Доброта та милосердя – два крила

Часом з нашими рідними стається щось таке, чого не мусило статися. Щось болісне і трагічне. І світ ураз змінюється – в ньому стає похмуро, прохолодно, самотньо, розгублено. Таке трапилося з Маріанною після того, як одного дня її старший брат втратив здатність говорити. Щоб раз і назавжди здолати трагічне, потрібно не боятися – поговорити про нього з рідними, прожити його разом і повернути в родину затишок і радість. А все найтепліше, найважливіше, найдорожче – те, що миттєво зникає: голоси, погляди, дотики – може зберегти пам’ять. Читайте повість відомого норвезького письменника Клауса Гаґерупа «Золота вежа» в перекладі українською Галини Кирпи. А про прихований дар трагічного в житті розповідає читачам казкотерапевт Катерина Єгорушкіна.

Роман сучасного американського письменника про зворушливе кохання двох студентів. Олівер нащадок багатого сімейства, а Дженіфер — дочка бідного італійського емігранта. Спочатку Дженніфер відносилася до роману, як до легкого флірту. Але згодом любов повністю захоплює їх обох. Батьки хлопця намагаються всіляко перешкодити їхнім стосункам, тому Олівер вирішує припинити спілкування з ними. Він одружується на Дженніфер. Молоді щасливі разом, хоча й дуже обмежені в коштах: дівчина змушена працювати, а Олівер — продовжує навчання. Несподівано з’ясовується, що Дженніфер хвора на лейкемію і жити їй залишається кілька місяців…

Роман “Маленькі жінки” можна без перебільшення назвати одним із найвідоміших творів американської літератури для юнацтва. Втім, цю книжку може читати малий і дорослий, юний і зрілий. Четверо сестер Мег, Джо, Бет та Емі — справжні маленькі жінки. Дівчата народилися у небагатій, але дуже дружній сім’ї. Вони готують їжу, працюють, допомагають в домашніх справах, очікуючи на батькове повернення з війни. “Маленькі жінки” – зворушлива, місцями сумна, а іноді з гумором історія про те, до чого потрібно прагнути і у що вірити. Це розповідь про благородство, відданість і справжню любов.

Іноді буває, що в душі шкребуть сусідські коти, і весь світ ніби стає проти тебе. Навіть найдорожчі й найближчі люди відвертаються і зраджують саме тоді, коли найгарячіше потрібні. І в одну мить те, що бачилося абсолютно цінним, втрачає сенс і починає здаватися фікцією, оманливим маревом. А тиск жорстоких обставин різко розмежовує життя на те, що було «до…», і те, що відбувається «після…». Юному героєві цієї повісті випало пройти через круті випробування, але вони не зламали його. Якийсь час Олесеві навіть щастило — мама була справжнім другом. Спілкування з нею давало впевненість у собі й стишувало конфлікти з батьком. Так тривало недовго. Хвороба матері та непорозуміння з батьком виштовхали його на вулицю. Він опиняється на дні жорстокого світу людей. Ще недавно «домашній» Олесь здружується з бездомним однолітком і відкриває для себе його світ. Разом вони потрапляють у дуже драматичні ситуації і, хоч як не було складно, вибираються звідти. На вулиці його по-своєму вчить чужа підступність. Тут він здобуває досвід виживання, розраховуючи тільки на власні сили. Ну і трішки на ангела-охоронця…

Книга написана у формі 12 листів десятирічного хлопчика Оскара, невиліковно хворого на рак. Він відчуває, що хіміотерапія не принесла полегшення і йому залишилося жити не довго. Він відчуває себе покинутим батьками. На противагу до батьків з ним розмовляє у лікарні рожева пані про життя і смерть. Щоби прийняти жахливу правду вона спонукає Оскара викласти свої думки у вигляді листів до Бога. Крім того він має собі уявити, що кожен прожитий день є десятиріччям. Хоча Оскару важко повірити в Бога, він проте йде на цей експеримент і таким чином проживає все своє життя. У 12-и листах до Бога він розповідає про свою юність, перше кохання, подружнє життя, кризу середнього віку, старість і підготування до смерті.

Здавалося, що нічого не може здивувати Патрицію Гардинер, яка все своє життя провела на острові Принца Едуарда, на улюбленій фермі Срібний Гай, серед дорогих їй людей, де час, здавалося, зупинився. Однак…коли на Пет, як називали її близькі, зрушилася лавина несподіваних подій – народження молодшої сестри, боротьба з хворобою, втрата близької подруги і перше кохання, – характер дівчини піддається серйозному випробуванню.

“Є у людині дещо таке, що не скориться більшості, – це її совість”. Цей роман буде однаково цікавий дітям, підліткам та дорослим. Книга відрізняється тією яскравістю подій, яка буває тільки в дитинстві. Вона поєднує в собі захопливі пригоди в найкращих традиціях Марка Твена та Астрід Ліндгрен, моторошну таємницю будинку з привидом, як у готичних романах, гострі соціальні проблеми, питання виховування дітей та вірності собі. “Майже всі люди хороші, Скауте, коли їх нарешті зрозумієш.” – саме цей посил автора дозволяє внести книгу в нашу добірку. Маленьке сонне містечко 30-х років ХХ сторіччя. Сковане традиціями, упередженнями та лінощами. В ньому, як у дзеркалі, відображаються всі складнощі та події переламної епохи. Все, що втілювало дух американського Півдня, має відійти в минуле та поступитися місцем новим цінностям і правилам, новому ритму життя. Проте деякі речі напрочуд живучі. Скільки коштуватиме прогрес містечку? А окремо кожному з жителів?

Оповідання “Останній листок” змушує замислитися над речами, набагато важливішими за просте буденне життя з його повсякденними турботами. Ми кожного дня витрачаємо певний час на боротьбу з тими чи іншими проблемами, тому не завжди є можливість замислитися над сенсом життя, над тими речами, які повинен усвідомити кожен, – дружба, любов, доброта, людяність, гуманність. Дружба… Дві дівчини займаються живописом, прагнуть досягти успіху в нелегкому ремеслі. Так сталося, що допомоги чекати нема від кого. Але, на щастя ,вони стали одна для одної справжніми подругами. Хоча, на жаль, у житті іноді стається так, що людина, яку ти вважаєш другом, дізнавшись про твої проблеми, намагається відійти від допомоги. Це дуже прикро, але в наш час це не рідкість. “Останній листок” – чудове оповідання. Воно вчить нас, що чужих проблем не буває, а доброта і здатність співчувати – то наші чесноти.

Це єдина історія в жанрі наукової фантастики, автор якої був двічі нагороджений спочатку за розповідь, а потім за роман з однією і тою же назвою, героєм, сюжетом. Тридцятитрирічний Чарлі Гордон – розумово відсталий. При цьому у нього є робота, друзі і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь в небезпечному науковому експерименті в надії стати розумним … Ця фантастична історія має вражаючу психологічну силу і змушує задуматися над загальнолюдськими питаннями моральності: чи маємо ми право ставити один над одним експерименти, до яких наслідків це може призвести і яку ціну ми готові заплатити за те, щоб стати “найрозумнішим”?

Автор книжки розповідає про «справжнє» життя підлітків без комп’ютера. Саме таке влаштували батьки Владика, головного героя цієї книжки, відправивши його на канікули до родичів у село. «У заслання. На каторгу. Без Інтернета й комп’ютера». – так думає Владик. Проте він навіть не сподівався, що його життя так круто зміниться: він матиме справжніх і надійних друзів, а не віртуальних, стане активним членом команди, відповідальним, готовим допомогти. Перший, з ким познайомився Владик, був Віктор на прізвище Квітка, якого всі називали Квітиком. Він був «на власному транспорті». Але Владик не одразу навіть збагнув це і «йому було незручно й шкода до сліз, що ось цей хлопець, із яким так легко й просто говорити про все на світі, прикутий до крісла якоюсь невідомою хворобою. Це здавалося жахливо несправедливим». Квітик з дитинства хворів на ДЦП. Але намагався ні в чому не відставати від хлопців. Його друзями були: «геніальний винахідник» Мирчик, спортсмен Бодя, малий Андрійко, нерозлучні друзі Сір і Сашко, а тепер і Владик, який став Славком. Квітик вчився краще за всіх, але ніколи не задавався і допомагав іншим. «Коли грали в футбол, був арбітром, і плавав, і в водяного квача грав, взагалі був душею компанії». Хлопець пам’ятав настанову лікаря – не жаліти себе і тренуватися до сьомого поту. А коли побачив по телевізору передачу про те, що такі як він діти виліковувалися катаючись на конях, найбільшою мрією Квітика стало також навчитися ходити. Про це він розповів Мирчику, який «до всього підходить по-науковому». Хлопець і в район з’їздив, і знайшов різну інформацію та спеціальний фільм про цю іпотерапію. І компанія друзів таємно від дорослих почала справжнє лікування Квітика. І кінь для цього підходящий знайшовся – спокійний довгожитель Михайло Іванович. Чи ж вдасться хлопцям допомогти другові?

Гадаєте, лепрекони — лише міфічні ірландські персонажі? А от і ні! Це жваві українські підлітки, які взувають до гімназії зелені черевики і називають себе спільнотою лепреконів. «Лепреконка» Наталя отримує листа від друга дитинства Антіна, і з нього довідується, що геть нічого не знає про людину, яка ще кілька років тому видавалася зрозумілою і найближчою. Друзі-лепрекони потерпають від діставучих вчителів, які ні сі­ло ні впало можуть заборонити учням весну, від надмірної чи, навпаки, недостатньої батьківської уваги, від застарілих соціальних стереотипів. А ще — шукають себе, закохуються, хвилюються одне за одного й завжди готові прийти на допомогу і дати відсіч проблемам. Адже дружба — їхній найбільший скарб.

Одного морозного дня взимку 1975-го афганський хлопчик Амір стає свідком жахливого вчинку. Ця подія назавжди змінює і його власне життя, і долю його близького приятеля Гассана. Та річ не лише в побаченому, а й у тому, що Амір не втрутився, нічого не зробив, лишився стояти осторонь. Боягузтво, ба навіть відступництво, буде переслідувати його протягом життя спершу в Афганістані, потім в Америці, аж доки Амір набереться мужності, кине виклик усім своїм внутрішнім демонам і знайде «спосіб знову стати хорошим». «Ловець повітряних зміїв» — дебютний роман афгано-американського автора Халеда Госсейні, який побачив світ 2003-го і згодом два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times, а 2007-го за його мотивами було знято однойменний фільм.

Знайомтеся, це – Майя. У Майї цілих дві мами, які її люблять, але ця книга не тільки про неї! Ця книга про цілий клас Майї, з яким вона буде рада вас познайомити. Наприклад, з Соломією та Софійкою, які з’явилися у батьків завдяки науці, Раїса, чиїй сім’ї довелося переїхати з Криму, або Кирилом, який живе з опікуном. Просто і з любов’ю дівчинка розповідає про кожну особливою родину в своєму класі. І нехай всі вони різні, дещо їх все-таки об’єднує – любов і повага, з якими вони ставляться один до одного. Чому варто купити книгу «Майя та її мами» Лариси Денисенко? «Майя та її мами» – добра історія про сімейні цінності без кордонів і стереотипів. Це смілива

книга, яка навчить толерантності та поваги до оточуючих незалежно від їх національності, зовнішності, статі та складу сім’ї. Адже головне, щоб діти росли в любові. «Майя та її мами» стала другою книжкою одного з найпрогресивніших видавництв в Україні, готових висвітлювати складні і спірні теми і говорити про них з дітьми та підлітками.

В цьому оповіданні йдеться про хлопчика Павлика, який живе з мамою і дідусем в шахтарському селищі. Хлопчик народився з химерним горбом. Неня у хлопця гарна і добра людина, а Господь покарав його, як вважає дід Антип, за батька-п’яницю. Павлик ріс нешвидко. «Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними. Лагідний, добрий, гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим – до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним. Павлик любив звірят, любив пташок і плакав, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам». Проте діти не вміли побачити його чудового, доброго серця, оцінити гарну пам’ять, вміння розповідати свої сни, ніби казку, і часто били його і знущалися.

Історія про незвичайну доброту семирічного хлопчика, який у ранньому дитинстві зазнав важку втрату, пережив усі випробовування й намагався стати кращим і гідно поводитися в будь-якій ситуації ось вже більше ста років підкорює серця дітей і дорослих. Читаючи книжку, переконуєшся в тому, що любов творить чудеса, і навіть жорстке скам’яніле серце можна розтопити ніжністю та довірою.

У кожної людини в серці є особливий будиночок пам’яті, де живе її рід. На порозі цього «дому» й Ба. Літня бабуся вже зовсім погано рухається, важко говорить, але це не заважає їй та її близьким бути люблячими, терпимими, радісними, цінувати кожну спільну мить, приймаючи одне одного такими, як вони є. Серія «Слухай серцем» допоможе дорослим і дітям спільно проговорювати та глибше розуміти важливі емоції й почуття.

Відома польська письменниця намагається в цій книжці, як у всіх її творах для підлітків, бути максимально щирою і не боїться говорити про складні і болючі речі: розлучення батьків, хворобу і смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем та наркотиками, бідність тощо. Головна героїня повісті – Аліція поступово вчиться розуміти батьків, які розлучилися, намагається спілкуватися з новою татовою дружиною, допомагає вирішувати проблеми своєї найкращої подруги, робить неабиякі успіхи у фотографуванні. До неї приходить перше кохання. Та всі проблеми і хвилювання ніщо порівняно з тим, що трапилося в новій сім’ї батька. Захворів на рак її зведений п’ятирічний братик Фридерик, якого вона називає Ящіркою і любить понад усе. Щойно дізнавшись про це, Аліція одразу пропонує його матері: «Я читала в інтернеті, що зараз роблять різні трансплантації. І що донором найчастіше стає хтось із найближчої рідні. Я могла б, – Аліція благально глянула на Клаудію. – Я справді дуже цього хочу… Я здорова й сильна…». З великим хвилюванням читаються сторінки книжки, де йдеться про відвідування Ящірки в лікарні, – і безпорадність дівчини в намаганні полегшити страждання маленького братика, і її вигадливість, і багато любові. Рибка, яку вона подарувала братику, звичайно ж не була золотою і не з казки, де вона виконує всі бажання. І все ж вона дещо втішила малого Фридерика.

Полліанна зростає, в її житті трапляються і ­радіс­ні, й гіркі дні. Проте вона ні на мить не забуває про гру в радість, якої її навчив колись батько. Адже саме ця гра допомагає дівчині знаходити нових приятелів, долати життєві негаразди й навіть розплутувати давні сімейні таємниці. Завдяки щирості й оптимізму героїні не одна сирота знаходить люблячу родину, а сама Полліанна — справжню дружбу і кохання. Роман про незвичайну дівчинку Поліанну, написаний майже століття тому американською письменницею, став відомим на половині земної кулі. Поліанна навчила і дорослих, і дітей «грі у ра- 31 дість», вселила віру в свої сили і змусила замислитись над тим, як ставитися до труднощів у житті, до самих себе й до людей, які тебе оточують. В одинадцять років дівчинка стала сиротою і переїхала жити до своєї тітки, яка не надто на неї й чекала. Проте ні тітонька Поллі, ніхто інший не зміг встояти перед невичерпним оптимізмом Поліанни і її намаганням знайти в найнесприятливіших обставинах у житті тільки позитивне і хороше. Дівчинка допомогла змінитися Джону Педлтону – відлюдьку, який сам жив у великій садибі і ні з ким не розмовляв, хворій місіс Сноу, якій нічим не можна було догодити, своєму ровеснику Джиммі, який втік із притулку і шукав заробітку та місця проживання, лікарю Томасу Чілтону і тітоньці Поллі, які посварилися ще п’ятнадцять років тому і ніяк не могли помиритися та багатьом-багатьом іншим. Тому, коли з Поліанною трапилося нещастя – її збила машина, у неї відмовили ноги і дівчина лежала прикута до ліжка – все містечко хвилювалося за її здоров’я, кожен намагався чимось допомогти. А Поліанна, навіть в цій ситуації раділа, що ціле місто грає у її гру і ціле місто радіє.Поліанні вдалося вилікуватися і стати на ноги. Ця дівчинка не змінилася. І письменниця в другій книжці роману розповідає, як Поліанна знову допомагає іншим – одинокій пані Кер’ю, у якої пропав її небіж, хлопчику на ім’я Джеймі, який рухається у кріслі на колесах та іншим випадковим знайомим. Якщо й ти хочеш навчитися «гри в радість», сподіватися найменшому промінчику надії, запалитися оптимізмом Поліанни – ця книжка для тебе.

Захоплива книжка про янгольську дівчинку, яку батько навчив дякувати за все Богові та людям, шукати навіть за найсприятливіших обставин у житті тільки позитивне та хороше.

Книгу неодноразово екранізували, а в психології після її публікації навіть з’явилися терміни “принцип Полліанни” і “полліаннізм”. Причиною такого приголомшливого успіху стали життєлюбність та оптимізм, які випромінює головна героїня цього твору. Маленька Полліанна навчила ціле містечко знаходити позитив там, де, здавалося б, його неможливо відшукати. Вона називає це грою в радість. І кожен читач, розгортаючи книгу, мимоволі стає учасником цієї дивовижної гри.

Історія, що трапилася з головною героїнею повісті Оленкою, не поодинока і в реальному житті. На останньому році навчання в школі дівчина опинилася у божевільні. Вона не пам’ятає, як туди потрапила. Пізніше автор розповість про трагедію, яка привела її до божевільні. Але спочатку вона розповідає більше про Оленку. У школі дівчина почувалася чужою і якоюсь несправжньою. Напевно її там сприймали такою, якою вона насправді не була, і це викликало її відчуження. Вона була завжди непомітною, байдужою до всього і вчилася погано. А все це не тому, що не було здібностей, а тому, що бракувало впевненості в собі та амбіцій. Оленка була надто сором’язлива і вразлива, завжди трималася осторонь від однокласників, гостро відчуваючи свою інакшість. Вона мала пристрасть розповідати собі вигадані самою ж казки і безтурботні історії, які допомагали їй забувати про якусь прикрість. А ще дівчину вабив загадковий продавець солодощів, який дивно розмовляв і дивно мовчав та власноруч випікав тістечка і годував ними птахів. У божевільні, куди вона потрапила, кожен перебував у своєму світі, який був цілком реальним та правдивим. Тут не було місця брехні, фальші та нещирості. Олена розуміла цей світ і їй не було зле. А коли юна дівчина опинилася за брамою божевільні, перед нею виникло багато дорослих запитань: що, коли вона не знайде там ні розуміння, ні любові, ні готовності допомогти? Чи лишиться вона відвойовувати своє місце під сонцем, чи повернеться – як птаха, яка завжди повертається із вирію, – туди, де її розуміли, де вона була потрібна?

У повісті «Сліпий музикант» письменник розповідає про життя заможної родини Попельських в українському селі. Їхній єдиний син Петрик народився сліпим. Письменник майстерно, з великим знанням людської психології, простежує його зростання. Анна Михайлівна, мати Петрика, безмежно люблячи і жаліючи хлопчика, намагається вберегти його від всіх життєвих труднощів і виховує його як рідкісну тендітну квітку. Та на заваді цьому стає дядько Максим, який в юності бився під прапором Гарібальді за свободу і об’єднання Італії. Дядько намагається привчити Петра до самостійності та переконує його матір у тому, що у хлопця «поки є всі шанси розвинути інші свої здібності настільки, аби бодай частково винагородити сліпоту. Але для цього потрібно вправлятися… Нерозумна турбота, яка позбавляє його необхідності в зусиллях, убиває в ньому всі шанси на повне життя». Усіх дивувало, як тонко Петрик відчуває дотик. Інколи здавалося, що він навіть розрізнює кольори. Хлопець упевнено ступав кімнатами, вільно розшукував необхідні йому предмети, навчився їздити верхи. Завдяки надто витонченому слухові він дедалі більше розумів природу, що його оточувала, захопився музикою. Спочатку це була сопілка, на якій грав конюх Юхим, а потім музики вчила мати, граючи на фортепіано. Кожна наступна сторінка книжки, то майстерно змальоване автором становлення особистості, його постійні пошуки свого я, відповіді на запитання про щастя, кохання, співчуття, музику.

Анне Беа – дванадцятилітня героїня від імені якої ведеться розповідь у повістях норвезької письменниці, вважає себе потворою. Сама дівчина пояснює: «У мене така штука, альбінізм називається… У моїй шкірі набагато менше пігменту, ніж у решти людей. По суті, зовсім немає. Тому я така бліда. І волосся біле. Через це погано бачу…». У школі на неї дивляться співчутливо. Ті, хто не знає її імені називають Альбіноскою.Дівчина намагається сидіти вдома, бо не любить, коли на неї витріщаються. Особливо відверто з неї глумляться три суперкруті однокласниці. І якби не найкращий друг, справді рідна душа Нільс, її життя було б зовсім нестерпним. У його присутності Анне Беа завжди почувається дотепною, їй не так прикро, коли інші вважають її затурканою дурепою. Хлопець немов спонукає її бути собою, такою, як вона, власне, є. І, лише він один знає про Маґнуса, який їй так подобається. Це заради Маґнуса Анне Беа з допомогою Нільса і тітоньки Муни готова дати відсіч трьом суперкрутим однокласницям. І нагода для цього є – у школі проводять Конкурс талантів. І одна із суперкрутих – Тея, яка не має ніякого таланту до співу, буде солісткою у музичному гурті Маґнуса. І тут, Анне Беа згадала, як вона в молодших класах успішно співала в хорі. З допомогою тітоньки Муни, діти організували музичний гурт «Темна конячка». Почалися хвилюючі дні репетицій, а потім не менш хвилюючий виступ на конкурсі, поїздка всім класом в гори і 37 таємниця колишнього покинутого готелю, де блукає привид. І, якщо ви готові йти з Анне Беа проти суперкрутих до кінця, ці найбільш цікаві сторінки книжок для вас.

“Опудало” — твір не однозначний. З одного боку ця книга несе в собі ніколи не старіючу мораль, з іншого ж події, описані в повісті, в наше століття злегка наївні і незрозумілі. Більшість з нас знайомі з цією історією бодай побіжно, адже у “Опудала” є успішна екранізація, і навіть якщо ви не дивилися її особисто, то чули про сюжет від батьків, родичів, знайомих і т.п.

Навчальний посібник “Основи теорії ґендеру” спрямований на те, щоб цілісно й у систематизованій формі подати основні поняття, структуру й тематику ґендерних досліджень як

предмета міждисциплінарного вивчення. Тут систематизовано викладено як основи ґендеру, так і способи його побутування в різних суспільних сферах та соціальних нститутах. Структура посібника побудована за модульною системою та містить розділи, що можуть бути висвітлені в рамках окремих навчальних дисциплін – філософії, соціології, політології, правознавства, літературознавства, мовознавства тощо.

Розрахований на студентів ВНЗ та викладачів соціальних і гуманітарних дисциплін.

Видання здійснено в рамках Програми рівних можливостей ПРООН за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці з Міністерством освіти і науки України.

Текст посібника підготував Київський інститут ґендерних досліджень.

Навчальний посібник містить систематизований виклад курсу соціальної психології. Головна його проблематика стосується предмета, завдань, функцій, методології і методів соціальної психології, соціально-психологічних проблем особистості, міжособистісного спілкування, особливостей функціонування соціальних груп, внутрігрупових і міжгрупових відносин. Також розкрито історичний розвиток соціально-психологічних ідей, охарактеризовано напрями прикладної соціальної психології. Теоретичний та історичний матерал проілюстровано фактами соціально-психологічного буття особистості, спільнот. Спеціальні запитання, завдання сприяють актуалізації аналітичного пізнання різноманітних аспектів соціально-психологічної проблематики.