Запрошуємо до поетичної  подорожі в позахмар’я  Олени Татьянченко.

Поетична збірка «Позахмар’я» побачила світ під час повномасштабної війни. Коли ще Київ був порожнім, тихим і темним, коли на вулицях практично не було людей і машин, зате всюди стояли барикади і протитанкові їжаки. Її авторка – Олена Татьянченко, зараз живе в Києві, але сама із Донецька, тому війна болить їй особливо.

Так про книгу говорить сама Олена у передмові:

«Вірші про війну, яка для мене почалася навесні 2014. Тепер вона всюди, вся Україна б’ється за свою свободу, свою Перемогу. Я писала ці вірші для того, щоб стати голосом тих, хто не може розповісти свою історію. Вже ніколи не зможе. Голосом зруйнованих міст, випаленої землі, загиблих людей. Щоб весь світ знав, бачив, чув, пам’ятав про Україну охоплену війною. Країну, яка не здається. Край героїчних людей.»

На додачу до поетичної та професійної діяльності, Олена Татьянченко є громадською діячкою, засновницею розмовного клубу української мови «Українські посиденьки». Ця ініціатива допомогла сотням людей і підтримала їх у переході на українську мову.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений ДБУ для юнацтва (@lib4uth)

Олена Татьянченко – українка, якій вдалося поєднати в собі, здавалось би, найбільш різноманітні таланти. Вона – українська поетеса, підприємиця, керівник власної ІТ-студії, засновниця волонтерського проекту, поліглот та чудовий оратор.
Олена народилася у Харкові, довгий час жила та навчалася у Донецьку. Згодом переїхала до Америки, де здобула бізнес-освіту і пропрацювала кілька років. Але попри всі перспективи, вона повернулася до України, до Києва, адже бажає, щоб її рідна країна була успішною та прогресивною.
Олена – з тих, хто не чекає, поки зміниться світ та люди навколо, а своєю самовідданою, волонтерською працею наближає краще майбутнє.
У 2014 році вона створила перший в Україні розмовний клуб української мови – «Українські посиденьки». Зараз клуб об’єднує чимало свідомих людей, які розуміють важливість та основоположну роль української мови для майбутнього нашої Батьківщини.
Напевне, через таку багатогранну особистість та значний життєвий досвід Олени, її поезія – чуттєва та глибока, вона торкається найпотаємніших струн людської душі. Вірші Олена пише також лише українською мовою. Її поетичні читання завжди збирають чимало поціновувачів, які з захопленням слідкують за творчістю поетеси.
У квітні 2022 року видала збірку поезій «Позахмар’я», багато із яких про війну і наше життя у війні. Олена виступала у різних містах України, часто проводить зустрічі з військовими, в тому числі пораненими у госпіталях, передає частку коштів з продажу книги на ЗСУ. Її вірші були відібрані для проекту «Буремні вірші» та професійно озвучені. Нещодавно у Києві та Борисполі відбулося кілька виставок з її поезіями.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений ДБУ для юнацтва (@lib4uth)

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений ДБУ для юнацтва (@lib4uth)