Увійти
Друзі бібліотеки
Нині українці згуртовані як ніколи. Хтось боронить рідну землю зі зброєю в руках. Інші – в тилу роблять добрі справи для підтримки українських армійців.
Вражають історії волонтерства дорослих. Дії маленьких українців – захоплюють і надихають.
Марта і Віталік – київські школярі 9 і 10 років. Доріжку до нас діти протоптали давно – щодня забігають до своєї бабусі Еліни Коробко, яка працює в бібліотеці.
Мартуся – майбутня художниця. Складені квіточка до квіточки маленькі чарівні букетики обмінювала у перехожих на невеличку плату. Дівчинка задумала собі, що ці грошенята вона передасть дорослим, які роблять добрі справи для українських воїнів.
Цілеспрямованість й силу характеру Віталіка, юного за роками чоловіка, видають напрочуд серйозні і проникливі очі. Разом з друзями вирішив нагадати дорослим про важливість української мови в Україні. Ви запитаєте в який спосіб? Хлопці влаштували на дорозі свій дитячий блокпост і тестували подорожніх, перевіряли їхню вимову слів «паляниця», «полуниця», «Укрзалізниця»… А водії за ініціативність і активну громадянську позицію віддячували хлопцям грошовими знаками.
Назбиравши трохи грошенят, Марта і Віталік принесли їх до Волонтерського осередку «Сила молоді», що в Державній бібліотеці України для юнацтва. Марта зібрані кошти донатила на закупівлю матеріалів для плетення маскувальних сіток. Віталік сказав: «Купіть нашим захисникам чогось смачненького-солоденького, бо воно додає сил і піднімає настрій». А ще діти залишили малюнки-привіти для наших захисників.
Мартуся і Віталік, дякуємо за добросердечність і небайдужість!
Маленькими та великими кроками маленьких і великих разом до Перемоги!
