Про проєкт «Ротна бібліотечка»

Шановні книголюби!

Державна бібліотека України для юнацтва ініціює збір україномовних книжок для реалізації проєкту «Ротна бібліотечка»

Збираємо літературу таких жанрів художньої літератури: белетристика, історико-патріотичні романи та поезія.

Реалізація проєкту дасть можливість військовим під час відпочинку через книгу торкнутися духовного надбання українського народу.

Місце збору літератури для ротних (взводних) бібліотечок – Державна бібліотека України для юнацтва (Голосіївський проспект 122/1).

Відділ зв’язків з громадськістю (кімната 16).

Контактна особа – Сергій Килимистий.

тел.: (044)-257-10-73, 068-606-81-82

Долучайтесь до участі у проєкті!

 

Про проєкт ” Ротна бібліотечка”

ДБУ для юнацтва пропонує бібліотечній спільноті України взяти участь у проєкті “Ротна (взводна) бібліотечка”.

Війна має сильний негативний вплив на всі сфери життя будь-якої країни, на території якої вона відбувається. Не виключенням є і Україна. Наша ситуація ускладнюється тим, що країна-агресор – це наш монстроподібний сусід – сусід нецивілізований, войовничий з багатовіковою патологічною ненавистю до України і українців.

Здавалось би в ситуації війни людині важко думати про щось інше, окрім збереження свого власного життя і життя своїх рідних та близьких. Але саме в цих обставинах з’являються, окрім фізіологічних, сильні духовні потреби: у взаємодопомозі, вияві своїх патріотичних почуттів, розширенні свого світогляду, самовдосконаленні, розумінні важливості минулого своєї Батьківщини.

Та й шляхи самозбереження в цій ситуації отримують нові стимули і розуміння. Психіка людини влаштована таким чином, що саме в екстремальних обставинах виникають внутрішні захисні механізми, одним із яких є (за можливості) тимчасовий відхід від теми війни, занурення в інші справи: прогулянки, слухання заспокійливої музики, переглядання кінофільмів з мирним сюжетом, читання книжок.

Саме процес “спілкування” з друкованим словом є найкращим засобом психотерапії під час війни. Читання не потребує ні фізичного, ні морального напруження. Емоції, які може викликати сюжет книги, відволікають читача від важких дум, орієнтованих на негативні події. Процес читання уповільнює моторику організму, впорядковує думки, заспокоює нервову систему.

Звичайно, під час війни страждають і цивільні, і військові. Їх страждання поширюються як на фізичну, так і на психологічну сфери. Люди позбуваються морального і матеріального комфорту, здоров’я,  і навіть життя. Вони змушені залишати свої домівки, забувши про повсякденний уклад життя: сім’ю, роботу, навчання, відпочинок. Війна диктує свої жорсткі правила світоустрою.

Військові щоденно ризикують життям, зберігаючи при цьому холоднокровність, силу духу і впевненість у перемозі. Ці обставини створюють постійний психологічний тиск на воїна. Але боєць – не робот, а людина. Він теж потребує відновлення психофізичних функцій свого організму.

Військовому, особливо під час перебування на передовій, важко знайти час для відпочинку  і читання. Але він все ж таки є. В бліндажі, сховищі, навіть в окопі у бійця можуть з’явитись вільні хвилини для занурення в сюжет книги. Проблема лише в підборі літератури і доставці її на фронт. Вирішенням цього завдання доцільно займатись професіоналам – працівникам бібліотечної сфери, книговидавцям або активним читачам з числа волонтерів.

Яку літературу слід підбирати для військових, які перебувають на передовій? Насамперед ту, яка за стислий проміжок часу була б спроможна зняти психологічну напругу людини в екстремальних умовах існування: белетристику, художні історичні твори, поетичну лірику, пригодницькі романи…

Ця література повинна бути україномовною. Нині багато російськомовних українців переходять на рідну мову. Регіональне представництво у військах різноманітне, що дає можливість російськомовним бійцям постійно чути українську мову. А читання української літератури допоможе їм розширити свій словниковий запас, і сприятиме швидшому входженню в україномовне середовище.

За форматом ця література не повинна бути занадто об’ємною, бажано – в жорсткій палітурці і з середнім шрифтом. Часто-густо умови перебування воїна не сприяють комфортному читанню. Вологість, обмаль світла, бруд і ще багато чинників, які ускладнюють військовому спілкування з книгою. До того ж книга, що сподобалась одному воїну, як правило, йде по колу, тобто перечитується багатьма людьми. Тому вимога до зносостійкості – одна з головних.

Ще одна вимога стосується доступності як змісту, так і стилю подачі друкованого матеріалу. Як зазначалось вище, найдоцільнішим комплексним жанром у цій ситуації є белетристика. Вона, як відомо, не позбавлена сенсу і глибини. Так само, як і інша література, вона відображає світогляд автора, передає цікаву інформацію та відчуття світу своїм читачам. Через простоту подачі і доступність для багатьох категорій любителів літератури вона завжди більш популярна, ніж класична творчість. Проте до неї не варто ставитись зверхньо. Окрім інформаційно-розважальної, така література ефективно виконує рекреаційну функцію.

Щодо історичної літератури, то вона нині, у період посилення патріотичних почуттів українців, набуває особливої актуальності. Бійці, багато з яких не закінчували історичних факультетів, під час війни отримують новий поштовх до знань про славне минуле своєї країни. Цікаво, що багато наших письменників успішно поєднують у своїх творах історичні аспекти з розважальними. Це поєднання прослідковується як у класиків української літератури, так і в сучасних авторів.

Але не варто ставитись до сучасних українських військових як до недопитливих людей. Той факт, що вони у стислі терміни опанували теорію і практику поводження з сучасною західною зброєю, доводить, що наші воїни мають високі рівні інтелекту, допитливості та загальної культури. Відтак суттєва частина українських військовослужбовців, напевно, зацікавиться і більш серйозною літературою, в якій йдеться про проблеми світоустрою, філософії буття, питання соціально-політичних і культурних реалій сьогодення. Саме тому поряд з легкою для сприйняття  літературою бажано направляти на передову і певний відсоток книжок з більш глибоким змістом.

Серед цієї літератури обов’язково повинен бути компактний томик «Кобзаря». Вплив поезії Тараса Шевченка на свідомість і підсвідомість українця в ситуації війни важко переоцінити. В ній є все: історія, лірика, любов до рідної землі, а головне – потужний поштовх до боротьби за незалежність України. Кобзар став своєрідним дороговказом, символом і душею української нації.

Поезія в цілому – це мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача. Наявність різних напрямів у поезії (епічна, гумористична, драматична, лірична, антична…) дає можливість людині, обмеженій у часі, опанувати декілька творів за, наприклад, годину. Це не стосується поезій великих поетичних форм. На їх прочитання потрібно кілька «підходів» до твору. Але наявність декількох поетичних збірок у компактній ротній чи взводній бібліотечці є доцільною.

Таким чином формується список літератури, який зміг би задовольнити більшість духовних і рекреаційних потреб захисника Вітчизни. Кожен бібліотечний працівник сам визначає доцільність тієї чи іншої книги в цьому списку. Я ж пропоную такі:

Іван Франко: Захар Беркут;

Олесь Гончар: Собор;

Юрій Андрухович: Московіада, Радіо Ніч;

Юрій Винничук: Танго смерті, Цензор снів, Аптекар, Ключі Марії (у співавторстві з Андрієм Курковим);

Андрій Кокотюха: Чорний ліс, Червоний;

Володимир Лис: Століття Якова, Країна гіркої ніжності;

Мирослав Дочинець: Лис. Віднайдення загублених слідів;

Оксана Забужко: Польові дослідження з українського сексу;

Сергій Жадан: Ворошиловград, Депеш Мод, Інтернат;

Марія Матіос: Нація, Солодка Даруся, Майже ніколи не навпаки;

Василь Шкляр: Чорний Ворон, Маруся, Характерник, Троща, Ключ;

Люко Дашвар: Село не люди, Рай. Центр, Мати все;

Любко Дереш: Культ.

Поетичні твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Івана Котляревського, Ліни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка, Сергія Жадана…

    Сергій Килимистий,
методист відділу зв’язків з громадськістю
ДБУ для юнацтва