Самоназва представників людського виду на нашій планеті – «Homo Sapiens», тобто «Людина розумна». Розумність, вочевидь, для нас така важлива, що її аж винесли у титульний рядок. Чим же є людський інтелект? Даром небес? Еволюційним набутком? Природженою характеристикою? А чи інтелект залежить від життєвих обставин та культурного середовища? 

Результати міжнародного дослідження щодо чинників учнівської успішності (Programme for International Student Assessment ), яке проводилося  Організацією економічного співробітництва та розвитку, засвідчують, що «відмінників» від «невстигаючих» відрізнять не кращі підручники чи наявність репетиторів, а багатший  позашкільний естетичний та соціальний досвід. Так, вони частіше відвідують видовищні розваги (виставки, концерти, фестивалі), у їх родинах є спільні хороші звички – читати, подорожувати, волонтерити, відзначати родинні свята. Такі сім’ї мають, переважно, кореневу (гранд-покоління/батьки/онуки), а не нуклеарну (батьки/діти) структуру. Таким чином, успіхи дитини в школі безпосередньо залежать від позашкільних досвіду та дозвілля. Або ж іще одна кореляція: аналітичний інтелект спирається на інші, досі ігноровані, типи інтелекту – соціальний, емоційний, естетичний, візуальний, лінгвістичний. 

На лекції ми поговоримо про таке:

• як вивчення іноземних мов впливає на показник контролю поведінки у дітей та запобігає чи відтерміновує вікову деменцію; 
• що таке конвергентне та дивергентне мислення; 
• які види інтелекту знижуються з віком, а які навпаки зростають; 
• чому оточуюча краса посилює ментальне благополуччя

Лариса Осадча – культурологиня, докторантка НАКККіМ, кандидатка філософських наук, магістр політології, лекторка. Закінчила філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Має широке коло наукових інтересів, але насамперед досліджує прояви сучасної культури: культурну й комунікативну пам’ять, соціокультурну модернізацію, сучасні субкультури та культурну політику.