVS_UA_2020_report_WEB.pdf), яке було проведено в Україні 1996 та 2011 рр. (на жаль, у 2014 р. Україна не брала участь), тобто на сьогодні: на першому місці – Збройні сили України, на другому – релігійні організації, на третьому – волонтерські і громадські організації. Таке розумінні має сприяти новому розумінню лідерства ХХІ ст.

Н. Кривда, охарактеризувала основні еволюційні етапи лідерства та запиналася на тенденціях постгероїчного лідерства 2021…, виокремила, шо ми маємо рефлексувати над своїм досвідом та переосмислювати його. Спікерка, розкрила основні складові лідерського циклу – я-лідер для себе/для інших, досвід та переосмислення досвіду лідерства, теорії/навчання – дії для змін.

Лідерський цикл важливий, щоб зрозуміти, де мизнаходимося, що ми мусимо робити по відношенню до себе (в організаціях/компаніях) і, власне, що мусимо робити із власним життям. Згідно з теорією особистих якостей, спікерка наголосила, що саме наявність особистих універсальних якостей (доброчесність,

доброзичливість, емоційна сабільність) людини збільшую шанси стати визнаним лідером. Крім того, є соціальні потреби успішного лідера, що мають значення для лідерства: досягнення; влада; приналежність. Відповідно до теоретичного дослідження Даніеля Гоулмена (2014) – від 80 до 90 % компетенцій ефективних керівників/лідерів фактично засновані на емоційному інтелекті. Професор охарактеризувала теоретичне підґрунтя поведінкових теорії та розкрила сутність досліджень й основні тенденції лідерського потенціалу.

Н. Кривда, наголосила, що постгероїчне лідерство 2021 – колективна і розподілена, спрямована в усіх напрямах діяльність; соціальний процес, що відбувається в людській взаємодії, що концентрується на взаєминах (не ієрархічних методах), органічному дизайні, залученості й спільному, колективному навчанні. Також відзначила, що саме бібліотекарі на передньому краї в боротьбі за людяність/людство, як писав академік Ліхачов, згинуть бібліотеки, згине людство, тому плекаємо любов до книги, до писаного слова.

Вікторія Кравчина, провідний бібліотекар відділу інформаційних технологій та електронних ресурсів Вінницької обласної бібліотеки для юнацтва. У виступі «Особистість молодого бібліотекаря – лідерство в ХХІ столітті» охарактеризувала базові технічні компетентності, якими має володіти бібліотекар: будова комп’ютера апаратне забезпечення та конфігурації), інструмент роботи з інформацію (швидка адаптація), робота з документами (створення, редагування, презентація), безпека в Інтернеті та медіаграмотність (захист персональних даних), соціальні мережі (як інструмент адвокації культурного закладу), візуалізація (бренд та дизайн). Враховуючи лідерські якості молоді, слід констатувати, що ваш бренд, за визначенням Стіва Форбса – це найважливіша інвестиція, яку ви можете здійснити у своєму бізнесі, у закладі в якому працюєте. Новий характер бібліотечної роботи залежить від свідомості бібліотекаря, його мотивацій та стимулів, креативності та особистих якостей. Підвищення статусу бібліотеки залежить від працівників, від поширення засобами соціальних мереж інформації, що є корисною для користувачів. Потрібно відкривати нові горизонти та використовувати можливості надані технологічними інноваціями.

 Надія Нужда, завідувачка відділу маркетингу та зв’язків з громадськістю Житомирської ОБЮ у виступі «Бібліотека онлайн. Можливості соціальної мережі Фейсбук» зазначила, що на сьогодні бібліотеки, як й інше організації працюють у новому режимі, тобто пандемія коронавірусна хвороба (COVID-19) видозмінила надання інформаційної підтримки користувачам бібліотек, тобто засобами онлайн-трансляцій. Бібліотекарі намагаються залучити користувачів до івентів. Н. Нужда надала декілька порад, як організувати онлайн-трансляції, що потрібно враховувати при веденні стріму (місце, освітлення, встановлення смартфона на штатив, робити тестовий ефір, афішу про захід, запросити помічника, зберігати режим тиші, використовувати інструменти Фейсбуку для ведення трансляції). Це один параметр ведення онлайн-трансляції – тема заходу, до якого необхідно підготувати сценарій, а також продуманий образ ведучого. Крім того, під час ефіру ми популяризуємо книжки з полиць бібліотеки, радимо учасникам, що прочитати за темою заходу. На початку стріму використовуйте загальні вітання, до прикладу, Вітаємо! Раді знову зустрічі! Під час трансляції дивіться в об’єктив та мотивуйте користувачів до спілкування (наприклад, розповідь про книжку, яку читали); говоріть простими реченнями, уникаючи складних термінів та визначень. Після закінчення ефіру необхідно відповісти на коментарі, а також переглянути трансляцію, задля уникнення подальших помилок. Наостанок, тримайте поставу та частіше посміхайтеся своїм глядачам!

У виступі Тетяни Сопової, було окреслено основні тенденції та заходи щодо планово-звітного періоду (2021–2022) бібліотек України для юнацтва, молоді. Було зазначено, що звіти необхідно подати до обласних управлінь культури та ДБУ для юнацтва, задля проведення аналізу робити мережі юнацьких бібліотек та отримання фінансових ресурсів з метою подальшого розвитку молодіжної структури.

Стосовно планування Т. Сопова, наголосила на основних принципах побудови плану на 2022 р., виокремила деякі заходи, зокрема:

• навчання фахівців відділів мистецтв обласних бібліотек для юнацтва, молоді «Бібліотечний формат мистецтва» (м. Київ, ДБУ для юнацтва, 4–8 квітня);
• VІ Всеукраїнський молодіжний бібліокараван «Читай, юність!» (м. Луцьк, Волинська ОБЮ, 14–15 червня);
• Всеукраїнський круглий стіл «Національно-патріотичні ідеї молоді. Державні символи України» (м. Київ, ДБУ для юнацтва, 19 серпня);
• ХVI Всеукраїнська школа керівника «Бібліотеки для юнацтва: можливості та реалії» (м. Тернопіль, Тернопільська ОБМ, 22 вересня);
• ХІ Школа професійної майстерності «Молодий професіонал бібліотеки для юнацтва» (м. Херсон, Херсонська ОБЮ ім. Б. Лавреньова, 20–21 жовтня);
• Всеукраїнське соціологічне опитування «Світ ловив мене, та не впіймав…»: до 300-річчя з дня народження Г. С. Сковороди;
• Всеукраїнське соціологічне дослідження «PROF визначення молоді».

У плануванні слід врахувати, що на загальнодержавному рівні відзначатиметься 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди, видатного українського філософа, просвітителя, поета, педагога (Постанова Верховної Ради України No 973–IX від 4.11.2020 р.).

Окрім того, Молодіжною столицею України у 2022 р. визначено м. Острог.
Видавничу діяльність ДБУ для юнацтва спрямовано на підготовку та випуск видавничої продукції, зокрема:

• Бібліосвіт : інформ. вісн. Вип. 1 (81) – 4 (84);
• Тека методиста. Вип. 7 : метод. матеріали;
• Видавнича діяльність Державної та обласних бібліотек України для юнацтва, молоді : бібліогр. покажч. Вип. 22;
• Маршрутами книжкових столиць світу : бібліогр. путівник. – (Подорожуючи країнами світу);
• Гетьман «обох сторін Дніпра» Іван Самойлович : бібліогр. покажч. – (Гетьмани України);
• Життя у стилі ЕКО : бібліогр. покажч.;
• Нематеріальна культурна спадщина України : бібліогр. покажч. Вип. 3;
• Прекрасне існує вічно, воно не виникає, не зникає, не збільшується, не меншає …». Мистецтво театру та кіно : бібліогр. покажч.;
• Калейдоскоп знаменних дат на 2023 р. : інформ.-бібліогр. матеріали.

Доцільно у плануванні продовжувати розробку та впровадження культурно-мистецьких заходів відносно Десятиліття української мови (2018–2027) проголошеного Президентом України у 2018 р. (Указ Президента України No156/2018 від 31.05.2018 р.).

Отже, перспективи розвитку на основі стратегічного планування визначено, будемо вдосконалюватися та позитивно сприймати реальність, яка характеризує наше майбутнє.

За результатами проведеного навчання з підсумковими доповідями виступили Т. Сопова та О. Люблянська та подякували спікерам, молодим фахівцям бібліотек, що гідно представили свої заклади. О. Люблянська, охарактеризувала основні тенденції та шляхи вдосконалення Школи молодого фахівця, закликала команди спеціалістів гуртуватися навколо пріоритетної стратегії бібліотек, якою спільна мета. Т. Сопова, зауважила, що майже 80 учасників з усієї України брали участь у X школі професійної майстерності. Кожен учасник отримав корисну інформацію, зокрема, позитивно вразили виступи молодих фахівців, які поділилися власним досвідом та здобутками на бібліотечній ниві. Спікерка закликала юнацькі бібліотеки об’єднуватися в соціальних мережах (засобами мобільних додатків), не боятися
залишити зону комфорту, заради неймовірних та виняткових трансформацій.