Увійти
Друзі бібліотеки
Великий український філософ, просвітитель-гуманіст, поет, педагог Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині в козачому селі Чорнухи, колишнього Лубенського полку (нині Лохвицький район). Батьки Г. Сковороди належали до малоземельних селян-козаків. На майбутнього філософа незабутнє враження справили чудові рідні краєвиди, народні звичаї і традиції, пісні й думи лірників. Дитинство і юнацькі роки Г. Сковороди пройшли серед людей, які не знали кріпостного права, залишили глибокий слід в його свідомості і вплинули на формування його волелюбного і незалежного характеру. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії , в якій навчався з перервами майже 10 років (хоча вищої освіти так і не скінчив). З 1742 р. до 1744 р. його як соліста академічного хору, забрали до Петербурга у придворну співацьку капелу де, окрім життєвого досвіду, Григорій Савич здобув ще і додаткову музичну освіту. Наприкінці серпня 1744 разом з почетом імператриці Єлизавети прибув до Києва. Тут з капели звільнився, отримавши чин “придворного уставника”, що означав дворянство з титулуванням “ваше благородіє”. 1745–1750 у складі “Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору” побував в Угорщині, Словаччині, Австрії. Після повернення з-за кордону Сковорода майже два десятки років був педагогом: спершу викладав у Переяславському колегіумі, потім служив гувернером, нарешті – працював у Харківському колегіумі. Для Григорія Сковороди і його праці в Харківському колегіумі склалися несприятливі обставини. Нерозуміння, обмови, доноси, інтриги отруювали йому життя, гальмували розвиток його творчості, і він залишив цю роботу у 1764 році. Переїхав у Київ на деякий час, а потім повернувся до Харкова, де йому знов запропонували викладацьку роботу в колегіумі, і з цією метою він склав підручник етики.
Викладаючи в колегіумі, Сковорода проводив окремі заняття зі своїм учнем М.Ковалинським, який незабаром після смерті вчителя став першим біографом видатного українського філософа-просвітителя.
У квітні 1769 року Г. Сковороду звільнили з роботи у колегіумі. Це було останнє офіційне місце роботи вченого–філософа й педагога. Відтоді останні 25 років свого життя він стає мандрівним філософом, без сталого місця проживання і без постійної роботи.
Лівобережжя України, Приазов`я, Воронежчина, Курщина , Орловщина, села, міста і містечка цих країв – місця перебування «мандрівного університету» України, де він жив, навчав, творив, користуючись великою популярністю й прихильністю всіх верств населення.
Саме на цей період життя припадає розквіт його творчості. Свої філософські трактати і діалоги писав химерною сумішшю церковнослов’янської, української та російської мов, байки – руською книжною мовою, пісні – українською. За життя не надрукував жодного твору. Рішучий поворот, який у розумінні теології і філософії здійснив Сковорода, полягав у відмові від традиційних претензій філософів на створення загальної картини світу, в зосередженні філософської думки навколо питання, що таке щастя і чи може його досягти кожен.
Останні роки свого життя Г. Сковорода тяжко хворів, але здійснив подорож до свого давнього друга Михайла Ковалинського, та подарував йому частину своїх рукописів.
Помер Г.Сковорода на світанку у неділю 9 листопада 1794р. у селі Іванівка ( нині Сковородинівка Золочівського району на Харківщині) в маєтку знайомого поміщика А. Ковалевського. Перед смертю він заповів поховати його біля гаю і зробити на могилі напис: «Світ ловив мене, та не спіймав», що й було виконано.
6 травня 2022 р. російські окупанти обстріляли село Сковородинівка, де знаходився музей Г.Сковороди.
Знищена будівля 18 сторіччя, ії доведеться відновлювати повністю. Найцінніші експонати колекції вдалося врятувати, їх перемістили заздалегідь в безпечне місце.
Знищення музею Сковороди – це свідома ідеологічна акція.
Україна переможе і відбудує все, що знищили рашисти. Нові покоління українців будуть приходити до музею, щоб пізнавати ідеї мудрості , душевної краси великого УКРАЇНЦЯ .
Наш перворозум: Григорій Сковорода на портреті і в житті [Текст] : Фотокнига / Авт.-упор. В. Стадниченко. — Київ : Спалах, 2004. — 176с.
ISBN 966-512-176-6
Портрети Великих Державників [Текст] : Григорій Сковорода (1722-1794) // Українське Державотворення. — 2020. — Вип. 5. — С. 57.
Алексеєнко, А. Сковородинівське розуміння реалізації людиною “турботи про себе” й сучасність [Текст] / А. Алексеєнко // Новий Колегіум. — 2019. — № 2. — С. 67-72. — Бібліогр. в кінці ст. (3 назви)
Бова, Віта. Позачасовість та позапросторовість ідеї “сродності” Григорія Сковороди у соціоосвітньому просторі [Текст] / В. Бова // Рідна школа. — 2015. — № 11-12. — С. 68-71.
Ваврик, П. Короткий аналіз шляхів пізнання за Григорієм Сковородою [Текст] / П. Ваврик // Академический Летописец. — 2019. — № 1 (24). — С. 44-47.
Вовкочин, Людмила Юріївна. Актуальність ідей Григорія Сковороди щодо сімейного виховання у концепції нової української школи [Текст] / Вовкочин Людмила Юріївна, Захаренко Сергій Олександрович // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки. — 2020. — Вип. 3. — С. 169-175.
Григорчук, Юлія. Афористика Григорія Сковороди і Віри Вовк: діалоги текстів [Текст] / Юлія Григорчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. — 2020. — Вип.1 (43). — С. 343-347. — Бібліогр. в кінці ст. (10 назв).
Грицай, Л. Григорій Сковорода – сучасний автостопер [Текст] / Л. Грицай, Я. Грицай // Українська мова і література в школах України. — 2018. — № 9. — С. 24-28. — Бібліогр.: с.28 (4 назв.)
Захаренко, С. О. Постать вчителя у поглядах Г.С.Сковороди [Текст] / С. О. Захаренко, М. Є. Макадзеба // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. — 2016. — № 4. — С. 36-39.
Кутова, Н. Мельник. Т. Співець української душі (до 285-ї річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди) [Текст] : бібліогр. покажч. / Н. Мельник. Т. Кутова ; ред. С. Чачко, В. Кучерява. — Київ : Державна бібліотека України для юнацтва, 2008. — 32 с
Линник, М. М. Світ символів Григорія Сковороди у збірці “Сад божественних пісень” / М. М. Линник // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. — 2018. — Т. 1. — С. 14-19. — Бібліогр. в кінці ст. (13 назв).
Матюхіна, О. А. Вплив козацького етосу на філософію Г. Сковороди [Текст] / О. А. Матюхіна // Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. — 2014. — Вип. 2. — С. 43-47. — Сер. Філософія. Культурологія.
Меркулов, М. Античні образи у творах українських письменників барокової доби (На матеріалі віршів Григорія Сковороди та Феофана Прокоповича) [Текст] / М. Меркулов // Слово і Час. — 2016. — № 6. — С. 56-62. — Бібліогр. в кінці ст. (5 назв)
Петренко-Цеунова, О. І. Небесний град і земне місто у творчості Григорія Сковороди / О. І. Петренко-Цеунова // Наукові записки НаУКМА. Літературознавство. — 2019. — Т. 2. — С. 30-35. — Бібліогр. в кінці ст. (23 назви).
Попович, М. Григорій Сковорода: філософія свободи [Текст] / М. Попович. — 2-е вид. — Київ : Майстерня Білецьких, 2008. — 256с.
ISBN 966-96625-3-8
Головною метою пропонованого дослідження є вивчення творів Сковороди у філософському і культурному контексті. Автор намагався врахувати всі відсилання до минулої традиції та наступних трансформацій, усі зв’язки з тими ідейними рухами і тенденціями, які були Сковороді найближчими. Це вимагало ретельного врахування обставин його життєвого і творчого шляху так само, як і культурних поворотів загальноєвропейського і цивілізаційного масштабів. Автор підкреслює значення повороту у філософському осмисленні людського буття, який започаткував Сковорода.
Савенко, О. Великодні вірші Григорія Сковороди [Текст] / О. Савенко // Дивослово. — 2019. — № 11. — С. 56-58. — Бібліогр. в кінці ст. (4 назви).
На прикладі деяких віршів зі збірки “Сад божественних пісень” розкрито художнє осмислення Григорієм Сковородою однієї з головних подій в історії християнства – Воскресіння Христового.
Скоробагата, Н. І. Григорій Сковорода як символ мудрості української землі : Огляд життя і творчості. 9 клас / Н. І. Скоробагата // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2020. — № 31-33 (611-613). — С. 41-45
Стадниченко, В. Я. Садівник щастя: Сковорода як дзеркало України [Текст] : нариси, дослідження, спогади, поезії, світлини / В. Я. Стадниченко ; вступ. ст. Л.І. Андрієвського. — Київ : Криниця, 2012. — 496 с. — На авантит.: 1722-2012: 290-та річниця народження Г. Сковороди
ISBN 966-2434-01-9
Стратій, Ярослава. Твори Григорія Сковороди німецькою [Текст] / Я. Стратій, С. Йосипенко // Філософська думка. — 2014. — № 6. — С. 90-93.
Ушкалов, Л. Григорій Сковорода від А до Я [Текст] / Л. Ушкалов ; графічне опрац. Л. Стецькович, В. Стецькович. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. — 71 с.
ISBN 617-679-263-5
Перед вами довгоочікуване продовження серії абеток-енциклопедій призначених для читання всією родиною. На цей раз книга присвячена видатному українському філософу і педагогу Григорію Сковороді. Отримавши чудову освіту, Григорій Сковорода, проте обрав для себе досить не типове життя. Завдяки своїм досягненням він міг домогтися неймовірного кар’єрного зростання і високих постів, але замість цього вибрав подорожі та самотність. Перебираючись з місця на місце, займаючись філософією і викладанням, він відчував себе щасливою людиною. У цій книзі розповідається про життєві та філософські принципи, якими він керувався і які викладав у своїх численних працях. Розповідається в книзі також про його роль у якості вчителя, зокрема про те, як він навчав своїх вихованців. Про все це та багато іншого написав літературознавець Леонід Ушкалов, який досліджував життєвий і творчий шлях Григорія Сковороди протягом багатьох років.
Філіпчук, Г. Дух сковородинства в нашому часі [Текст] / Г. Філіпчук // Буковинський журнал. — 2018. — № 1 (107). — С. 106-122
Шевчук, В. О. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима [Текст] : розмисли / В. О. Шевчук. — Київ : Пульсари, 2008. — 528с. — (Українці у світовій цивілізації). — На авантит.: З нагоди 285-річчя від дня народж. великого укр. просвітителя, філософа і поета Г. Сковороди.
Шреєр-Ткаченко, О. Я. Григорій Сковорода – музикант [Текст] / О. Я. Шреєр-Ткаченко. — Київ : Музична Україна, 1972. — 93 с
Творчість і діяльність видатного українського філософа-просвітителя, письменника-гуманіста, поета і музиканта Григорія Савича Сковороди була важливим етапом у розвитку української світової художньої пісні другої половини ХVІІІ ст.
