27/06

Досвід роботи розмовного клубу «Говоримо українською»

Досвід
роботи розмовного клубу «Говоримо українською»
за сезон 2022-2023 рр.

        З жовтня 2022 р. до червня 2023 р. при ДБУ для юнацтва працював клуб «Говоримо українською» (другий набір). У групі за цей період перебувало 17 осіб. Членами клубу стали переселенці з Мариуполя, Луганська, Харкова, а також волонтери осередку «Сила молоді» та  працівники бібліотеки. Модератором клубу виступив методист відділу зв’язків з громадськістю, культуролог Сергій Килимистий.

Заняття клубу в бібліотеці

Головною технологією опановування української мови в клубі стало створення україномовного середовища спілкування, де частина членів клубу були носіями мови, частина – «суржикозалежними», частина – суто російськомовними. Таким чином використовувався принцип поетапного занурення в україномовне середовище, в якому кожен учасник процесу виконував свою роль.

Набуття розмовних навичок доповнювалось читанням україномовної літератури. Модератор підготував список творів українських авторів, починаючи з класиків І. Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки… і закінчуючи сучасними авторами Ліною Костенко, Василем Шклярем, Юрієм Віннічуком, Володимиром Лисом, Сергієм Жаданом, Максом Кідруком та іншими. Відомо, що читаючи, людина, окрім отримання інформації, розширює свій словниковий запас, що конче потрібно для формулювання і висловлювання своїх думок.

І все ж основою методу занурення є спілкування. Кожна зустріч мала дві мовні форми: монолог і діалог. Як правило, модератор пропонував зробити повідомлення за темою одному з членів клубу, в інших випадках брав на себе інформаційний блок зустрічі (монолог) з подальшим обговоренням теми (діалог). Важливо, щоб кожен «клубник» мав можливість висловитись з приводу проблематики обговорення.

Основою тематики зустрічей були наука і культура України: література, мистецтво, архітектура, історія, краєзнавство, музеєзнавство тощо. Були і прикладні заняття на засвоєння комунікативних навичок на кшталт «Інтерв’ю», «Побутові діалоги», «Ділове спілкування», «Щасливий випадок», рольові ігри на розвиток мови.

В історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського

За 8 місяців було проведено більше 30 зустрічей (раз на тиждень), які відбувались переважно в межах бібліотеки. Декілька зустрічей пройшли на базах інших закладів культури: парку «Феофанія», музеїв Михайла Грушевського, Максима Рильського і Миколи Лисенка, Виставкового центру України.

Результатом застосування методу повільного входження стало суттєве підвищення рівня володіння розмовною українською, а також формування найважливішого ефекту – ефекту «відчуття мови», коли людина розуміє, що під час висловлювання у процесі обговорення певної теми на думку не приходить потрібне українське слово і його слід замінити іншим або декількома. Таким чином, ми навчились обходити мовні тупики або ступори. Цей ефект дозволив членам клубу виправляти не лише свої помилки, а й помилки інших.

В парку Феофанія

В процесі поглиблення рівня спілкування виявився ще один позитивний момент – рекреаційний. Люди перезнайомились, потоваришували між собою, більшість почали розкриватись з неочікуваного боку. Наприклад, одна волонтерка запропонувала робити в кінці кожної зустрічі розминку з системи вправ «Цигун», інші розкрились як знавці літератури, мистецтва, як мандрівники Україною. Оскільки ми свідомо не виносили на обговорення важкі для психіки теми, в клубі сформувалась позитивна аура, що мотивувало людей приходити в клуб ще і ще. Відтак, несподівано для модератора клуб перетворився в «психотерапевтичний осередок», а сам модератор – в психолога.

Слід зазначити, що онлайн зустрічі (з першою групою у нас були саме такі) суттєво поступаються за ефективністю живому (офлайн) спілкуванню. Емоції мають значення. Саме вони найсуттєвіше впливають на створення позитивної аури, саме вони спонукають різних людей до духовного зближення і саме вони стають одним з мотиваційних чинників опановування  розмовною українською мовою.

Найвищим рівнем творчої емоційності зустрічей могла б стати постановка вистави. Ця ідея була запропонована деякими членами групи. Не всі з «клубників» її підтримали, а її ініціатори не горіли бажанням брати участь в підготовці до постановчого процесу (сценарна розробка). Тому вона на даному етапі залишається у статусі нереалізованої пропозиції.

Окрім того, поєднання розмовного клубу і театру вплинуло б на структуру і зміст самого клубу. Постановка навіть одноактної вистави на хвилин 40 – 50 потребувала б суттєвих витрат часу а, відтак, і втрати інтересу до зустрічей в клубі інтровертів і людей з менш вираженими, ніж у інших, артистичними здібностями. Оптимальним варіантом було б створення двох, або декількох окремих комунікативних локацій: розмовного, літературного, краєзнавчого клубів і театру, який би відвідували окремі творчі представники усіх цих клубів.

Щоб уникнути певної контроверсійності ситуації в середині одного розмовного клубу, слід, як завжди, шукати «золоту серединку». Вона вбачається в анімаційній технології бліц-театру. Він заснований на повній або частковій рольовій імпровізації на задану тему. Повна імпровізація, це коли модератором пропонуються обставини, наприклад, «комунальна квартира», без будь-яких допоміжних текстів, в яких повинні імпровізувати актори. Часткова імпровізація простіша для акторів-аматорів, оскільки вона передбачає вже готову текстову зав’язку, або частково розписані ситуативні діалоги (напр. «Торг на базарі», «Діалог різномовних туристів», «Діалог квітки з шершнем», тощо).

Якщо бліц-театр сподобається, надалі можна його розширювати і поглиблювати. Але це плани вже на третій сезон роботи клубу, який повинен відкритися у вересні.

А поки-що можемо узагальнити восьмимісячний досвід роботи клубу «Говоримо українською».

  • Загальний висновок: оскільки попит на оволодіння розмовною українською різко збільшився, кожна бібліотека за можливості може організувати подібний розмовний клуб, таким чином частково його задовольнивши.
  • Функціонування при бібліотеці подібного клубу дозволить збільшити кількість активних читачів в даній книгозбірні.
  • Технологія поступового занурення в мовне середовище вкупі з паралельним читанням відповідної літератури, це лише один з засобів опанування мовою. Їх може бути багато.
  • Мовний клуб виконує не лише лінгвістичну, а й низку соціокультурних функцій: рекреаційну, культурно-дозвіллєву, комунікативну, пізнавальну, виховну і багато інших.
  • Сьогодні найважливішими завданням розмовного клубу при бібліотеці стає подолання наслідків довготривалої русифікації українського народу, посилення патріотичних почуттів і впевненості в досягненні Перемоги над агресором.