українською мовоюРосійською мовоюАнглійською мовою
ТРАГІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933рр.

Голод 1932-1933 рр.


"Україна з жаху занімила, почувши правду про голодомор"
"То був страшний навмисний голод – такого ще земля не знала"
Письменники і поети про Голодомор
Про Голодомор в Інтернеті
Деякі документальні свідчення злочинів радянської репресивно-каральної системи
Як це було? (свідчення очевидців)
Перегляд літератури з теми

Сценарій уроку-реквієму

Відділ мистецтв пропонує

"Штучний голод 1932-1933 рр." (відео)
Повна електронна версія бібліографічного посібника в форматі PDF

Щоб пам'ятати:

Встанови наш банер!
 Державна бібліотека України для юнацтва

<a href="http://www.4uth.gov.ua/" target="_blank"><img src =”http://www.4uth.gov.ua
/images/4uth_gif.gif” alt="Державна бібліотека України для юнацтва" width="88" height="31" border="0"></a>

Яндекс цитирования

Rambler's Top100


Голод 1932-1933 рр.

Історія України велична і трагічна водночас - радість і смуток, тріумф і ганьба. Голодомор 1932-1933 років - це каральна акція у формі конфіскації у селян усього продовольства. Створення штуч-ного голодомору було превентивним заходом і мало запобігти ма-совим виступам проти існуючого режиму. Конфіскація продоволь-чих запасів у сільського населення УСРР зумовила загибель від го-лоду близько 3,5 млн. осіб, насамперед дітей і людей похилого віку. У Законі України "Про Голодомор 1932 -1933 років в Україні" від 28 листопада 2006 року № 376 - V справедливо відзначається, що це був геноцид проти українського народу.

Народна мудрість вчить: "У болото влізти легко, а назад - хоч воли впрягай". Та найстрашніше - це болото байдужості: тут уже ніякі воли не допоможуть. Може, тому ми зараз і приречені на хвороби фальші та брехні, що наші серця зачерствіли, і нам важко осягнути страхіття, пов'язані зі змореними голодом людь-ми, які були зрощені українською землею і в неї пішли передчас-но. Невже нам байдуже, бо це було давно і не з нами? Невже так легко зламати хребет народу? Хто ж, як не ми, буде піклуватися про те, щоб подібні страхи не повторилися?

Голодний та знесилений народ не здатний до творення. Забу-ваються обряди та традиції. Адже не просто так запалюють свіч-ку на помин душі. Свічка є багатовимірним символом. В україн-ців існує споконвічна традиція, коли людина помирає - запалю-вати свічку, щоб освітлювати душі шлях у потойбіччя. А оскільки у 33-му ніхто не запалював поминальних свічок - душі померлих і досі неприкаяні і не опікуються нами. Тому всі не байдужі до долі свого народу, майбутнього дітей та онуків українці підтри-мують традицію запалювати поминальну свічку 22 листопада - у День Свободи та Пам'яті про жертви голодомору та політичних репресій. Приєднуйся! Адже це так важливо!

Дзвони пам'яті б'ють у скронях,
Їх відлуння летить у вись
33-й - страшний, голодний
У майбутнім - не повторись!


Головні бібліографи відділу інформаційно-бібліографічної роботи
Т. Буряк, Н. Гуцул


Голодомор у роботах графіка Жоржа Шанаєва

Останнє поновлення:
25.12.2014 15:46
Copyright © 2002-2013, ДЗ "Державна бібліотека України для юнацтва"