14/06

Ефективність навчання фахівців відділів мистецтв

БІБЛІОТЕЧНИЙ ФОРМАТ МИСТЕЦТВА: ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ ФАХІВЦІВ ВІДДІЛІВ МИСТЕЦТВ ОБЛАСНИХ БІБЛІОТЕК УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА/МОЛОДІ
(соціологічне опитування)

Наталія Паянок,
провідна бібліотекарка науково-методичного відділу
Державної бібліотеки України для юнацтва

У аналітичному огляді наведено ставлення фахівців відділів мистецтв обласних бібліотек України для юнацтва/молоді щодо проведеного Державною бібліотекою України для юнацтва та Національною академією керівних кадрів культури і мистецтв навчання стосовно якісного та кількісного контенту лекційного
матеріалу.

Інформація базується на даних соціологічного опитування. У матеріалі вміщено аналіз анкет як методу отримання інформації. З метою моніторингу думки слухачів навчання, здійснено цілеспрямоване та спеціально організоване опитування щодо
освітніх заходів, спрямованих на забезпечення інформаційно-пізнавальних, культурно-освітніх, науково-дослідних та дозвіллєвих запитів фахівців бібліотек України для юнацтва/молоді. Задоволення запитів шляхом організації різноманітних бібліотечних процесів, методів, засобів та їхньої реалізації, пов’язаної із плануванням та створенням мистецьких проєктів у бібліотеці або за її межами.

Державна бібліотека України для юнацтва здійснила онлайнопитування слухачів навчання “Бібліотечний формат мистецтва” для визначення ефективності проведення заходу. У навчанні взяли участь 31 представниця від бібліотек України для юнацтва, котрі працюють з юнацтвом та молоддю. 54,2 % фахівців оцінили
навчання найвищим балом «10», 33,3 % спеціалістів поставили «9», 12,5 % респондентів – «8» (Діаграма 1)

Фахівці відділів мистецтв поділились професійними враженнями щодо організації та висвітлення важливих питань навчання, зокрема відзначили (Діаграма 2):

  • організовано професійний підбір лекторів та озвучених тем;
  • розкрито питання ефективного використання маркетингових комунікацій у бібліотечному просторі;
  • цінність обміну досвідом успішних проєктів колег;
  • кваліфіковані рекомендації щодо використання поданого лекційного матеріалу.

На запитання «Що Вас найбільше зацікавило з досвіду українських та закордонних колег?» респонденти зазначили (Діаграма 3):

  • реклама та маркетингові комунікації в мистецтві;
  • сучасні культурні практики у закордонних бібліотеках;
  • бібліотечний брендинг;
  • використання ресурсів з музичного мистецтва у бібліотеці;
  • мистецтво каліграфії;
  • проєкти з арттерапії.

Слухачі зазначили, що саме використовуватимуть у своїх  практиках деякі аспекти лекційного матеріалу (Діаграма 4):

  • брендування, рекламу бібліотеки та книг;
  • дизайн та оформлення афіш, плакатів, оголошень;
  • презентації мистецьких проєктів;
  • ресурси музичного мистецтва.

Під час онлайн навчання, як зазначають респонденти, виникли власні ідеї, котрі вони мають бажання впроваджувати у своїх бібліотеках: використання можливостей Вікіпедії для розвитку власних фондів, наповнення його україномовним контентом з питань мистецтва, краєзнавства; запровадження інтегрованих мистецьких проєктів; креативне оформлення презентацій, афіш
заходів; створення “Книги пам’яті громади”; виготовлення власної рекламної продукції; розширення надання різноманітних послуг внутрішньо переміщеним особам.

Натхненні професійно цікавим онлайн-навчанням, респонденти висловили побажання про подальшу співпрацю наразі в онлайн-форматі. Також учасники заходу відзначили, що хотіли б поспілкуватися з представниками видавництв, які спеціалізуються на виданні книг мистецького спрямування; запросити на навчання
мистецтвознавців з питань сучасного цифрового мистецтва; збільшити час щодо практичного обміну мистецьким досвідом колег.

Отже, фахівці відділів мистецтв відзначили відмінний рівень організації навчання та професійне наповнення заходу. Окрім цього, слухачі навчання запропонували при організації наступних фахових навчань спеціалістів відділів мистецтв бібліотек, що обслуговують юнацтво/молодь, висвітлити інформацію про новинки світових
мистецьких напрямів та доробки сучасних митців.