31 річниця Незалежності України

Сьогодні ми відмічаємо 31 річницю проголошення Незалежності української держави та півріччя нашого масштабного протистояння агресору. За цей час ми вкотре переконалися самі і переконали увесь світ, що Свобода та Гідність завжди були нашими основоположними цінностями. І щоб там не було, ми будемо їх захищати!

Але для того, аби мати успіх у майбутньому, маємо пам’ятати минуле. Слід вшанувати всі попередні етапи становлення нашої держави – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Саме від них наша сучасна Україна успадкувала традиції державності.

Вперше у ХХ столітті Україна проголосила незалежність 22 січня 1918 року. Після того ми декілька разів втрачали волю через зовнішню агресію та внутрішні чвари. Тому маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і спільно протистояти ворожим силам.

Адже століття бездержавності коштували нашому народові неймовірних жертв. Лише внаслідок Голодомору, Голокосту, державного терору, депортацій та воєн минулого століття загинули мільйони українців. Тож, маємо пам’ятати, що лише сильна власна держава є гарантією того, що подібних трагедій більше не повториться.

Саме тому ухвалення у 1991 році Акта проголошення Незалежності України стало такою великою подією для кожного українця. Акт Незалежності увінчав тисячолітні прагнення нашого народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю у майбутньому.

І ми обов’язково вистоїмо! Не дамо ворогу жодного шансу, аби гордо й гучно щороку святкувати свою Незалежність!

Слава Україні!